Рішення № 137769044, 29.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 червня 2026 року Справа № 280/5917/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)

до Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 3; код ЄДРПОУ 00184939)

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (далі відповідач), в якій позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог контролюючий орган зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 942 468,09 грн. Враховуючи несплату заборгованості у добровільному порядку, а також повернення без виконання платіжних інструкцій, позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 14.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/5917/25; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 08.09.2025 № 44634) послався на те, що позивач при поданні до Запорізького окружного адміністративного суду зазначеного позову в порушення вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України не повідомив суд про наявність судового рішення від 17.05.2024 у адміністративній справі № 280/2173/24 за позовом ГУ ДПС в Запорізькій області до ТДВ «Автопарк», предметом якого є погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини, які виникли між ГУ ДПС у Запорізькій області та ТДВ «Автопарк» у адміністративній справі № 280/2173/24 та у адміністративній справі № 280/5917/25 є ідентичними: одні і ті самі сторони та той самий предмет і підстави позову, то провадження у адміністративній справі № 280/5917/25 підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України. Також, податковий керуючий в акті опису майна від 21.11.2023 серед іншого зазначив, що він складений на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.02.2023 № 100 про опис майна в податкову заставу. При цьому, рішення від 18.02.2021 № 100 не співпадає по даті з рішенням, зазначеним в акті опису майна від 21.11.2023 (де зазначений інший 2023 рік, а не 2021 рік). Крім того, після початку бойових дій замовниками перевезень підприємства припинено активну економічну діяльність, у підприємства мобілізовано 9 (дев`ять) одиниць автотранспортних засобів для потреб ЗСУ, внаслідок чого комерційні перевезення повністю зупинені, наразі здійснюються лише пасажирські наземні транспортні перевезення міського сполучення. Крім того, під час дії воєнного стану товариство на підтримку Збройних Сил України уклало доґовори з військовими частинами для передачі нерухомого майна у безоплатне користування. Також, податковий керуючий під час здійснення заходів щодо оформлення податкової застави та опису майна і складання відповідного акту грубо порушила встановлений порядок, а саме: не зверталася до ТДВ «Автопарк» з проханням доступу до нерухомого майна; не встановила вартість нерухомого майна та не залучила до участі незалежного оцінювача з метою встановлення його вартості; в акті послалася на неіснуюче рішення про передачу майна в податкову заставу. У задоволенні позову просить відмовити. Крім того, просить поновити строк на подання відзиву.

Згідно частин першої, четвертої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Дослідивши повідомлені Товариством з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» обставини, а саме те, що фактично ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 30.08.2025, а також враховуючи, що рекомендоване відправлення із ухвалою про відкриття провадження у справі повернулося до суду із зазначенням причин невручення, тобто фактично адресатом отримано не було, суд визнає поважними причини пропуску строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та поновлює такий строк.

Стосовно клопотання про закриття провадження у справі суд зазначає про таке.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 280/2173/24, що набрало законної сили 07.08.2024, у задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопарк» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відмовлено.

Однак, дослідивши зміст рішення суду у справі № 280/2173/24 суд висновує, що підстави позовних заяв у справі № 280/2173/24 та № 280/5917/25 відрізняються. Так, у справі № 280/5917/25 контролюючий орган посилається на іншу суму заборгованості відповідача перед бюджетом, на рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, складене вже після ухвалення рішення у справі № 280/2173/24 та платіжні інструкції, направлені для виконання після розгляду справи № 280/2173/24.

Відтак, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про наявність рішення суду, що набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відповідно, клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (код ЄДРПОУ 00184939) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.

Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем обліковувався податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 236 449,92 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 179 117,14 грн, із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 508 851,56 грн, з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 13 911,86 грн, з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 602,23 грн та з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти у розмірі 3 535,58 грн, який виник на підставі наступного.

Так, податковий борг відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу декларацій та уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань, а саме:

уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань від 11.05.2022, яким збільшено суму податкового зобов`язання за березень 2022 року на 34 503,00 грн;

декларації від 14.05.2022, в якій визначено суму податкового зобов`язання за квітень 2022 року у розмірі 5 479,00 грн;

декларації від 16.06.2022, в якій визначено суму податкового зобов`язання за травень 2022 року у розмірі 473,00 грн;

декларації від 19.07.2022, в якій визначено суму податкового зобов`язання за червень 2022 року у розмірі 224,00 грн;

уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань від 28.08.2022, яким збільшено суму податкового зобов`язання за лютий 2022 року на 29 983,00 грн;

уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань від 28.08.2022, яким збільшено суму податкового зобов`язання за березень 2022 року на 30 976,00 грн;

уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань від 28.08.2022, яким збільшено суму податкового зобов`язання за квітень 2022 року на 19 060,00 грн;

уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань від 28.08.2022, яким збільшено суму податкового зобов`язання за червень 2022 року на 32 338,00 грн;

декларації від 19.09.2022, в якій визначено суму податкового зобов`язання за серпень 2022 року у розмірі 24 726,00 грн;

декларації від 15.12.2022, в якій визначено суму податкового зобов`язання за листопад 2022 року у розмірі 18 633,00 грн;

уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань від 01.02.2023, яким збільшено суму податкового зобов`язання за липень 2022 року на 3 617,00 грн;

декларації від 18.09.2023, в якій визначено суму податкового зобов`язання за серпень 2023 року у розмірі 5 276,00 грн;

уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань від 25.10.2023, яким збільшено суму податкового зобов`язання за вересень 2023 року на 1 144,00 грн;

декларації від 16.10.2023, в якій визначено суму податкового зобов`язання за вересень 2023 року у розмірі 5 619,00 грн;

декларації від 16.11.2023, в якій визначено суму податкового зобов`язання за жовтень 2023 року у розмірі 10 326,00 грн;

декларації від 18.12.2023, в якій визначено суму податкового зобов`язання за листопад 2023 року у розмірі 10 534,00 грн;

декларації від 03.01.2024, в якій визначено суму податкового зобов`язання за грудень 2023 року у розмірі 16 723,00 грн.

Крім того, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню, несплачений залишок якої складає 623,29 грн.

Таким чином, враховуючи часткову сплату у сумі 13 807,37 грн, заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 236 449,92 грн.

Податковий борг відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які власниками об`єктів нежитлової нерухомості виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій та розрахунків до них, а саме:

звітної податкової декларації від 16.02.2022 за 2022 рік, в якій визначено податкове зобов`язання в розмірі 69 632,88 грн, з щоквартальною сплатою в розмірі 17 408,22 грн згідно Додатку 2;

звітної податкової декларації від 09.02.2023 за 2023 рік, в якій визначено податкове зобов`язання в розмірі 71 775,43 грн, з щоквартальною сплатою в розмірі 17 943,86 грн за І-ІІІ квартал та в розмірі 17 943,85 грн за IV квартал згідно Додатку 2;

звітної податкової декларації від 16.01.2024 за 2024 рік, в якій визначено податкове зобов`язання в розмірі 76 060,53 грн, з щоквартальною сплатою в розмірі 19 015,13 грн за І-ІІІ квартал та в розмірі 19 015,14 грн за IV квартал згідно Додатку 2, проте не сплачено його за І-ІІ квартал 2024 року.

Крім того, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню, несплачений залишок якої складає 67,94 грн.

Таким чином, враховуючи часткову сплату у сумі 389,37 грн, заборгованість відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 179 117,14 грн.

Податковий борг відповідача із земельного податку з юридичних осіб виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій, а саме:

звітної декларації від 09.02.2023 за 2023 рік, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 385 543,36 грн, з щомісячною сплатою 32 128,61 грн з січня по листопад та 32 128,65 грн за грудень 2023 року, проте не сплачено його за грудень 2023 року;

уточнюючої декларації від 23.01.2024, в якій збільшено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2023 рік на 279 379,24 грн, а також збільшено щомісячні платежі на 27 937,93 грн з січня по листопад та 27 937,87 грн за грудень 2023 року, проте не сплачено його за травень грудень 2023 року;

звітної нової декларації від 23.01.2024 за 2024 рік, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 405 204,84 грн, з щомісячною сплатою 33 767,07 грн, проте не сплачено його за січень серпень 2024 року.

Таким чином, враховуючи часткову сплату у сумі 16 917,03 грн, заборгованість відповідача із земельного податку з юридичних осіб становить 508 851,56 грн.

Податковий борг відповідача з орендної плати з юридичних осіб виник внаслідок самостійно поданої до контролюючого органу податкової декларації, а саме:

декларації від 23.01.2024, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2024 рік у розмірі, зокрема 15 814,50 грн за жовтень 2024 року, проте не сплачено її в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи часткову сплату у сумі 1 902,64 грн, заборгованість відповідача з орендної плати з юридичних осіб становить 13 911,86 грн.

Податковий борг відповідача з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій та розрахунків до них, а саме:

розрахунок (Додаток 1) до податкової декларації від 11.05.2022 (термін сплати 20.05.2022), в якому визначено суму податкового зобов`язання за 1 квартал 2022 року у розмірі 428,79 грн;

розрахунок (Додаток 1) до уточнюючої податкової декларації від 29.07.2022 (термін сплати 29.07.2022), в якому збільшено суму податкового зобов`язання за 1 квартал 2022 року на 21,44 грн;

розрахунок (Додаток 1) до податкової декларації від 12.07.2022 (термін сплати 19.08.2022), в якому визначено суму податкового зобов`язання за 2 квартал 2022 року у розмірі 450,23 грн;

розрахунок (Додаток 1) до уточнюючої податкової декларації від 23.09.2022 (термін сплати 23.09.2022), в якому збільшено суму податкового зобов`язання за 2 квартал 2022 року на 21,44 грн.

Таким чином, враховуючи часткову сплату у сумі 319,67 грн, заборгованість відповідача з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення становить 602,23 грн.

Податковий борг відповідача із надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій з екологічного податку та розрахунків до них, а саме:

розрахунок (Додаток 2) до податкової декларації від 11.05.2022 (термін сплати 20.05.2022), в якому визначено суму податкового зобов`язання за 1 квартал 2022 року у розмірі 729,01 грн;

розрахунок (Додаток 2) до уточнюючої податкової декларації від 29.07.2022 (термін сплати 29.07.2022), в якому збільшено суму податкового зобов`язання за І квартал 2022 року на 1 016,20 грн;

розрахунок (Додаток 2) до податкової декларації від 12.07.2022 (термін сплати 19.08.2022), в якому визначено суму податкового зобов`язання за 2 квартал 2022 року у розмірі 1 745,21 грн;

розрахунок (Додаток 2) до уточнюючої податкової декларації від 23.09.2022 (термін сплати 23.09.2022), в якому збільшено суму податкового зобов`язання за 2 квартал 2022 року на 45,16 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти становить 3 535,58 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Тобто, сума податкових зобов`язань, визначена відповідачем самостійно у вищевказаних податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках до них, не є спірною.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, суми податкових зобов`язань в загальному розмірі 942 468,09 грн у встановлені строки не сплачені.

17.02.2021 податковий орган сформував та направив товариству податкову вимогу форми «Ю» № 5971-13/829 на загальну суму 11 873,40 грн. Вимогу отримано відповідачем 02.03.2021, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення; зазначену у вимозі суму не погашено.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

18.02.2021 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області Павлих О.М., відповідно до ст. 89 ПК України ухвалено рішення № 100 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (ЄДРПОУ 00184939) у податкову заставу.

На підставі зазначеного рішення податковим керуючим Волковою М.С. складено акт опису майна від 21.11.2023 № 376/08-01-13-05-14. Акт опису направлений відповідачу засобами поштового зв`язку, проте відправлення повернуто контролюючому органу із зазначенням причин невручення.

Також, уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області Павлих О.М., відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України ухвалено рішення від 01.05.2023 № 2/08-01-13-05-13 та від 21.06.2024 № 354/4-0801 про стягнення коштів платника податків Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (ЄДРПОУ 00184939) з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Надалі, уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України ухвалено рішення від 28.01.2025 № 91/4-0801 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (ЄДРПОУ 00184939).

На відкриті банківські рахунки підприємства в банках (АТ «ПУМБ», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ФІЛІЯ-ЗОУ АТ «ОЩАДБАНК») позивачем направлені платіжні інструкції про примусове списання (стягнення) коштів, які повернуті без виконання.

Несплата відповідачем податкового боргу у добровільному порядку та неможливість його стягнення з банківських рахунків призвели до звернення ГУ ДПС у Запорізькій області до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За визначенням підпунктів 14.1.39, 14.1.155, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України:

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом;

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пунктів 87.1, 87.2 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктами 89.1, 89.3 статті 89 ПК України передбачено, серед іншого, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пункт 95.5 статті 95 ПК України передбачає, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника (з урахуванням обмежень, визначених ПК України, а також іншими законодавчими актами), переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду задля отримання дозволу про погашення податкового боргу за платника податків за рахунок його майна є: наявність у платника податків податкового боргу внаслідок несплати в установлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань; направлення платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня звернення до суду з відповідним позовом; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; у платника податків - боржника є майно, яке передано у податкову заставу і за рахунок вартості якого може бути погашено податковий борг.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг внаслідок несплати в установлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань у загальному розмірі 942 468,09 грн; платнику податків направлено податкову вимогу про сплату податкового боргу не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня звернення до суду з даним позовом; на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, відсутні кошти; у платника податків - боржника є майно, яке передано у податкову заставу і за рахунок вартості якого може бути погашено податковий борг.

При цьому, контролюючим органом здійснювалися послідовні дії (передбачені законодавством) щодо погашення податкового боргу відповідачем, які повинні передувати зверненню до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Стосовно покликань відповідача на те, що під час дії воєнного стану товариство уклало доґовори з військовими частинами для передачі нерухомого майна у безоплатне користування слід зазначити наступне.

Абзац перший підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначає, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом рішення про вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, прийнятого відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", без застосування вимог статті 92 цього Кодексу.

Частина перша статті 4 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" визначає, що примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з органом військового управління, визначеним Міністерством оборони України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

В даному випадку відповідачем не надано доказів ухвалення рішення про вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, прийнятого відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

Договори про використання майна та акти приймання-передачі такого майна не свідчать про існування рішення про вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану. Відповідно, в даному випадку підстави для застосування приписів підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України відсутні.

Стосовно покликань на припинення активної економічної діяльності підприємства у зв`язку із запровадженням воєнного стану слід зазначити, що дана обставина не впливає на вирішення спору по суті; крім того, дані покликання документально не підтверджено. Також, не надано рішення щодо неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Щодо покликань на допущені порушення при складанні акту опису майна суд зазначає наступне.

Так, наявність в акті опису майна від 21.11.2023 № 376/08-01-13-05-14 технічної описки, а саме зазначення дати ухвалення рішення № 100 про опис майна як «18.02.2023» замість правильної дати «18.02.2023» не спростовує вищезазначених висновків суду про наявність сукупності підстав для застосування приписів статті 95 ПК України та не може нівелювати право контролюючого органу на звернення до суду із вимогами про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Щодо доводів відповідача про те, що податковий керуючий не зверталася до товариства з проханням доступу до нерухомого майна; не встановила вартість нерухомого майна та не залучила до участі незалежного оцінювача з метою встановлення його вартості суд зазначає про таке.

Порядок застосування податкової застави податковими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 (далі Порядок № 586; у редакції, чинній на час складання акту опису майна).

Пунктами 5, 6 Порядку № 586 передбачено, що до акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Пунктом 10 розділу ІІ Порядку № 586 визначено, що якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша за суму податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі.

Опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).

У даному випадку до акту опису майна включено будівлю адміністративно-побутового корпусу, тобто неподільний об`єкт, і опис майна проведено на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що узгоджується із приписами Порядку № 586.

Крім того слід зазначити, що відсутність актуальної оцінки (балансової, ринкової вартості) нерухомого майна, зазначеного в акті опису від 21.11.2023 № 376/08-01-13-05-14, не є перешкодою для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, адже судом не вирішується питання реалізації такого майна.

Стосовно посилань відповідача на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 280/2173/24, що набрало законної сили 07.08.2024, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного, позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягає задоволенню, а саме суд вважає за необхідне надати позивачу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 942 468,09 грн за рахунок майна платника податків Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК», що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 942 468 (дев`ятсот сорок дві тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень 09 копійок за рахунок майна платника податків Товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 3; код ЄДРПОУ 00184939), що перебуває у податковій заставі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 29.06.2026.

Суддя Ю.П. Бойченко