Рішення № 137769978, 22.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1266/26

Провадження №: 2/336/1981/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Соколової А.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви посилався на те, що 25.02.2016 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем шляхом акцентування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту - для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі до 75 000 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований, обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцентування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором Банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Станом на 23.02.2021 за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 70 900,79 гривень.22.02.2021 між АТ «Альфа -Банк» та ТОВ «ФК Форт» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК Форт». 23.02.2021 між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Посилаючись на викладені обставини, просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в сумі 70900,79 грн. та судовий збір.

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.05.2026 від представника відповідача адвоката Левицької Ю.В. надійшоа відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погодився з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі №336/5328/20, яким виконавчий напис №21597 виданий 06.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. визнано таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що за цим виконавчим написом станом на 06.07.2020 сума заборгованості становила 22965,02 грн. разом з відсоткам та штрафними санкціями. Звертає увагу суду, що станом на 23.02.2021 загальна сума заборгованості становить 70900,79, незрозуміло, яким чином різниця склала у 47936 грн. Зазначає, що кредитний договір не підписаний з боку відповідача, а отже є неукладеним. Зазначає, що матеріали справи не мітять первинних документів, які б підтверджували факт отримання відповідачем грошових коштів. Розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом. Вказує, що в актах приймання-передачі права вимоги за договорами факторингу не міститься відомостей про загальну суму заборгованості. Також позивачем не надано до суду реєстрів боржників та не надано витягів з них. Крім того витяг з реєстру боржників не передбачений договором факторингу. Позивачем не надано суду доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 . Також, сторона відповідача вважає витрати на правничу допомогу заявлені позивачем у розмірі 9200,00 грн завищеними, оскільки справа не є справою значної складності, розглядається у спрощеному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт є незначним, матеріали справи містять клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

05.06.2026 від представника позивача Наваренка В.Г. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він наполягає на тому, що перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача є доведеним. Позивачем надані виписки по рахунку, які є первинним бухгалтерським документом. Розрахунок здійснено на підставі виписки. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

15.06.2026 від представника відповідача Левицької Ю.В. надійшла заява, в якій вона просила витребувати у позивача інформацію щодо заборгованості ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу з АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «ФОРТ» станом на 22.01.2021; інформацію щодо заборгованості ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу з ТОВ «ФК «ФОРТ» та Фінансова компанія «Еліт Фінанс» станом на 23.02.2021; витребувати реєстри боржників, з зазначенням суми боргу, згідно Додатку № 2 до укладеного між АТ «Альфа банк» та ТОВ «ФК «ФОРТ» договору факторингу від 22.01.2021 та договору факторингу укладеного 23.02.2021 між ТОВ «ФК «ФОРТ» та ФК «Еліт Фінанс».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути без його участі, про що до суду подав письмову заяву.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явились. 15.06.2026 від представника відповідача- адвоката Левицької Ю.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з її зайнятістю в іншому судовому процесі. Оскільки справа неодноразово відкладалась за заявою представника відповідача, сторонами надано до суду відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, явка сторін не є обов`язковою у данній справі, судом не встановлено підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи. Щодо заявленого клопотання про витребування доказів у справі, суд зазначає, що інформація, яку просить витребувати представник відповідача наявна в матеріалах справи, а тому витребування такої інформації є недоцільним.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить до наступного.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивач ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» вказує, що 25.02.2016 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 , шляхом акцентування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. За умовами угоди відповідачці був наданий кредит для особистих потреб та встановлений ліміт кредитної лінії у розмірі до 75 000 грн.

Дослідивши оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії від 25.02.2016, акцепт пропозиції на укладення угоди від 25.02.2016, довідку про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка», заяву про відкриття поточних рахунків в ПАТ «Альфа-Банк» (а.с.5,6), суд встановив, що всі ці зазначені документи з боку відповідача ОСОБА_1 не підписані. Крім того, ці документи не містять номер договору.

Суду надано виписку по рахунку ОСОБА_1 по договору №63036105 за період з 25.02.2016 по 08.04.2024, у графі якої «всього витрат» зазначено 314318,44 грн., в графі «всього надходжень» - 260923,28 грн. (а.с.23-31). Виходячи з цих даних, сума заборгованості мала б становити 53395,16 грн., що не узгоджується із сформованим ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» розрахунком, згідно з яким загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 70900,79 грн. (а.с.32). Крім того, суд зауважує, що досліджена виписка не містить відомостей ким вона сформована, а тому не може бути прийнята судом як належний доказ користування відповідачем грошовими коштами.

22.02.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» укладено договір факторингу №1, за умовами якого до ТОВ «ФК Форт» перейшло право вимоги до боржників АТ «Альфа-Банк» (а.с. 8-13). Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №1, яким є реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, до ТОВ «ФК Форт» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № CCNG-630369105 від 25.02.2019 на загальну суму 70900,79 грн.(а.с.21).

23.02.2021 між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №01-23-02/21, за умовами якого до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перейшло право вимоги до боржників ТОВ «ФК Форт» (а.с. 14-21). Відповідно до виписки з додатку до договору факторингу №1, яким є реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, до ТОВ «ФК Еліт Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № CCNG-630369105 від 25.02.2019 на загальну суму 70900,79 грн.(а.с.21).

Враховуючи, що позивачем не доведено укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором, як і не доведено належними доказами факт користування відповідачем кредитними коштами, при цьому матеріали справи містять розбіжності щодо сум заборгованостей за кредитним договором, суд доходить висновку, що позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Також, суд приймає до уваги заперечення відповідача щодо укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Загальні вимоги до доказів врегульовані ст.77-80 ЦПК України, а положеннями ч.1,6 ст.81 ЦПК України чітко врегульовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, за нормою ч. 1 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

У постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 219/1704/17 вказано, що за загальним правилом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову, покладається на позивача.

З урахуванням наведеного, оскільки факт укладення кредитного договору, факт користування відповідачем кредитними коштами не доведено, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду у сумі 3328,00 гривень, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви у сумі 3328,00 гривень залишити за позивачем.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: вул. Солом`янська, 2, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Савеленко

22.06.26