Ухвала суду № 137769643, 26.06.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/3292/20

Провадження № 6/331/305/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2026 року ТОВ «Капіталресурс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому документі та видачу дублікату виконавчого документа, за результатами розгляду якої просить суд:

- замінити стягувана у виконавчому листі № 331/3292/20 від 19.11.2020 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу, з АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

- видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 331/3292/20 від 19.11.2020 р., про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2020 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 05 березня 2015 року у розмірі 19 216,73 грн., а також судовий збір у сумі 1478,81 грн.

На виконання зазначеного рішення Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 331/3292/20 від 19.11.2020 року.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Виконавчий лист № 331/3292/20 від 19.11.2020 року перебував на примусовому виконанні - виконавче провадження № 63870735.

17.03.2021 року державним виконавцем ВДВС вищевказане виконавче провадження було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_2 на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

На підставі викладеного, просить суд в порядку замінити вибулого стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на правонаступника - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі № 331/3292/20 від 19.11.2020 р., та видати дублікат виконавчого листа.

Представник заявника надав суду заяву про розгляд заяви за його відсутності, зазначивши, що заяву підтримує та просив суд її задовольнити.

Боржник у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомила, заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від неї до суду не надходило.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду від нього не надходило.

Представник Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду від нього не надходило.

Вивчивши матеріали справи, заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та долучені до неї документи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя на розгляді знаходилась цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 06 жовтня 2020 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 05 березня 2015 року у розмірі 19 216,73 грн., а також судовий збір у сумі 1478,81 грн. (а.с. 86-89)

На виконання зазначеного рішення Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 331/3292/20 від 19.11.2020 року. (а.с. 95)

Виконавчий лист виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя № 331/3292/20 від 19.11.2020 року перебував на виконані у державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у міста Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у рамках виконавчого провадження № 63870735. (а.с. 148)

Постановою державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у міста Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 17.03.2021 року виконавче провадження було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. (а.с. 144)

Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н від 05 березня 2015 року укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк». (а.с. 138-142)

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

За приписами статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Частиною другою статті 442 ЦПК України визначено, що заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом частиною п`ятої статті 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вбачається необхідність у заміні стягувача у виконавчому листі правонаступником.

Згідно з п. 17.4 розділу ХІІІ ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII).

Строк повторного пред`явлення виконавчого листа № 331/3292/20 від 19.11.2021 року до виконання закінчується 17.03.2024, що підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.03.2021 ВП № 63869933. (а.с. 144)

Водночас, відповідно до пп. 4 п. 10-2 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Отже, станом на день розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 331/3292/20 від 19.11.2020 року не закінчився.

Як роз`яснено у Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили. Хибною є практика судів, що не з`ясовували підстав, за якими стягувач чи державний виконавець звертався за отриманням дубліката виконавчого листа, та обставин втрати виконавчого листа, не перевіряли дані про існування виконавчих проваджень за цими виконавчими листами або судовими наказами.

Судом перевірено та встановлено, що оригінал виконавчого листа № 331/2859/20 від 19.11.2020 року виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, втрачено, що в свою чергу унеможливлює проведення виконавчих дій.

Враховуючи викладене судом встановлені та перевірені обставини втрати оригіналів виконавчих листів по справі № 331/3292/20, виданих Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, а також те, що рішення суду є чинним.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 р по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і відновлення порушений прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвеція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно- правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року, пункт 40).

Отже, на теперішній час рішення суду не виконано, заборгованість не погашена, що суперечить нормам, встановленим законодавством та ставить під загрозу права та інтереси стягувача.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України ст. ст. 1, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» - задовольнити.

Замінити стягувана у виконавчому листі № 331/3292/20 від 19.11.2020 р. виданому Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 05 березня 2015 року в розмірі 19 216 гривень 73 копійки, а також судового збору у сумі 1478 гривень 81 копійка, з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 28А, ЄДРПОУ 43513923).

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 28А, ЄДРПОУ 43513923) дублікат виконавчого листа № 331/3292/20 від 19.11.2020 р. виданому Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 05 березня 2015 року в розмірі 19 216 гривень 73 копійки, а також судового збору у сумі 1478 гривень 81 копійка.

Повний текст ухвали складено 26 червня 2026 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 442 ЦПК України копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи, а також державному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

Суддя: Н.Г.Скользнєва