Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2026 року справа № № 320/22655/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження у місті Києві об`єднану адміністративну справу за первісним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЗ» про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЗ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору:
до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві (далі позивач за первісним позовом або контролюючий орган) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЗ» (далі ТОВ «СИЗ» або відповідач за первісним позовом), в якому просить суд стягнути кошти платника податків ТОВ «СИЗ» з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 262 333 гривень 65 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом вказує, що в інтегрованій картці платника податків ТОВ «СИЗ» обліковується податкових борг у розмірі 262 333 гривень 65 копійок, який своєчасно відповідачем за первісним позовом не погашений, дії щодо оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень не вживались. З огляду на вказане, Головне управління ДПС у м. Києві вважає, що наявні правові підстави для стягнення податкового боргу з банківських рахунків ТОВ «СИЗ».
05.05.2025, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві докази, а саме: повний витяг з ЄДР на відповідача; реєстраційну картку платника податків на відповідача; довідку про суму податкового боргу; зворотній бік інтегрованої картки платника податків з повним описом графи «Опис операції» станом на час розгляду справи; витребувано у ТОВ «СИЗ»: докази погашення (оплати) податкового боргу, який є предметом стягнення; пояснення та докази щодо оскарження в адміністративному та/або судовому порядку податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг.
01.07.2025 до суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025.
09.07.2025 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «СИЗ» надійшов зустрічний позов до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411. В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте за наслідком проведення камеральної перевірки. Натомість, згідно з положеннями Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки не може бути визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 зустрічний позов ТОВ «СИЗ» залишено без руху та запропоновано усунути недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411.
24.11.2025 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «СИЗ» надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 поновлено ТОВ «СИЗ» строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411; зустрічний позов ТОВ «СИЗ» прийнятий до розгляду з первісним позовом у справі №320/22655/25; вимоги за зустрічним позовом об`єднані в одне провадження з первісним позовом; вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначене підготовче судове засідання на 24.02.2026.
28.01.2026 до Київського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява про відмову від позовної заяви, де позивач за первісним позовом вказує, що відповідно до даних інтегрованих карток ІКС «Податковий блок», податковий борг у ТОВ «СИЗ» не обліковується.
04.02.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «СИЗ» надійшов відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві. Відповідач за первісним позовом вказує, що податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411 прийняте за наслідком проведення камеральної перевірки. Натомість, згідно з положеннями Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки не може бути визначення зобов`язань з податку на додану вартість.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про відмову від первісного позову щодо стягнення з ТОВ «СИЗ» податкового боргу; витребувано у ТОВ «СИЗ» копію податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року; витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві інтегровану карту платника податків ТОВ «СИЗ» з податку на додану вартість за період з 01.04.2025 по 24.02.2026. Підготовче судове засідання відкладене на 12.03.2026.
10.03.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява про долучення доказів на виконання вимог протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026.
10.03.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «СИЗ» надійшла заява про долучення доказів на виконання вимог протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 закрите підготовче провадження у справі, призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 07.04.2026.
07.04.2026 до Київського окружного адміністративного суду від ТОВ «СИЗ» надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
07.04.2026 у судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду представники сторін надали пояснення по суті спору.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ТОВ «СИЗ» (місцезнаходження: Харківське шосе, будинок 172Б, офіс 208/3, місто Київ, 02091; ідентифікаційний код: 41370017) зареєстроване юридичною особою 01.06.2017, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Головне управління ДПС у м. Києві направило ТОВ «СИЗ» податкову вимогу від 24.05.2021 №0029458-1303-2615 на суму 100 960 гривень 93 копійки, яка була вручена уповноваженій особі 08.06.2021, що підтверджується відомостями з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103329369327.
У подальшому, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «СИЗ» у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2022, за результатом якої складений акт від 20.10.2022 №31465/Ж5/26-15-04-11-03/41370017 та встановлене порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
На підставі акта перевірки від 20.09.2022 №31474/Ж5/26-15-04-11-03/41370017, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411, яким ТОВ «СИЗ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 233 548 гривень, нараховані штрафні санкції на суму 23 354 гривень 80 копійок.
Також посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка щодо дотримання ТОВ «СИЗ» порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатом якої складений акт від 11.07.2024 №86852/Ж5/26-15-04-13-03/41370017 та встановлене порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі акта перевірки від 11.07.2024 №86852/Ж5/26-15-04-13-03/41370017, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.08.2024 №915590413, яким до ТОВ «СИЗ» застосований штраф у розмірі 4 384 гривень 09 копійок.
Крім того, Головним управлінням ДПС у м. Києві нарахована пеня ТОВ «СИЗ» на податкове повідомлення-рішення від 03.03.2021 №176340415 на загальну суму 1 730 гривень 22 копійки.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків ТОВ «СИЗ», на момент звернення Головного управління ДПС у м. Києві до суду з позовом про стягнення податкового боргу, обліковувалась заборгованість на загальну суму 262 333 гривень 65 копійок, яка виникла на підставі:
податкового повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411, яким ТОВ «СИЗ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 233 548 гривень, нараховані штрафні санкції на суму 23 354 гривень 80 копійок;
податкового повідомлення-рішення від 12.08.2024 №915590413, яким до ТОВ «СИЗ» застосований штраф у розмірі 4 384 гривень 09 копійок;
пені, нарахованої ТОВ «СИЗ» на податкове повідомлення-рішення від 03.03.2021 №176340415 на загальну суму 1 730 гривень 22 копійки.
Вважаючи наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «СИЗ» податкового боргу, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до суду з первісним позовом.
Позивач звернувся до суду з зустрічним позовом, посилаючись на протиправність податкового повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Положеннями пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Системний аналіз викладених норм права дає підстави для висновку про те, що обов`язковою умовою для стягнення коштів з платника податків є наявність у останнього податкового боргу, який обліковується у контролюючому органі.
При цьому, як вбачається з інтегрованої картки платника податків ТОВ «СИЗ» з податку на додану вартість, починаючи з 28.01.2026 (як і станом на 31.03.2026) податковий борг не обліковується.
Крім того, у заяві про відмову від позову від 28.01.2026 Головне управління ДПС у м. Києві визнає, що відповідно до даних інтегрованих карток ІКС «Податковий блок», податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 262 333 гривень 65 копійок у ТОВ «СИЗ» не обліковується.
З огляду на викладене, ураховуючи відсутність», станом на дату розгляду справи, у ТОВ «СИЗ податкового боргу з податку на додану вартість, суд не вбачає правових підстав для задоволення первісного позову Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення податкового боргу.
Розглянувши доводи сторін щодо податкового повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411, яке є предметом оскарження у зустрічному позові ТОВ «СИЗ», суд зазначає таке.
Судом попередньо встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «СИЗ» у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2022, за результатом якої складений акт від 20.10.2022 №31465/Ж5/26-15-04-11-03/41370017 та встановлене порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Як вбачається зі змісту акта перевірки від 20.10.2022 №31465/Ж5/26-15-04-11-03/41370017, Головне управління ДПС у м. Києві дійшло висновку про заниження ТОВ «СИЗ» позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, з огляду на формування ТОВ «СИЗ» податкового кредиту, у тому числі, за рахунок несвоєчасно зареєстрованих постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі акта перевірки від 20.09.2022 №31474/Ж5/26-15-04-11-03/41370017, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411, яким ТОВ «СИЗ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 233 548 гривень, нараховані штрафні санкції на суму 23 354 гривень 80 копійок.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час проведення перевірки), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час проведення перевірки), камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
У постанові від 21.01.2021 у справі №813/2519/17 Верховний Суд зазначив, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Верховний Суд дійшов висновку про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
У постанові від 19.04.2022 року у справі №816/687/16 Верховний Суд підтримав усталену позицію про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичні та/або методологічні помилки, інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.
У постанові від 16.01.2024 у справі № 440/2547/22 Верховний Суд вказав, що підставою для збільшення позивачеві грошових зобов`язань став висновок контролюючого органу, що дані Єдиного реєстру податкових накладних не відповідають даним, зазначеним у податковій декларації. Тобто, висновок контролюючого органу хоча і ґрунтується виключно на даних інформаційних систем, однак, не є достатнім для висновку саме про заниження позивачем податкових зобов`язань, зокрема, у відповідному звітному періоді, оскільки для такого висновку необхідною є перевірка обставин та змісту відповідних господарських операцій.
Так, безпосередньо у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України міститься пряма норма про те, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2019 у справі № 200/12345/18-а виклав висновок про те, що згідно з нормами чинного законодавства, саме на дату виникнення податкових зобов`язань складається податкова накладна, яка має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість, законодавством не передбачено підстав для реєстрації податкової накладної, якщо податкові зобов`язання не виникали, відповідно, не визначено й наслідків такої реєстрації. Висновок, що внаслідок реєстрації податкової накладної у платника податків виникли податкові зобов`язання і, відповідно, обов`язок з їх сплати, суперечить засадам встановлених податків і зборів, визначених статтею 7 ПК України.
Отже, саме факт здійснення оподатковуваної операції є підставою для виникнення податкових зобов`язань, суми податку за якими в обов`язковому порядку мають бути задекларовані в податковій декларації і сплачені протягом встановленого законодавством строку. Підставою для висновку про заниження платником податків податкових зобов`язань з ПДВ може слугувати виявлений контролюючим органом факт здійснення платником податків оподатковуваної операції, за наслідками якої не задекларовані і не сплачені податкові зобов`язання в повному розмірі.
Відповідно, у цій справі, контролюючий орган, виявивши за встановлених обставин розбіжність між даними Єдиного реєстру податкових накладних і даними, які зазначені у податковій декларації, повинен був перевірити, чи виникли у спірному періоді у позивача податкові зобов`язання, тобто, чи вчинялися ним оподатковувані операції у спірний період, що є можливим під час проведення документальної перевірки, оскільки передбачає здійснення аналізу первинних документів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган за вказаних обставин не мав правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов`язань за наслідками камеральної перевірки, під час якої виявлено розбіжність даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411, яке є предметом оскарження у зустрічному позові ТОВ «СИЗ».
Крім того, у постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 Верховний Суд виснував, що якщо суд визнає, що встановлені обставини щодо протиправності проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, необхідність перевірки суті конкретного порушення, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання відсутня.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що попередньо встановлені обставини щодо порушення відповідачем за зустрічним позовом порядку проведення спірної перевірки та прийняття за її наслідком податкового повідомлення-рішення є достатніми для визнання протиправним та скасування останнього.
Отже, суд не вбачає правових підстав для дослідження та оцінки доводів сторін щодо суті виявлених контролюючим органом порушень податкового законодавства ТОВ «СИЗ».
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення податкового боргу та про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ «СИЗ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ «СИЗ» за подання позову сплатило судовий збір у розмірі 3 082 гривні 83 копійки, що підтверджується копією платіжної інструкції від 09.07.2025 №174.
Ураховуючи викладене, з огляду на задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про відшкодування судового збору у розмірі 3 082 гривні 83 копійки на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві.
На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2022 №358100411, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЗ» (місцезнаходження: Харківське шосе, будинок 172Б, офіс 208/3, місто Київ, 02091; ідентифікаційний код: 41370017) судовий збір у розмірі 3 082 (три тисячі вісімдесят дві) гривні 83 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вулиця Шолуденка, будинок 33/19, місто Київ, 04116; ідентифікаційний код ВП: 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.
Судове рішення № 137770826, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 29.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/22655/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: