Ухвала суду № 137769494, 26.06.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2096/26

Провадження по справі № 2-з/305/22/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

за участі: секретаря судового засідання Шемоти М.І.,

розглянувши заяву керівника Тячівської окружної прокуратури Петра Бобинича про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тячівської окружної прокуратури Петро Бобинич звернувся до Рахівського районного суду з позовом в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Керівник Тячівської окружної прокуратури Петро Бобинич, одночасно з позовною заявою, подав заяву про забезпечення позову, в якій зазначив, що розпорядженням голови Рахівської РДА № 204 від 18.05.2006 затверджено матеріали погодження, акт вибору та надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, для дачного будівництва із земель запасу Лазещинської сільської ради за межами населених пунктів, урочище Козьменщик. Далі, головою місцевої адміністрації видано ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 547853 від 04.04.2008, яким посвідчувалась приватна власність такої на земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:02:001:0036 площею 0,10 га. Крім того, на підставі договору дарування № 87 від 21.02.2020, ОСОБА_4 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:02:001:0036 площею 0,10 га на користь ОСОБА_5 . Надалі, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №85 від 13.02.2021, ОСОБА_5 відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_2 . Водночас, в ході встановлення підстав для представництва обласною прокуратурою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:02:001:0036 належить до земель лісового фонду державної власності та перебуває у постійному користуванні лісогосподарського підприємства. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.07.2022 (справа № 305/244/21) задоволено частково позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Рахівської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_5 , Державне підприємство "Ясінянське лісомисливське господарство», про визнання недійсним та скасування розпорядження, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки. Зокрема, вказаним рішенням суду витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України із незаконного володіння ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:02:001:0036 площею 0,10 га, розташовану на території Лазещинської сільської ради Рахівського району, урочище Козьменщик, оскільки вказана земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення. Незважаючи на рішення Рахівського районного суду від 08.07.2022, 21.03.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки N? 1-358, на підставі якого, ОСОБА_2 відчужено на користь ОСОБА_7 , земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:02:001:0036 площею 0,10 га. Надалі, 21.04.2023, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок, виготовленої на замовлення ОСОБА_8 , здійснено об?єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:02:001:0036 площею 0,10 га земельною ділянкою 2123684500:02:001:0041 площею 0,10 га, в результаті чого утворено земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:02:001:0067 площею 0,2 га, як наслідок, 04.05.2023 проведено державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об?єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:02:001:0067 площею 0,2 га за ОСОБА_9 . Таким чином, після набуття законної сили рішенням Рахівського районного суду від 08.07.2022 у справі №305/244/21, ОСОБА_2 шляхом укладення правочину, фактично вчинено дії спрямовані унеможливлення витребування земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:02:001:0036 площею 0,10 га лісогосподарського призначення у державну власність. Факт об?єднання ОСОБА_6 земельних ділянок з кадастровими номерами 2123684500:02:001:0041 та 2123684500:02:001:0036, в результаті чого утворено земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:02:001:0067 площею 0,2 га, не є перешкодою для витребування земельної ділянки, яка пребувала у власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 85 від 13.02.2021. З поземельної книги щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:02:001:0036 (на даний час закрита у зв`язку з об?єднанням земельної ділянки) вбачається, що межі такої визначались п?ятьма поворотними точками за наступними координатами: 1) Х - 5333257.29, Y - 1372741.39; 2) X -5333257.45, Y - 1372738.35; 3) X - 5333288, Y - 1372736.23; 4) X - 5333280.26,Y - 1372775.77; 5) X - 5333255.73, Y - 1372770.96. Враховуючи наведене, встановлено для представництва прокурором інтересів держави в особі Закарпатської ОДА шляхом подання позову є неправомірне володіння ОСОБА_8 земельною ділянкою лісового фонду площею 0,10 га, в координатах, межах та конфігурації, що перебувала у власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 85 від 13.02.2021 (п?ять поворотних точок за наступними координатами: 1) X - 5333257.29, Y - 1372741.39; 2) X - 5333257.45, У -1372738.35; 3) X - 5333288, Y - 1372736.23; 4) X - 5333280.26, Y - 1372775.77; 5) X - 5333255.73, Y - 1372770.96; архівний кадастровий номер земельної ділянки 2123684500:02:001:0036), Закарпатської ОДА на користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення. Протиправність вибуття спірної земельної ділянки із державної власності підтверджується, зокрема, висновком експерта № 15/88 від 31.07.2020, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 547853 від 04.04.2008, державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК N?000378 від 18.12.1996, інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по земельних ділянках з кадастровими 2123684500:02:001:0067, 2123684500:02:001:0041 та 2123684500:02:001:0036 від 24.06.2026, листом Закарпатської ОДА за №06-16/14873 від 08.12.2025. До постановлення рішення у даній справі та набрання ним законної сили існує реальна загроза утруднення його виконання у випадку задоволення зазначеного позову та в разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки існує ймовірність відчуження, поділу, об?єднання земельної ділянки, а також її забудови. Зокрема, у разі відчуження ОСОБА_6 спірної земельної ділянки, її поділу, об?єднання та можливої забудови, в подальшому у разі задоволення позову, виконання рішення суду, постановленого за позовом Тячівської окружної прокуратури, яка діє на захист інтересів держави, буде неможливим витребування земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду. У разі поділу або об?єднання земельної ділянки та внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем. Відчуження земельної ділянки у власність третім особам протягом судового розгляду і до набрання рішенням суду у даній справі законної сили унеможливить реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде укладене на користь позивача. Разом із тим, у разі поділу, об?єднання спірної земельної ділянки, звернення із позовною вимогою про витребування земельної ділянки у власність держави також стане неможливим, у тому числі у зв?язку із тим, що спірна земельна ділянка перестане існувати як об?єкт цивільних правовідносин. З огляду на предмет позовної заяви, вважає за необхідне забезпечити позов заходами, що передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, а саме: шляхом накладення арешту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:02:001:0067 площею 0,1 га (загальна площа 0,2 га, розташована в урочищі Козьменщик на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області) та заборони ОСОБА_10 вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об?єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:02:001:0067. Вжиття саме таких заходів забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами і фактичними обставинами спору, а також дозволить запобігти відчуженню земельної ділянки на користь третіх осіб, поділу чи об`єднання такої. Зазначає, що ціна позову становить 545 828,00 грн (вартість земельної ділянки). Водночас вважає, що відсутні підстави та необхідність для вжиття судом зустрічного забезпечення. На підставі викладеного, просить вжити заходів забезпечення позову у цій справі, зокрема накласти арешт на частину земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:02:001:0067 площею 0,1 га (загальна площа 0,2 га, розташована в урочищі Козьменщик на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області), межі якої визначено наступними координатами: X - 5333257.29, Y - 1372741.39; 2) X - 5333257.45, Y - 1372738.35; 3) X - 5333288, Y - 1372736.23; 4) X - 5333280.26, Y - 1372775.77; 5) X - 5333255.73, Y-1372770.96; архівний кадастровий номер земельної ділянки 2123684500:02:001:0036) та заборонити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об?єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:02:001:0067.

