Рішення № 137767997, 29.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуСправа №160/7824/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , 3-тя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення вартості утримання, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , 3-тя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA 268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 173 555 грн. 44 коп. (сто сімдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять грн, 44 коп).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідача звільнено з Національної поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», тим самим останній порушив вимоги Контракту № 10219, а тому зобов`язаний відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням в ДДУМВС.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу призначено судді Кореневу А.О.

06.04.2026 суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кореневим А.О. подано заяву про самовідвід, оскільки суддя здійснює викладацьку діяльність у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року задоволено заяву про самовідвід судді Коренева А.О. у справі № 160/7824/26 за позовною заявою Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , 3-тя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат. Справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.

Відповідно до розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 року №615 д Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку із постановленням ухвали суду від 06.04.2026 року, якою заяву про самовідвід судді Андрія КОРЕНЕВА у справі № 160/7824/26 задоволено. Відповідно до підпункту п.2.3.43 та 2.3.44 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7824/26 за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ, за допомогою автоматизованої системи документообігу.

За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

13.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.04.2026 року від представника третьої особи - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до суду надійшло пояснення, в якому представник просить позов задовольнити повністю. В обґрунтування своєї правової позиції представник третьої особи зазначив наступне. Позовні вимоги ДДУВС до Федорова Едуарда Валерійовича про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, на думку третьої особи ГУНП підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачем не були виконанні взяті на себе зобов`язання за Контрактом № 10219 від 09.08.2021 року.

15.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

ОСОБА_1 у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву наданий не був.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/7824/26 у спрощеному провадженні.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, ОСОБА_1 (далі відповідач) здобував вищу освіту у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ з 2021 року по 2025 рік.

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі ДДУВС, позивач) від 19.07.2021 № 158 о/с відповідача зараховано курсантом першого курсу ДДУВС на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції» (назву установи змінено 14.05.2024 на Дніпровський державний університет внутрішніх справ, на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.05.2024 № 298).

09.08.2021 року на виконання вимог ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» між відповідачем, ДДУВС та Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області (далі ГУНП в Дніпропетровській області) укладено Контракт № 10219 про здобуття освіти у ДДУВС (далі Контракт № 10219).

Згідно з наказом ДДУВС від 14.03.2025 року № 187 о/с відповідач, як випускник ДДУВС, був направлений у розпорядження до ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 14.03.2025 року № 350 о/с відповідача призначено переведених після закінчення ДДУВС на посаду слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Нікопольського районного управління поліції.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 28.04.2025 року № 534 о/с відповідача відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про Національну поліцію» (за ініціативою поліцейського) перемістити на посаду інспектора сектору інформаційної підтримки Нікопольського районного управління поліції.

28.10.2025 року відповідач звернувся до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 28.01.2026 року № 124 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з вимогами пункту 2.3.5 розділу ІІ Контракту № 10219 передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі ДДУВС витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 261 (далі Порядок), в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Пунктом 3 Порядку відшкодування передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, а також оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Відповідно довідки-розрахунку № 86 від 12.03.2026 року вартість речового майна на утримання ОСОБА_1 становить 30 436,40 грн.; довідки-розрахунку № 213 від 19.03.2026 розмір фактичних витрат пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період з 2021 до 2025 року сума витрат становить 173 555,44 грн. (сто сімдесят три тисячі сто п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень сорок чотири коп.).

28.01.2026 року ГУНП в Дніпропетровській області було вручено ОСОБА_1 повідомлення про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з його утриманням у ДДУВС у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського, або укласти договір з ДДУВС про розстрочення платежу витрат на утримання у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін, про що свідчить особистий підпис відповідача в повідомленні.

Оскільки у добровільному порядку витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідач не відшкодував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16 спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, з позовом суб`єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. При цьому, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі №461/5577/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №820/5761/15, у яких зазначені спори мали вирішуватись за правилами ЦПК України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пунктом 1 Порядку визначено, що цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

2) звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Тобто, звільнення зі служби за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» є підставою для відшкодування особою витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

Пунктом 5 Порядку визначено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС України витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунку для перерахування коштів.

Відповідно до пункту 6 Порядку особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.

На виконання зазначеного вище 28.01.2026 року ГУНП в Дніпропетровській області було вручено ОСОБА_1 повідомлення про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з його утриманням у ДДУВС у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського, або укласти договір з ДДУВС про розстрочення платежу витрат на утримання у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін, про що свідчить особистий підпис відповідача в повідомленні.

За цей час відповідачем не сплачено жодної частки від загальної суми витрат, пов`язаних з його утриманням у ДДУВС.

У зв`язку із зазначеним, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача такої заборгованості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги ДДУВС до відповідча про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, на думку третьої особи ГУНП підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не були виконанні взяті на себе зобов`язання за Контрактом № 10219 від 09.08.2021 року.

Враховуючи довідку-розрахунок № 86 від 12.03.2026 року щодо вартості речового майна на утримання ОСОБА_2 , а також довідки-розрахунки № 213 від 19.03.2026 року, пов`язаних з утриманням за період навчання у ДДУВС з 2021 по 2025 рік (згідно вимог наказу МВС України від 01.03.2017 № 173 та Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 261, спільного наказу Міністерства оборони, Міністерства Фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534) відповідач повинен відшкодувати витрати у розмірі 173 555,44 грн.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач оскаржував у судовому порядку наказ про виключення його зі списків особового складу, яким визначено суму до відшкодування, або ж розрахунок відшкодування витрат.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми в добровільному порядку.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , 3-тя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення вартості утримання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA 268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 173 555 грн. 44 коп. (сто сімдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять грн, 44 коп)

Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник