Рішення № 137769126, 29.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 червня 2026 року Справа № 280/707/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до 1. Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43; код ЄДРПОУ 21108013)

2. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до 1. Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі відповідач 1), 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.11.2025 № 083850026380 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди: навчання у СПТУ № 29 м. Запоріжжя з 01.09.1980 по 18.07.1983; проходження строкової військової служби з 21.10.1983 по 02.11.1985; роботи з 07.01.1986 по 14.02.1990 у «Запорізькій обласній базі матеріально-технічного постачання облагропрому»; роботи з 27.03.1990 по 06.04.1990 у ВО «Запоріжжяавтотехобслуговування»; роботи з 16.04.1990 по 11.03.1991 на Заводі залізобетонних виробів тресту «Запоріжагробуд»; роботи з 13.03.1991 по 14.01.2000 у ВАТ «Сільгосптехніка» (Запорізька обласна база матеріально-технічного постачання);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії з 03.11.2025;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 03.11.2025.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, оскільки мав необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії. Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії з підстав відсутності у позивача необхідного страхового стажу. Позивач вважає таке рішення протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.02.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 10.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/707/26; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач 2 позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 24.02.2026 № 10092) послався на те, що вік позивача складає 60 років 04 місяці 26 днів. Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.11.2025 № 083850026380 страховий стаж позивача складає 22 роки 02 місяці 05 днів. До страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно записів трудової книжки від 07.01.1986 серії НОМЕР_2 , оскільки прізвище, зазначене на першій сторінці трудової книжки, не відповідає паспортним даним та виправлення по батькові не завірено належним чином (відсутнє посилання на документ, на підставі якого зроблено виправлення). Страховий стаж з 01.01.1998 зарахований за даними Реєстру застрахованих осіб. Отже, рішення прийнято у зв`язку з відсутністю страхового стажу, необхідного для права на пенсію за віком при досягненні 60-річного віку. У задоволенні позову просить відмовити.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 12061), в якій він заперечує проти доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідач 1 відзиву на позов не направив.

Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою від 03.11.2025 про призначення/перерахунок пенсії за віком. Заяву, за принципом екстериторіальності, розподілено для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.11.2025 № 083850026380 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. В обґрунтування рішення зазначено про те, що страховий стаж позивача становить 22 р. 02 міс. 05 дн. При цьому, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки від 07.01.1986 серії НОМЕР_2 , оскільки прізвище, зазначене на першій сторінці трудової книжки, не відповідає паспортним даним та виправлення по батькові не завірено належним чином (відсутнє посилання на документ, на підставі якого зроблено виправлення). Страховий стаж з 01.01.1998 зарахований за даними Реєстру застрахованих осіб.

Незгода з даним рішенням зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.

Розглядаючи справу по суті, суд керується наступним.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Статтею 24 Закону № 1058-IV встановлено, зокрема, наступне: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII; тут та надалі в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що з 01.01.2004 законодавцем запроваджено поняття «страховий стаж», для отримання якого обов`язковою умовою є сплата страхових внесків; трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, прирівнюється до страхового.

Згідно статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядок № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом досліджено трудову книжку позивача від 07.01.1986 серії НОМЕР_2 та установлено, що у ній, крім іншого, містяться записи про роботу у періоди з 07.01.1986 по 14.02.1990, з 27.03.1990 по 06.04.1990, з 16.04.1990 по 11.03.1991, з 13.03.1991 по 14.01.2000.

Також, у трудовій книжці позивача наявний запис про виправлення по батькові з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

Відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 07.01.1986 по 14.02.1990, з 27.03.1990 по 06.04.1990, з 16.04.1990 по 11.03.1991, з 13.03.1991 по 31.12.1997 (оскільки страховий стаж з 01.01.1998 зарахований за даними Реєстру застрахованих осіб), відповідач 1 посилається на те, що прізвище, зазначене на першій сторінці трудової книжки, не відповідає паспортним даним та виправлення по батькові не завірено належним чином (відсутнє посилання на документ, на підставі якого зроблено виправлення).

Однак, такі зауваження зводяться до формалізму.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а сформулював висновок про те, що « формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.». Даний висновок підтримано Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 у справі № 588/647/17.

Також, відповідач 1 не ставить під сумнів факт належності позивачу трудової книжки від 07.01.1986 серії НОМЕР_2 .

Суд зазначає, що описка у прізвищі позивача (« ОСОБА_4 ») не може нівелювати його конституційне право на пенсійне забезпечення.

Крім того, на момент заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі Інструкція № 162), пунктом 2.3 якої установлено, що всі записи у трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), проте не пізніше тижневого терміну, а при звільненні у день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У випадку виявлення невірного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, на якому був внесений відповідний запис (п. 2.5 Інструкції № 162).

Пунктом 2.11 Інструкції № 162 установлено, що першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, після чого ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці, і не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в Сумській області від 10.11.2025 № 083850026380 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а зобов`язання відповідача 1 зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 07.01.1986 по 14.02.1990, з 27.03.1990 по 06.04.1990, з 16.04.1990 по 11.03.1991, з 13.03.1991 по 31.12.1997 (оскільки страховий стаж з 01.01.1998 зарахований за даними Реєстру застрахованих осіб) та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 03.11.2025 забезпечить ефективне відновлення прав ОСОБА_1 , у зв`язку із чим суд, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, виходить за межі позовних вимог.

Стосовно періодів з 01.09.1980 по 18.07.1983; з 21.10.1983 по 02.11.1985 та з 01.01.1998 по 14.01.2000, то вони вже зараховані до страхового стажу позивача; підстави для зобов`язання органу Пенсійного фонду повторно зарахувати ці періоди відсутні.

Водночас, позовні вимоги в частині зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію задоволенню не підлягають як заявлені передчасно.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.11.2025 № 083850026380 про відмову у призначенні пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43; код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) періоди роботи з 07.01.1986 по 14.02.1990, з 27.03.1990 по 06.04.1990, з 16.04.1990 по 11.03.1991, з 13.03.1991 по 31.12.1997 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 03.11.2025.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43; код ЄДРПОУ 21108013).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 29.06.2026.

Суддя Ю.П. Бойченко