Рішення № 137768182, 29.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуСправа №160/2864/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.2026 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987 за професією прохідник підземний з повним робочим днем у підземних умовах;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 періоди роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем у підземних умовах 31.01.1986-03.08.1987, 14.08.1987-01.04.1989, 26.05.2010-30.06.2012, 23.08.2012-31.05.2013, 17.05.2017-15.06.2018, 01.07.2018-29.10.2019, 18.11.2019-29.02.2024 за кожен рік роботи за 1 рік 3 місці роботи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи за професією прохідника підземного з повним робочим днем у підземних умовах з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи 31.01.1986-03.08.1987, 14.08.1987-01.04.1989, 26.05.2010-30.06.2012, 23.08.2012-31.05.2013, 17.05.2017-15.06.2018, 01.07.2018-29.10.2019, 18.11.2019-29.02.2024 за професією прохідник підземний з повним робочим днем у підземних умовах за кожен рік роботи за 1 рік 3 місці роботи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на підставі п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 15.01.2026 позивач отримав у відділі обслуговування громадян № 25 (сервісний центр) за місцем свого проживання розрахунок пенсії від 04.12.2025 з електронної пенсійної справи № 912480119434, у зв`язку з уточненням даних в ЕПС 01.12.2025, підстава - звернення № 3449, розрахунок страхового стажу, розрахунок заробітної плати та дізнався, що йому не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи: 31.01.1986 - 01.12.1986, 13.01.1987 - 31.01.1987, 17.02.1987 - 03.08.1987. За повідомленням відповідача, вказані періоди не зараховані до пільгового стажу позивача через відсутність уточнюючої довідки з підприємства. Окрім того, відповідачем під час проведення розрахунку стажу та розміру пенсії позивача не було застосовано роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та положення ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Представник позивача вважав такі дії відповідача протиправними та звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 03.03.2026, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу був наданий строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

19.02.2026 в системі «Електронний суд» надійшов відзив, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову та просив відмовити в позові. В обґрунтування, відповідач посилався на те, що ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не звертався, рішення за принципом екстериторіальності про перерахунок або у відмові у перерахунку пенсії не приймалось, отже, вимоги позивача є передчасними. Рішення про перерахунок пенсії від 04.12.2025 № 912480119434, на яке посилається позивач, виносилось по відношення заяви від 26.11.2025 № 3449 про зарахування періодів роботи з 24.10.2019 по 31.01.2022. Також, відповідач посилався на те, що довідки, які підтверджують пільговий характер роботи за оспорюванні періоди роботи з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987 надано не було, отже, у відповідача відсутні підстави для зарахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1. Щодо кратності зарахування стажу роботи, представник відповідача зазначив, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 застосовується виключно для визначення права на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), тобто для осіб, які відпрацювали не менше 10 років на провідних роботах (у даному випадку прохідник) але їм не вистачає повного стажу роботи у підземних умовах 25 років. ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління та з 13.01.2015 отримує пенсію за віком, отже, застосування до Позивача Роз`яснення № 8 непередбачено чинним законодавством.

28.03.2026 в системі «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що позивач має право на зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи за професією прохідника підземного з повним робочим днем у підземних умовах з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987. Також зазначив, про безпідставвність тверджень відповідача щодо відсутності у позивача права на зарахування до стажу роботи позивача за Списком №1 періодів роботи 31.01.1986-03.08.1987, 14.08.1987-01.04.1989, 26.05.2010-30.06.2012, 23.08.2012-31.05.2013, 17.05.2017-15.06.2018, 01.07.2018-29.10.2019, 18.11.2019-29.02.2024 за професією прохідник підземний з повним робочим днем у підземних умовах за кожен рік роботи за 1 рік 3 місці роботи. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 13.01.2015 та отримує пенсію за віком.

15.01.2026 року позивач отримав у відділі обслуговування громадян № 25 (сервісний центр) за місцем свого проживання розрахунок пенсії від 04.12.2025 року з електронної пенсійної справи № 912480119434 у зв`язку з уточненням даних в ЕПС 01.12.2025, підстава - звернення № 3449, розрахунок страхового стажу, розрахунок заробітної плати.

За інформацією, що міститься у формі РС-право періоди роботи позивача з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987 не зараховані до пільгового стажу за Списком № 1.

Періоди роботи з 31.01.1986 по 03.08.1987, з 14.08.1987 по 01.04.1989, з 26.05.2010 по 30.06.2012, з 23.08.2012 по 31.05.2013, з 17.05.2017 по 15.06.2018, з 01.07.2018 по 29.10.2019, з 18.11.2019 по 29.02.2024 за виключенням періодів з 02.12.1986 по 12.01.1987, з 01.02.1987 по 16.02.1987 розраховані в одинарній кратності.

Отже, спір між сторонами виник з підстав не зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу, а також незастосування до періоду роботи позивача прохідником підземним з повним робочим днем у підземних умовах кратності за кожен рік роботи за 1 рік 3 місці роботи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

За змістом ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Отже, положення ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» аналогічні за змістом положенню ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що право на передбачену ч. 3 ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників, професії яких містяться у Списку, затвердженому Постановою КМУ №202 від 31.03.1994, або необхідно мати стаж роботи провідних професій, визначених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - не менше 20 років.

При цьому, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993.

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Відповідно до п. 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до форми РС - право за пенсійною справою встановлено, що при здійсненні розрахунку пільгового стажу, відповідачем не було зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987, а періоди роботи з 31.01.1986 по 03.08.1987, з 14.08.1987 по 01.04.1989, з 26.05.2010 по 30.06.2012, з 23.08.2012 по 31.05.2013, з 17.05.2017 по 15.06.2018, з 01.07.2018 по 29.10.2019, з 18.11.2019 по 29.02.2024 не було зараховано до пільгового стажу роботи з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах», передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 у спірні періоди, які не зараховані позивача до пільгового стажу роботи, а саме з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987, наявні наступні записи:

- 31.01.1986 - прийнятий на гірничу ділянку учнем прохідника з повним робочим днем на підземній роботі ( наказ 34к від 31.01.1986, запис № 6);

28.05.1986 - присвоєний 4 розряд підземного прохідника з повним робочим днем на підземних роботах ( наказ № 179к від 28.05.1986, запис № 7)

03.08.1987 - звільнений по ст. 38 КЗпП УРСР (наказ № 281к від 03.08.1987, запис №8).

Записи посвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою відділу кадрів ВО «Первомайськвугілля» та зараховані позивачем до загального страхового стажу.

В той же час, період роботи позивача з 02.12.1986 по 12.01.1987 та у період з 01.02.1987 по 16.02.1987 зарахований до пільгового стажу позивача за Списком № 1.

Постановою Совміна СРСР від 22.08.1956 № 1173 (ред. Від 27.09.1990) «про затвердження списків виробництв, цехов, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах (разом зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах) підземні гірничі роботи віднесені до Списку № 1.

Слід зазначити, що трудова книжка позивача містить лише три записи за період з 31.01.1986 по 03.08.1987, а тому, враховуючи, що в трудовій книжці позивача наявні належним чином засвідчені записи, що підтверджують виконання позивачем роботи віднесеної до Списку № 1, вказані періоди мають бути зараховані позивачу до пільгового стажу за писком № 1

Щодо спірних періодів 31.01.1986 по 03.08.1987, з 14.08.1987 по 01.04.1989, з 26.05.2010 по 30.06.2012, з 23.08.2012 по 31.05.2013, з 17.05.2017 по 15.06.2018, з 01.07.2018 по 29.10.2019, з 18.11.2019 по 29.02.2024 трудова книжка позивача містить наступні записи:

- 31.01.1986 - прийнятий на гірничу ділянку учнем прохідника з повним робочим днем на підземній роботі ( наказ 34к від 31.01.1986, запис № 6);

28.05.1986 - присвоєний 4 розряд підземного прохідника з повним робочим днем на підземних роботах ( наказ № 179к від 28.05.1986, запис № 7)

03.08.1987 - звільнений по ст. 38 КЗпП УРСР (наказ № 281к від 03.08.1987, запис №8).

- 14.08.1987 прийнятий підземним прохідником з повним робочим днем під землею ВО «Лісічанськвугілля», 25.05.1988 - присвоєний 5 розряд підземного прохідника з повним робочим днем під землею та 01.04.1989 звільнений за переведенням (записи № 9-11);

- 26.05.2010 прохідник на горнопроходчеську дільницю з повним робочим днем у шахті тимчасово на час виконання робіт в ТОВ «Донбасс-Дніпробуд» та 30.06.2012 звільнений за ст. 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням виконання робіт (записи № 28-29);

- 23.08.2012 прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем в шахті в ТОВ «Донбасс-Дніпробуд» та 31.05.2013 звільнений за станом здоров`я, що є перешкодою для роботи за професією ( записи № 30-31);

- 17.05.2017 прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем в шахті в ТОВ «Управління Донбасспецтрой» та 15.06.2018 звільнений за угодою сторін ( записи № 36-37);

- 01.07.2018 прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем в шахті ТОВ ШПУ «Гірник» та 29.10.2019 звільнений за угодою сторін (записи № 38-39);

- 18.11.2019 - прохідник 5 розряду з повним робочим днем в шахті ШУ «Першотравенське» ДТЕК Павлоградвугілля, атестація робочого місця за Списком № 1 проведена 25.12.2015, 22.12.2020 та 17.01.2022 та станом на 08.12.2025 працював (записи №40-42).

Згідно роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

З наведеного вбачається, що основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу роботи.

У листі №19997/0/2-18 від 02.10.2018 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз`яснення №8.

Листом Міністерства соціальної політики України №21226/0/2-18/45 від 01.11.2018 підтверджено, що органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсій відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз`яснення №8.

Отже, жодні суперечності між Роз`ясненням №8 і положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні, оскільки відповідне роз`яснення не визначає: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення, натомість регулює правила розрахунку кратності пільгового стажу, що за правовим змістом положенням статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не суперечить.

Вказане роз`яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці.

З форми РС-право вбачається, що вказані періоди 31.01.1986 по 03.08.1987 ( за виключенням періодів з 02.12.1986 по 12.01.1987, з 01.02.1987 по 16.02.1987), з 14.08.1987 по 01.04.1989, з 26.05.2010 по 30.06.2012, з 23.08.2012 по 31.05.2013, з 17.05.2017 по 15.06.2018, з 01.07.2018 по 29.10.2019, з 18.11.2019 по 29.02.2024 розраховані за кратністю 1.

З огляду на те, що стаж позивача на підземних роботах перевищує 10 років і ця обставина не заперечується відповідачем, пенсійний орган мав врахувати Роз`яснення №8 та зарахувати вказані спірні періоди роботи із розрахунку 1 рік за 1 рік 3 місяці.

Таким чином, суд вважає необхідним визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періоди роботи з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987 за професією прохідник підземний з повним робочим днем у підземних умовах; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 періоди роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем у підземних умовах 31.01.1986-03.08.1987, 14.08.1987-01.04.1989, 26.05.2010-30.06.2012, 23.08.2012-31.05.2013, 17.05.2017-15.06.2018, 01.07.2018-29.10.2019, 18.11.2019-29.02.2024 за кожен рік роботи за 1 рік 3 місці роботи; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи за професією прохідника підземного з повним робочим днем у підземних умовах з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи 31.01.1986-03.08.1987, 14.08.1987-01.04.1989, 26.05.2010-30.06.2012, 23.08.2012-31.05.2013, 17.05.2017-15.06.2018, 01.07.2018-29.10.2019, 18.11.2019-29.02.2024 за професією прохідник підземний з повним робочим днем у підземних умовах за кожен рік роботи за 1 рік 3 місці роботи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1331,20грн., що документально підтверджується квитанцією № 9378-1781-7384-3055 від 08.02.2026.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1331,20грн. з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу адвокатом позивача поданий договір про надання правничої допомоги від 04.02.2026, в п. 4 якого зазначено, що попередня оплата становить 7000грн., які оплачуються до початку роботи та зараховуються за складання позовної заяви.

Відповідно до п. 4 договору в оплату послуг адвоката включаються: консультація з питання зарахування пільгового стажу та перерахунку пенсії, аналіз документів, наданих клієнтом, складання позовної заяви, направлення позову разом з додатками до суд та на адресу відповідача, складання інших процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи, відповідь на відзив, яка направляється до суду та адресу відповідача, заперечення на клопотання відповідача, які будуть подані у процесі розгляду справи, додаткові пояснення по справі.

Також, п. 4 договору передбачено складання акту виконаних робіт (наданих послуг).

Приймаючи до уваги, що акт виконаних робіт (наданих послуг) не поданий до суду, відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу під час ухвалення рішення.

Разом з тим, позивач та його представник не позбавлені права подати до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення докази виконання робіт згідно укладеного між сторонами договору від 04.02.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періоди роботи з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987 за професією прохідник підземний з повним робочим днем у підземних умовах.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 періоди роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем у підземних умовах 31.01.1986-03.08.1987, 14.08.1987-01.04.1989, 26.05.2010-30.06.2012, 23.08.2012-31.05.2013, 17.05.2017-15.06.2018, 01.07.2018-29.10.2019, 18.11.2019-29.02.2024 за кожен рік роботи за 1 рік 3 місці роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи за професією прохідника підземного з повним робочим днем у підземних умовах з 31.01.1986 по 01.12.1986, з 13.01.1987 по 31.01.1987, з 17.02.1987 по 03.08.1987.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи 31.01.1986-03.08.1987, 14.08.1987-01.04.1989, 26.05.2010-30.06.2012, 23.08.2012-31.05.2013, 17.05.2017-15.06.2018, 01.07.2018-29.10.2019, 18.11.2019-29.02.2024 за професією прохідник підземний з повним робочим днем у підземних умовах за кожен рік роботи за 1 рік 3 місці роботи.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331,20грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець