Рішення № 137768997, 29.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 червня 2026 року Справа № 280/3728/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, Код ЄДРПОУ 44118663) до до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровейсі" (бул. Центральний, буд. 16, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 44623976) про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровейсі" (далі відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача, з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника, інших фінансових установах, небанківських надави чах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, кошти у сумі податкового боргу у сумі 3 033 704,28 грн., з яких: податок па прибуток приватних підприємств у сумі 1735,00 грн., пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі З 015 969,28 грн. та по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 16 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України та зазначає, що відповідач має податковий борг у сумі 3 033 704,28 грн. Вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу. У зв`язку з не сплатою відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду для його стягнення у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Поштове відправлення з копією зазначеної вище ухвали направлялось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, 18.05.2026 на адресу суду повернувся конверт із вкладенням.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20. Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі № 440/18128/21.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровейсі" (ЄДРПОУ 44623676) (далі ТОВ "Агровейсі" ) зареєстровано як юридична особа 06.09.2021 та знаходиться за адресою: Україна, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 16.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств, який виник внаслідок нарахованих відповідачу штрафних санкцій Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, на підставі прийнятих податкових повідомлень-рішень від 23.07.2024 №0194040409 на суму 375,00 грн.; від 15.10.2024№02525604000999 на суму 340,00 грн. та від 25.12.2025 №0315660403 на суму 1020,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та були повернуті до контролюючого органу не врученим «за закінченням терміну зберігання».

Також, судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, який виник внаслідок нарахованих відповідачу штрафних санкцій Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення від 01.08.2025 №1239508010709 на суму 3 015 969,28 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлялися боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та були повернуті до контролюючого органу не врученим «за закінченням терміну зберігання».

Разом із цим, судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям, який виник внаслідок нарахованих відповідачу штрафних санкцій Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення від 01.08.2025 №1239608010709 на суму 16 000,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлялися боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та були повернуті до контролюючого органу не врученим «за закінченням терміну зберігання».

З метою погашення податкового боргу податковим органом сформовано та направлено ТОВ "Агровейсі" податкову вимогу форми «Ю» від 24.05.2024 № 0007719-1303-2201 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але була повернуто до контролюючого органу не врученою «за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень форми та податкової вимоги або сплати відповідачем податкових зобов`язань матеріали справи не містять.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

У зв`язку із не сплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, що у цьому Кодексі вживаються в такому значенні:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Згідно зі п. 56.1 ст. 56 ПК України вішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідачем податкові повідомлення-рішення форми не оскаржувалися відповідно податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно пункту 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Частиною 3 статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що під час вирішення спору про стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Пунктом 42.2 тієї ж статті встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В силу 42.5 статті 42 того ж кодексу у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідач має узгоджені податкові зобов`язання зі сплати пені та штрафних санкцій у загальній сумі 3 033 704,28 грн., що виникли на підставі прийнятих податкових повідомлень.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 24.05.2024 № 0007719-1303-2201.

Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з приписами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов`язання в загальному розмірі 3 033 704,28 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи податковими повідомленнями - рішеннями, податковою вимогою форми «Ю» від 24.05.2024 № 0007719-1303-2201, довідкою про податковий борг та даними ІКП.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивач у даній справі не поніс.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, Код ЄДРПОУ 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровейсі" (бул. Центральний, буд. 16, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 44623976) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровейсі" з (ЄДРПОУ 44623976) з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, податковий борг у сумі 3 033 704,28 грн., з яких: податок па прибуток приватних підприємств у сумі 1735,00 грн., які зарахувати на р/р UA218999980333139318000008479: отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл/11021000; код отримувача 37941997; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банк отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 11021000; 3 015 969,28 - по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, які зарахувати на р/р UA088999980313060105000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл/21081000; код отримувача 37941997; банк отримувача -Казначейство України (ЕАП); код банк отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 21081000; 16 000,00 грн. - по адміністративним штрафам та іншим санкціям, які зарахувати на р/р UA558999980313060106000008479; отримувач - ГУК у Зап.обл./ТГ м.Запоріжжя/21081100; код отримувача 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банк отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 21081100.

Розподіл судових витрат не проводиться.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 29.06.2026.

Суддя А.В. Сіпака