У порядку ч.1 ст.153 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися.

Дослідивши подану заяву та наявні матеріали справи, суд, приходить до такого висновку.

Згідно з ч.1, ч.8 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно, суди вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову не повинні обмежувати право володіння нерухомим майном законного власника.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Як вбачається із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Як вбачається спір між сторонами виник з приводу передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:02:001:0036 площею 0,10 га, яка неодноразово була відчужена, востаннє після рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.07.2022 (справа №305/244/21), а крім того останній набувач - ОСОБА_1 об`єднав спірну земельну ділянку з іншою, кадастровий номер якої 2123684500:02:001:0041 площею 0,10 га, внаслідок чого утворено земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:02:001:0067 площею 0,2 га та 04.05.2023 проведено її державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_9 .

Заявлений прокурором вид забезпечення позову у виді накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання спірної земельної ділянки, передбачений нормами чинного законодавства (п. 1 та п. 2, ч. 1 ст. 150 ЦПК України) та є доцільними в рамках цієї справи та співмірним із заявленими вимогами, оскільки у даній справі оспорюється право власності відповідача на цю земельну ділянку, й відповідно існують ризики того, що у разі невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а отже істотного ускладнення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду. У такому випадку вжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований виключно на збереження існуючого становища земельної ділянки, яка є предмету спору, до завершення розгляду справи.

Водночас слід зазначити, що обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене нерухоме майно фактично перебуває у володінні власника ОСОБА_1 , а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Таким чином, необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованим та заява в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Наразі відсутні підстави вважати, що застосування даних видів забезпечення позову такими, що спричинить відповідачу збитки. Ба більше, ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання на території України та у суду відсутні докази того, майновий стан позивача або які-небудь його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (ч.3 ст.154 ЦПК), отже, наведені обставини дають підстави дійти висновку, що підстав для застосування зустрічного забезпечення наразі немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 149-153,157 Цивільного-процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

До вирішення по суті справи за позовом керівника Тячівської окружної прокуратури Петра Бобинича в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки з незаконного володіння та набуття рішенням суду законної сили, забезпечити позов шляхом накладення арешту на частину земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , з кадастровим номером 2123684500:02:001:0067, площею 0,1 га (загальна площа 0,2 га, розташовану в урочищі Козьменщик на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області), межі якої визначено координатами: X - 5333257.29, Y - 1372741.39; 2) X - 5333257.45, Y - 1372738.35; 3) X - 5333288, Y - 1372736.23; 4) X - 5333280.26, Y - 1372775.77; 5) X - 5333255.73, Y-1372770.96; архівний кадастровий номер земельної ділянки 2123684500:02:001:0036).

Заборонити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об?єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:02:001:0067.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувачі:

Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області, адреса: 90500, м. Тячів, вул. Незалежності, №27, Закарпатської області, код ЄДРПОУ:02909967

Закарпатська обласна державна адміністрація (Закарпатська обласна військова адміністрація), ЄДРПОУ 00022496, м. Ужгород, пл. Народна, 4, Закарпатської області, 88008.

Боржник: ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Примірник ухвали направити учасникам справи для відома та Рахівському відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Рахів, вул. Шевченка, 43, Закарпатської області) для негайного виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк