Рішення № 137770966, 29.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 рокусправа № 380/9173/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рассел Пром» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рассел Пром», у якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рассел Пром» (ЄДРПОУ 42689532) до бюджету грошові кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, у розмірі 1626627,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 1626627,16 грн, який є узгодженим та не сплаченим у встановлені законодавством строки. Вказана сума складається із заборгованості з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, та акцизного податку на пальне. У зв`язку з наведеним позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 11.05.2026 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 11.05.2026 та копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку за допомогою сервісу «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів. Правом подати письмовий відзив на позовну заяву відповідач станом день розгляду справи не скористався, тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішив справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рассел Пром» (ЄДРПОУ 42689532) зареєстроване як юридична особа 10.12.2018, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області та є платником податків у розумінні статті 15 Податкового кодексу України.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області про податкову заборгованість, станом на 19.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рассел Пром» має податковий борг у загальній сумі 1626627,16 грн, який складається з:

- податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (код платежу 14070100), у сумі 1225194,91 грн (у тому числі: основний платіж за актом документальної перевірки - 708497,05 грн; штрафні (фінансові) санкції - 177124,26 грн; пеня - 339573,60 грн);

- мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (код платежу 15010100), у сумі 388172,25 грн (у тому числі: основний платіж за актом документальної перевірки - 262406,33 грн; пеня - 125765,92 грн);

- акцизного податку на пальне (код платежу 14021900) у сумі 13260,00 грн (штрафні (фінансові) санкції).

Зазначена сума податкового боргу виникла на підставі таких податкових повідомлень-рішень:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» Львівської митниці від 09.12.2025 № UA2090002025515, яким за порушення підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених товарів та застосовано штрафні (фінансові) санкції (складене на підставі акта документальної невиїзної перевірки від 17.11.2025 № 204/25/7.4-19/42689532);

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» Львівської митниці від 09.12.2025 № UA2090002025514, яким за порушення статті 49, пункту 2 частини другої статті 52, пункту 5 частини десятої статті 58, частини першої, підпунктів «є» та «ж» пункту 5 частини восьмої статті 257, пункту 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати мита (складене на підставі акта документальної невиїзної перевірки від 17.11.2025 № 204/25/7.4-19/42689532);

- податкового повідомлення-рішення форми «ПС» Головного управління ДПС у Львівській області від 03.11.2025 № 00506550905, яким за неподання (несвоєчасне подання) декларацій акцизного податку за жовтень - грудень 2024 року та січень - травень 2025 року застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8 160,00 грн (складене на підставі акта камеральної перевірки від 25.06.2025 № 29114/13-01-09-05/42689532);

- податкового повідомлення-рішення форми «ПС» Головного управління ДПС у Львівській області від 05.02.2026 № 00051380905, яким за неподання (несвоєчасне подання) декларацій акцизного податку за червень - жовтень 2025 року застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 100,00 грн (складене на підставі акта камеральної перевірки від 18.12.2025 № 57987/13-01-09-05/42689532).

Усі зазначені податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу за його податковою адресою рекомендованими поштовими відправленнями. Докази оскарження відповідачем наведених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, відтак визначені ними суми грошових зобов`язань є узгодженими.

У зв`язку з наявністю податкового боргу податковим органом на підставі статті 59 Податкового кодексу України винесено податкову вимогу форми «Ю» від 19.09.2023 № 0013080-1302-1301, яку надіслано відповідачу за його податковою адресою рекомендованою кореспонденцією та вручено 07.11.2023.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань обумовила звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Норми, встановлені та закріплені Конституцією України, є нормами прямої дії, оскільки відповідно до статті 8 Конституції України в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України). Відносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України) та ПК України.

Згідно зі статтею 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. За змістом наведеної норми у системному зв`язку з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг утворюється виключно з узгодженого грошового зобов`язання, тобто такого, яке набуло статусу узгодженого в порядку, встановленому ПК України.

Згідно з підпунктами 41.1.1, 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), а також митні органи - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України. Відповідно до пункту 41.4 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до статті 303 МК України у разі несплати або неповної сплати митних платежів у строки, встановлені цим Кодексом та ПК України, несплачена сума митних платежів вважається податковим боргом особи, визначеної відповідно до частини першої або другої статті 293 цього Кодексу, та стягується в порядку і строки, встановлені ПК України. Таким чином, заборгованість зі сплати податку на додану вартість із ввезених товарів та мита, нарахована митним органом, є складовою податкового боргу і стягується за правилами, встановленими ПК України.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Водночас згідно з підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, у тому числі за результатами перевірки даних, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, заявлених у деклараціях, або якщо особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку чи збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що визначені вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов`язань відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалися, відтак набули статусу узгоджених, а у зв`язку з їх несплатою у встановлені строки - статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

На виконання наведених положень позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 19.09.2023 № 0013080-1302-1301, яку вручено відповідачу 07.11.2023. Докази оскарження відповідачем податкової вимоги в матеріалах справи відсутні.

Суд враховує, що згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення; нова податкова вимога не надсилається (не вручається). За усталеною правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 25.02.2020 у справі № 1340/5767/18, повторне направлення податкової вимоги не передбачено у випадку, якщо з моменту направлення першої вимоги податковий борг, визначений у ній, не погашено у повному обсязі з урахуванням і того боргу, який виник після її направлення. Оскільки доказів погашення відповідачем податкового боргу, що існував на момент направлення податкової вимоги, матеріали справи не містять, обов`язок надіслати нову податкову вимогу у позивача не виник, а раніше направлена податкова вимога є дійсною упродовж усього безперервного періоду наявності податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги; стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Суд встановив, що позов пред`явлено в межах визначеного цією нормою строку.

Суд враховує сталу правову позицію Верховного Суду, висловлену, зокрема, у постановах від 12.02.2019 у справі № 820/6512/16, від 04.02.2020 у справі № 803/834/17, від 27.05.2021 у справі № 160/9742/19, згідно з якою умовою для стягнення податкового боргу в судовому порядку є його узгодженість, тобто відсутність спору щодо сум грошових зобов`язань, які становлять цей борг. Обов`язковими передумовами правомірності звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу є: наявність у платника узгодженого та несплаченого грошового зобов`язання; направлення (вручення) платнику податкової вимоги; сплив 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги; дотримання визначеного пунктом 102.4 статті 102 ПК України строку звернення до суду.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема, у постановах від 16.04.2020 у справі № 824/729/16-а, від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18), предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, а саме: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави та момент виникнення податкового боргу; встановлення факту несплати податкового боргу в добровільному порядку; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в порядку, встановлених ПК України. Спір про стягнення податкового боргу не передбачає перевірки судом правомірності податкових повідомлень-рішень, на підставі яких визначено суми грошових зобов`язань; перевірка правомірності нарахування грошового зобов`язання здійснюється в іншому виді провадження - за позовом платника про скасування податкового повідомлення-рішення.

Аналогічно, у постанові від 21.01.2020 у справі № 820/11382/15 Верховний Суд указав, що несплачені платником суми узгоджених грошових зобов`язань набувають статусу податкового боргу, а контролюючий орган наділений правом на їх примусове стягнення в судовому порядку за умови дотримання визначеної законом процедури.

Судом встановлено, що позивачем дотримано усіх передбачених законом передумов для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу: суми грошових зобов`язань є узгодженими та несплаченими; податкову вимогу надіслано та вручено відповідачу; передбачений строк з дня її вручення сплив; позов пред`явлено в межах строку, визначеного пунктом 102.4 статті 102 ПК України. Доказів сплати податкового боргу або вжиття заходів щодо його погашення, а так само доказів оскарження податкових повідомлень-рішень чи податкової вимоги відповідач суду не надав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У справах про стягнення податкового боргу позивач (контролюючий орган) зобов`язаний довести наявність та узгодженість податкового боргу і дотримання процедури його стягнення, що ним зроблено.

Згідно з частинами першою, другою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що факт наявності у відповідача узгодженого та несплаченого податкового боргу в сумі 1626627,16 грн знайшов своє підтвердження, процедуру стягнення податкового боргу позивачем дотримано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 72, 73, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рассел Пром» (ЄДРПОУ 42689532) до бюджету грошові кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 1626627 (один мільйон шістсот двадцять шість тисяч шістсот двадцять сім) грн 16 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.