Рішення № 137768584, 29.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/20451/26

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області відділу примусового виконання рішень про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області відділу примусового виконання рішень про визнання протиправною та скасування постанови в. о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Катерини Пономарьової від 21 травня 2026 року ВП № 66156437 про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 240/10938/20, яке набрало чинності 26 квітня 2021 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії по втраті годувальника на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 05 березня 2020 року № 18-343 вих.-20 без обмежень максимального розміру з 01 січня 2020 року, з урахуванням раніше сплачених коштів. В результаті перерахунку на виконання рішення суду загальний розмір пенсії з 01 січня 2020 року становив 25326,43 грн, яку встановлено до виплати в максимальному розмірі згідно з частиною п`ятнадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру", а саме: з 01 січня 2020 року - 16380,00 грн. Позивач додає, що стягувачці також нараховано доплату за період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2023 року у розмірі 151794,63 грн, виплата якої проводитиметься відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти доводів та вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заперечує. Зазначає, що при перевірці виконання рішення суду у справі № 240/10938/20 за вимогою державного виконавця від 30 січня 2026 року встановлено, що загальний підсумок пенсійної виплати становить 25326,43 грн, а з урахуванням максимального розміру 16380,00 грн. Відповідно до доданих перерахунків державному виконавцеві стало відомо, що рішення суду не виконується у повному обсязі, оскільки до пенсійної виплати стягувачки застосовуються обмеження, що обґрунтовано зумовило винесення спірної постанови про накладення штрафу на боржника. З таких підстав просить суд відмовити у позові.

Розглянувши доводи у позовній заяві та відзиві на позов, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх дослідженими доказами, вирішуючи спір у цій справі суд виходить з такого.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 240/10938/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 16 квітня 2020 року № 0600-0317-8/12962, в перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 05 березня 2020 року № 18-343 вих.-20 та зобов`язано здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 05 березня 2020 року № 18-343 вих.-20 без обмежень максимального розміру з 01 січня 2020 року та провести виплати з урахуванням раніше сплачених коштів.

Вказане судове рішення набрало законної сили 26 квітня 2021 року, у зв`язку із чим Житомирським окружним адміністративним судом 08 липня 2021 року видано ОСОБА_1 виконавчий лист.

26 червня 2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пономарьовою Катериною винесено постанову ВП № 66156437 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 240/10938/20, виданого 08 липня 2021 року Житомирським окружним адміністративним судом, та вказано про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Судом встановлено, що на вимогу державного виконавця від 14 січня 2026 року позивачем 16 січня 2026 року надано відповідь № 0600-0303-5/5577 про те, що, зокрема, загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року становив 25326,43 грн, а до виплати встановлено в максимальному розмірі згідно з частиною п`ятнадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" з 01 січня 2020 року у розмірі 16380,00 грн.

На вимогу державного виконавця від 30 січня 2026 року листом від 09 лютого 2026 року № 0600-0304-5/13466 позивач підтвердив таку виплату пенсії стягувачки.

21 травня 2026 року відповідач виніс спірну постанову про накладення на боржника штрафу керуючись статтями 63, 75 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIIІ "Про виконавче провадження" (надалі - Закон № 1404-VIIІ) в сумі 5100,00 грн з підстав невиконання судового рішення без поважних причин у зв`язку з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною третьою статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною четвертою статті 372 КАС України визначено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом № 1404-VIIІ, згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 1404-VIIІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону № 1404-VIIІ встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону № 1404-VIIІ, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов`язків.

Зокрема, частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIIІ передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною третьою цієї ж статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а за частиною четвертою вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

За змістом спірних обставин у цій справі підставою для винесення оскаржуваної постанови державного виконавця слугувало те, що станом на час її винесення Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не виконано рішення суду від 19 серпня 2020 року у справі № 240/10938/20.

Суд вважає спірну постанову обґрунтованою з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджується наданим відповідачем розрахунком пенсії ОСОБА_1 по пенсійній справі № 918180127259 за даними порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, на виконання рішення суду у справі № 240/10938/20 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії стягувачки, в результаті якого загальний розмір пенсії склав 25400,83 грн, тобто пенсія до виплати розрахована без обмеження максимальним розміром, як вказано у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року.

Проте, згідно з цим же розрахунком розмір пенсії до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 21018,83 грн, тобто фактично обмежено пенсійну виплату десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність (згідно зі статтею 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" це показник відповідає 2595 гривням).

З викладеного слідує, що виплата пенсії ОСОБА_1 всупереч судовому рішенню у справі № 240/10938/20, яким було зобов`язано пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 05 березня 2020 року № 18-343вих.-20 без обмежень максимального розміру, проводиться з обмеженням максимальним розміром, незважаючи на остаточне вирішення спору між сторонами та вказівку виплати пенсії стягувачки без обмеження максимальним розміром.

Визначаючись у цьому спорі суд виходить з того, що в основу спірної постанови про накладення штрафу покладено висновки державного виконавця про невиконання рішення суду, яке набрало законної сили 26 квітня 2021 року, у справі № 240/10938/20 при здійсненні перерахунку пенсії в частині здійснення пенсійної виплати без обмеження максимальним розміром. У постанові державного виконавця від 21 травня 2026 року ВП № 66156437 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн зазначено, що згідно за розрахунком пенсійної виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області нараховано пенсійну виплату стягувачки з 01 січня 2020 року у сумі 25326,43 грн, а до виплати - 16380,00 грн.

Суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.

В контексті предмета спору у цій справі суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є постанова державного виконавця про накладення штрафу на пенсійний орган (боржника) за невиконання рішення суду щодо необмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , й вирішуючи спір у цій справі суд надає оцінку виключно обставинам, покладеним в основу оскаржуваної постанови, а саме тому, що за розрахунком по пенсійній справі № 918180127259 розмір пенсії стягувачки на виконання рішення суду у справі № 240/10938/20 склав 21018,83 грн з обмеженням максимального розміру, у той час як без такого обмеження пенсійна виплата стягувачки становить 25400,00 грн.

Тому, за встановлених обставин цієї справи суд доходить висновку, що позивачем не виконано рішення суду у справі № 240/10938/20, оскільки пенсія ОСОБА_1 після проведеного перерахунку на виконання судового рішення з 01 січня 2020 року виплачується з обмеженням максимальним розміром.

Відтак, постанова в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пономарьової Катерини від 21 травня 2026 року ВП № 66156437 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн є правомірною, а тому у позові слід відмовити.

За правилами статті 139 КАС України у суді відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат у цій справі.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд,

вирішив:

У позові Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області відділу примусового виконання рішень (майдан Соборний, буд. 1, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 45798761) про визнання протиправною та скасування постанови від 21 травня 2026 року ВП № 66156437 про накладення штрафу у розмірі 51000, 00 грн відмовити

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 КАС України.

Суддя О.Г. Приходько

29.06.26