Ухвала суду № 137769509, 22.06.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1751/14-к

Провадження № 1-во/307/7/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви

22 червня 2026 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6 про внесення виправлень у вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2026 року у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3 квітня 2013 року за № 22013070000000042 та 14 лютого 2014 року за № 42014070160000002 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 та ч.2 ст. 367 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 191 та ч.3 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

Тячівським районним судом Закарпатської області від 11 червня 2026 року ухвалено вирок, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 (два) роки та зі штрафом в розмірі 250 (двохсот п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень; на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України; ОСОБА_4 визнано невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч. 3 ст. 191 і ч.1 ст. 366 КК України та виправдано його, на підставі п.3) ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад вказаних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_7 визнано невинуватою у пред`явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 191 та ч. 3 ст. 358 КК України та виправдати її на підставі п.3) ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад вказаних кримінальних правопорушень.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 15 червня 2026 року подав до суду заяву про внесення виправлень у вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2026 року в об`єднаному кримінальному провадженні, так як вважає, що у вступній частині вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2026 року було допущено описку, а саме, помилково було зазначено захисником ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , однак він ніколи не приймав участь у даному кримінальному провадженні.

Натомість захисник ОСОБА_6 надавав ОСОБА_4 державний захист за призначенням із 2014 року, а відповідне доручення наявне у справі.

Враховуючи те, що описка є очевидною та не впливає на суть вироку, а впливає на розрахунок між Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги та захисником ОСОБА_6 , що на його думку позбавить його отримати оплату, просив внести виправлення у даний вирок, а саме, у вступній частині вироку вказати лише захисника ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 2 ст. 379 КПК України, питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання.

Під час судового розгляду 22 червня 2026 року захисник ОСОБА_8 в обгрунтування клопотання покладався на викладені в ньому обставини.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника та зазначив, що адвокат ОСОБА_5 не здійснював його захист, він не заявляв клопотання про його залучення та ніколи з ним не спілкувався в рамках даного кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 та зазначив, що його було призначено захисником ОСОБА_4 на підставі ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2017 року, підтвердженням чого є доручення від 27 вересня 2017 року № 2300 та після його призначення із ОСОБА_4 було конфіденційне побачення, а також він вивчав матеріали справи.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обставини вказаної заяви та заперечень щодо її задоволення, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи із такого.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 374 КПК України, вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. У вступній частині вироку зазначаються: дата та місце його ухвалення; назва та склад суду, секретар судового засідання; найменування (номер) кримінального провадження; прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи; закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа; сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження.

Згідно п. 19) ч. 1 ст. 3 КПК України, сторонами кримінального провадження є, з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Судом встановлено, що ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2017 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та доручено Закарпатському обласному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням обвинуваченому ОСОБА_4 і забезпечити його прибуття до Тячівського районного суду Закарпатської області на 10.00 год. 25 жовтня 2017 року для його участі у кримінальному провадженні. Підставою для залучення захисника через центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги слугувала зайнятість захисника ОСОБА_6 в інших процесах, через що він неодноразово не з`являвся в судові засідання, що призвело до нічим не виправданого неодноразового відкладення розгляду справи, у зв`язку із чим суд задоволив клопотання обвинуваченого і забезпечив йому право на захист шляхом призначення у встановленому порядку захисника (том 12 а. к. п. 46).

Із доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 27 вересня 2017 року № 2300, виданого на підставі ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_9 від 19 вересня 2017 року № 307/1751/14-к, захисником призначено адвоката ОСОБА_5 (том 12 а.к.п. 44).

Судом досліджено, зокрема, звукозапис судового засідання від 19 вересня 2017 року та встановлено, що під час судового розгляду, у зв`язку із черговим неприбуттям захисника ОСОБА_6 до суду постановлено на обговорення питання про продовження судового розгляду без його участі, однак ОСОБА_4 заперечив проти розгляду справи без захисника та заявив, що немає можливості залучити собі захисника самостійно, у зв`язку із відсутністю коштів, у зв`язку із чим прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про залучення ОСОБА_4 захисника через центр безоплатної вторинної правової допомоги, для заміни адвоката ОСОБА_6 , яке обвинувачений ОСОБА_4 просив задовольнити (том 12 а.к.п. 45).

Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до ст. 20 КПК України обвинувачений має право на захист, зокрема, право користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Суд зобов`язаний роз`яснити обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.

У відповідності до п. 2) ч. 1 ст. 49 КПК України, суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні, якщо зокрема, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КПК України, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1) та ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Так, відповідно до положень п. 3) ч. 3 ст. 42 КПК України, обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.

Згідно п. 2) ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг, зокрема, здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

Згідно з п. 1), п. 6), п. 7), п. 8) статті 25 вказаного Закону, суб`єкт надання безоплатної вторинної правничої допомоги має право: здійснювати захист у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження на підставі доручення центру з надання безоплатної правничої допомоги; ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними для забезпечення ефективного правового захисту документами, крім тих, що є державною таємницею; інформувати центр з надання безоплатної правничої допомоги про настання обставин, що передбачають припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги у випадках, передбачених частиною першою статті 23 цього Закону; на належну оплату діяльності з надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі права та гарантії, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Статтею 26 Закону визначено обов`язки суб`єктів надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а саме: неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів; надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правничу допомогу; приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правничої допомоги, відповідно до рішень, прийнятих центром з надання безоплатної правничої допомоги, про уповноваження працівника.

Адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі обов`язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Згідно Статті 25 Закону України «Про Адвокатуру», порядок та умови залучення адвокатів до надання безоплатної правової допомоги встановлюються законом.

Оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги здійснюється за зверненням органів місцевого самоврядування, а безоплатної вторинної правової допомоги - за зверненням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів.

Статтею 26 Закону визначено підстави для здійснення адвокатської діяльності, зокрема, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути в тому числі доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частини 4 ст. 26 Закону України «Про Адвокатуру», адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно п.1) ч.2 ст. 27 Закону України «Про Адвокатуру», договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках, надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди).

Відповідно до ч.5 ст. 46 КПК України, захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним зустріч без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - мати такі зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні.

Зустрічі, передбачені абзацом першим цієї частини, є конфіденційними.

Захисник (захисники) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого має (мають) право на зустріч із ним за власною ініціативою та/або клопотанням особи, стосовно якої він (вони) здійснює (здійснюють) захист, за місцем перебування такої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, якщо особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 46 КПК України, неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов`язковою.

Так, в нарадчій кімнаті, під час постановлення даної ухвали, судом були досліджені звукозаписи судових засідань за 25 жовтня 2017 року, 03 листопада 2017 року та 22 листопада 2017 року, де судом, у складі головуючого судді ОСОБА_9 було поставлено на обговорення питання про можливість продовження розгляду справи без участі захисників, які не прибули зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_6 не заперечували проти продовження розгляду справи без участі інших учасників, які не прибули.

Верховний Суд вже звертав увагу на те, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19 та Верховного Суду від 02.10.2025 у справі № 520/32217/23).

Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення не має права його змінити або скасувати.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Арифметична ж помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Також, під описками слід розуміти, неправильне написання слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття, а саме : неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо).

Отже, виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту прохальної частини заяви про виправлення описки захисником ОСОБА_6 заявлено вимогу фактично не про виправлення описки, а про зміну складу учасників кримінального провадження, що є недопустимим та не відповідає положенням ст. 379 КПК України.

Фактично адвокат ОСОБА_6 висловив незгоду зі складом учасників, які приймали участь у розгляді кримінального провадження, яка не є опискою в розумінні ст.379 КПК України.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що адвокат ОСОБА_5 не здійснював його захист та про те, що він не заявляв клопотання про його залучення в рамках даного кримінального провадження, спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами, враховуючи, що у матеріалах справи наявне доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, захисник ОСОБА_5 із обвинуваченим ОСОБА_4 мали конфіденційне побачення та він ознайомлений із матеріалами справи, а отже на певному етапі судового провадження здійснював його захист.

Щодо посилання захисника ОСОБА_6 на те, що зазначення в учасниках справи у вироку суду іншого захисника вплине на розрахунок між захисником ОСОБА_6 та Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги, що на думку адвоката позбавить його можливості отримати оплату за вказане доручення, то суд зазначає, що згідно п. 8) ч. 1 ст. 28 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», адвокат має право на належну оплату діяльності з надання безоплатної вторинної правничої допомоги і суду не надано доказів, що Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги відмовлено адвокату ОСОБА_6 у здійсненні виплат, у зв"язку із здійсненням захисту адвокатом ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6 про внесення виправлень у вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6 про внесення виправлень у вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який постановив ухвалу, протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 26 червня 2026 року, о 15 год.

Суддя ОСОБА_1