Ухвала суду № 137768898, 29.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4493/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Гераська М.М. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить: 1) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 від 20.09.2025 року та вчинення дій щодо примусового направлення його на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо зміни військово-облікового статусу ОСОБА_1 з «виключений з військового обліку» на «військовозобов`язаний» та автоматичного взяття його на військовий облік в рамках експериментального проекту за Постановою КМУ № 932 від 16.08.2024 року й внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про перебування ОСОБА_1 у статусі «Розшук»; 2) Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 відновити ОСОБА_1 статус особи, виключеної з військового обліку на підставі досягнення граничного віку перебування в запасі, шляхом внесення відповідного реєстраційного запису про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

В позовній заяві відповідачами у справі визначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Однак, представником позивача у позовній заяві не вказано ідентифікаційні коди ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, представником позивача у позовній заяві зазначено про наявність у нього електронного кабінету та вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Разом з тим, судом здійснено перевірку відомостей щодо наявності електронного кабінету представника позивача за зазначеним у позовній заяві реєстраційним номером облікової картки платника податків. За результатами такої перевірки відомостей про зареєстрований електронний кабінет не встановлено.

Відтак, для усунення вказаного недоліку необхідно надати до суду позовну заяву, в якій зазначити достовірні відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків представника позивача та наявності або відсутності у нього електронного кабінету, а також, у разі необхідності, привести зазначені відомості у відповідність до фактичних даних.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 гривні.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1331,20 грн.

У той же час згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру до ІНФОРМАЦІЯ_5 та одну вимогу немайнового характеру до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Отже, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та надати суду докази на підтвердження такої сплати.

Однак, доказів сплати судового збору у вказаному розмірі до суду не надано.

Судовий збір необхідно перераховувати на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач зокрема просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 від 20.09.2025 року.

В той же час, позовна заява надійшла до суду 24 червня 2026 року, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Однак, позивачем до матеріалів позову не додано заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням підстав для такого поновлення.

Згідно з ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- позовну заяву із зазначенням в ній ідентифікаційних кодів ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 та достовірних відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків представника позивача та наявності або відсутності у нього електронного кабінету, та копію такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;

- докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

- заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав;

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 169, 171, 248 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Д. Маєцька