Рішення № 137767872, 27.02.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Справа № 160/25984/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняПівоварова В.С. за участі: представника позивача представника відповідача Бруснік Т.Г. Пирогов С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АМКР», позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС, відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.08.2025 №552/32-00-07-13 форми В1, відповідно до якого Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у сумі 72 613 124,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 36 306 562,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що документальну позапланову невиїзну перевірку проведено з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, тоді як оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми В1 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що, на думку позивача, свідчить про вихід контролюючого органу за межі предмета перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення неправильної форми.

Позивач також зазначив, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами є необґрунтованими, оскільки реальність господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами, які в повному обсязі надавалися до перевірки та підтверджують рух активів і зміну майнового стану позивача. Крім того, позивач наголосив, що штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% застосовано безпідставно, оскільки відсутні визначені законом ознаки умисності та повторності вчинення діянь. З урахуванням наведеного позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник відповідача проти позову заперечував, надавши відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, якою встановлено завищення позивачем податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість унаслідок відображення в податковому обліку господарських операцій з контрагентами, які декларують господарські операції за відсутності можливості їх реального здійснення (недостатня кількість персоналу для надання послуг та виконання робіт; відсутність або незначна наявність основних засобів; відсутність технічної та матеріальної бази; відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання та реалізації товарів, робіт, послуг тощо). На думку відповідача, надані позивачем первинні документи не підтверджують реального характеру господарських операцій, а тому контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08.05.2025 №97-п та повідомлення №56/32-00-07-06-13, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, по декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року від 18.04.2025 №9105864600 (з урахуванням уточнюючих розрахунків).

За результатами перевірки складено акт від 29.05.2025 №350/32-00-07-13/24432974, яким встановлено порушення позивачем: абзацу «а» пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 з урахуванням норм пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року на суму 72 613 124 грн; пункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, унаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування у березні 2025 року у розмірі 72 613 124 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2025 №379/32-00-07-13 форми В1.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 27.06.2025 №85-12/76, за результатами розгляду якої рішенням, оформленим листом від 15.08.2025 №23793/6/99-00-06-01-03-06, скаргу задоволено частково, а податкове повідомлення-рішення від 23.06.2025 №379/32-00-07-13 форми В1 скасовано в частині застосованих 500 000,00 грн, а в іншій частині залишено без змін.

За наслідками розгляду скарги, з урахуванням рішення про результати розгляду скарги, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 №552/32-00-07-13 форми В1, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 72 613 124,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 36 306 562,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, сума зменшеного бюджетного відшкодування у розмірі 72 613 124,00 грн складається із суми 25 503 770,00 грн (за господарськими операціями з контрагентами, реальність яких поставлено під сумнів контролюючим органом) та суми 47 109 354,00 грн, яка, у свою чергу, складається із суми 22 074 777,00 грн (податкове повідомлення-рішення від 24.03.2025 №161/32-00-07-13) та суми 25 034 577,00 грн (податкове повідомлення-рішення від 23.05.2025 №319/32-00-07-13).

Контролюючим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій позивача з такими контрагентами: ТОВ «ПРОМХІМТЕХ ЛТД» (код ЄДРПОУ 32387748) на суму податку на додану вартість 14 756,00 грн; ТОВ «ПОЧИН» (код ЄДРПОУ 32097986) на суму податку на додану вартість 556 241,05 грн; ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 43030337) на суму податку на додану вартість 5 037 959,37 грн; ТОВ «БІО ТРАНС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41669300) на суму податку на додану вартість 1 871 774,27 грн; ТОВ «ПРОМБУДКОЛІЯ» (код ЄДРПОУ 31932840) на суму податку на додану вартість 1 456 912,00 грн; ТОВ «ПРОМРЕМСТРОЙ-КР» (код ЄДРПОУ 42787029) на суму податку на додану вартість 111 400,00 грн; ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37007132) на суму податку на додану вартість 7 822 498,49 грн; ТОВ «ЕЛЕКТРОІМПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 35230100) на суму податку на додану вартість 222 990,87 грн; ТОВ НВП «СПЕЦІНСТРУМЕНТ» (код ЄДРПОУ 30591625) на суму податку на додану вартість 69 194,52 грн; ТОВ «АЕРЛАЙН» (код ЄДРПОУ 36465159) на суму податку на додану вартість 36 743,80 грн; ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СКМ» (код ЄДРПОУ 33165103) на суму податку на додану вартість 196 000,00 грн; ТОВ «КРИВОРІЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСОРЦІУМ» (код ЄДРПОУ 45008591) на суму податку на додану вартість 7 764 119,63 грн; ТОВ «МЕГАБІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 42781870) на суму податку на додану вартість 343 180,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV). Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV визначено обов`язкові реквізити первинних та зведених облікових документів.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту настають лише в разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Судом встановлено, що в ході перевірки, а також до матеріалів справи, позивачем надано первинні та інші документи на підтвердження реальності господарських операцій із переліченими в акті перевірки контрагентами-постачальниками.

Господарські операції з ТОВ «ПРОМХІМТЕХ ЛТД» (код ЄДРПОУ 32387748) здійснювалися на підставі договору №173 від 07.02.2024 щодо постачання продукції (форсунка, редуктор, втулка, направляючі впускного клапана) та підтверджуються рахунками на оплату, прибутковими ордерами, видатковими накладними, товарно-транспортною накладною та сертифікатами якості.

Господарські операції з ТОВ «ПОЧИН» (код ЄДРПОУ 32097986) здійснювалися на підставі договорів підряду №603 від 16.04.2024, №1623 від 03.11.2023, №2097 від 06.11.2024 та №1429 від 05.08.2024 щодо виконання робіт із заміни маршових сходів і майданчиків, заміни вікон, ремонту залізобетонної естакади та пішохідної галереї та підтверджуються рахунками-фактурами, актами приймання виконаних підрядних робіт, відомостями розбивки сум, довідками про вартість виконаних робіт, актами на витрачені та передані матеріали.

Господарські операції з ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 43030337) здійснювалися на підставі договорів №950 від 10.06.2020 та №685 від 20.04.2024 щодо надання послуг з охорони об`єктів та супроводження і охорони продукції позивача при залізничному перевезенні та підтверджуються рахунками на оплату, актами надання послуг, актами про прийняття вантажу під охорону та постовими відомостями.

Господарські операції з ТОВ «БІО ТРАНС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41669300) здійснювалися на підставі договору №800 від 15.05.2020 щодо надання послуг із заміщення природного газу біопаливом на обертових печах вогнетривко-вапняного цеху та підтверджуються рахунком на оплату, актом надання послуг, актами введення в експлуатацію та готовності обладнання.

Господарські операції з ТОВ «ПРОМБУДКОЛІЯ» (код ЄДРПОУ 31932840) здійснювалися на підставі договорів №1029 від 01.02.2023, №1502 від 13.08.2024 та №1430 від 30.07.2024 щодо постачання продукції (шпали дерев`яні просочені, кулі мольні, костилі, болти, шайби, шурупи та гайки колійні) та підтверджуються рахунками на оплату, видатковими накладними, прибутковими ордерами, паспортами якості продукції та товарно-транспортними накладними.

Господарські операції з ТОВ «ПРОМРЕМСТРОЙ-КР» (код ЄДРПОУ 42787029) здійснювалися на підставі договору №1829 від 14.10.2024 щодо виконання ремонтних робіт (капітальний ремонт якоря тепловоза, ремонт колектора тепловоза, балансування ротора) та підтверджуються рахунками на оплату, актами приймання виконаних підрядних робіт, реєстрами до актів, довідками про вартість робіт та протоколами випробувань.

Господарські операції з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37007132) здійснювалися на підставі договорів №1874 від 20.08.2021, №1791 від 20.08.2021 та №778 від 20.05.2024 щодо виконання підрядних будівельно-монтажних робіт на об`єкті «Нове будівництво хвостосховища ІІІ карта шламового господарства рудозбагачувальної фабрики» та підтверджуються рахунками на оплату, актами приймання виконаних будівельних робіт, актами коригування вартості дизельного палива, реєстрами та актами про витрату давальницьких матеріалів.

Господарські операції з ТОВ «ЕЛЕКТРОІМПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 35230100) здійснювалися на підставі договорів №1680 від 10.11.2023, №414 від 03.02.2025, №40 від 07.01.2025, №1757 від 03.02.2025 та №1636 від 03.02.2025 щодо постачання продукції (набір інструментів, акумулятор, заточний комплект, свердла, кутова шліфмашина, вібромотор, металорукав тощо) та підтверджуються рахунками-фактурами, прибутковими ордерами, видатковими накладними, гарантійними листами, сертифікатами та деклараціями відповідності, товарно-транспортними накладними.

Господарські операції з ТОВ НВП «СПЕЦІНСТРУМЕНТ» (код ЄДРПОУ 30591625) здійснювалися на підставі договору №114 від 25.01.2024 щодо постачання продукції (набір інструментів, набір рожкових ключів) та підтверджуються рахунками на оплату, прибутковими ордерами, видатковими накладними, експрес-накладними та гарантійними листами.

Господарські операції з ТОВ «АЕРЛАЙН» (код ЄДРПОУ 36465159) здійснювалися на підставі договору №1821 від 21.12.2023 щодо постачання продукції (камера гальмівна, автолампа, електродвигун, картридж осушувача, барабан гальма тощо) та підтверджуються рахунками на оплату, прибутковими ордерами, видатковими накладними, гарантійними листами та товарно-транспортними накладними.

Господарські операції з ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СКМ» (код ЄДРПОУ 33165103) здійснювалися на підставі договору №229 від 03.02.2025 щодо постачання товару (пари колісні) та підтверджуються рахунком-фактурою, прибутковим ордером, видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.

Господарські операції з ТОВ «КРИВОРІЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОНСОРЦІУМ» (код ЄДРПОУ 45008591) здійснювалися на підставі договорів №1750 від 26.09.2024, №1746 від 26.09.2024 та №1747 від 27.09.2024 щодо виконання робіт з ремонту механічного обладнання, у тому числі дробарок, та підтверджуються рахунками на оплату, актами приймання виконаних підрядних робіт, актами на передачу та використані під час ремонту матеріали.

Господарські операції з ТОВ «МЕГАБІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 42781870) здійснювалися на підставі договору №240 від 20.03.2023 щодо постачання продукції (муфта гальмівна, вал, автосцепка, триангель, балочка в зборі, підвіска пружини) та підтверджуються рахунками-фактурами, прибутковими ордерами, видатковими накладними, сертифікатами якості та товарно-транспортними накладними.

Дослідивши надані позивачем первинні документи, суд доходить висновку, що вони складені відповідно до вимог статті 9 Закону №996-XIV, містять необхідні реквізити, відображають зміст та обсяг господарських операцій і в сукупності підтверджують факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, рух активів, зміну майнового стану позивача та використання придбаних товарів, робіт і послуг у власній господарській діяльності.

Щодо посилань контролюючого органу на наявність податкової інформації про відсутність у контрагентів позивача необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, основних і транспортних засобів, складських приміщень тощо суд зазначає, що жодною нормою законодавства не передбачено обов`язку платника податків - одержувача товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу) чи перевіряти наявність у них умов для здійснення господарської діяльності. Податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських і виробничих можливостей контрагента.

Можлива відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу, а основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язку збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. У разі допущення контрагентом порушень норм податкового або іншого законодавства негативні наслідки настають саме щодо цього контрагента, а не щодо добросовісного платника податків. Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій, зроблені на підставі узагальненої податкової інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання, носять виключно інформативний характер та самі по собі не доводять наявності податкових правопорушень з боку позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №820/4648/13-а, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 21.01.2021 у справі №804/959/16, від 23.05.2023 у справі №360/1283/20, від 03.03.2023 у справі №804/644/16 та від 28.12.2023 у справі №420/4803/19, відповідно до яких відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає реального характеру господарської операції та не є безумовною підставою для висновку про порушення платником податків вимог податкового законодавства; визначальним для вирішення спору є дослідження фактичного руху активів у процесі виконання укладених договорів на підставі належно оформлених первинних документів.

Контролюючим органом, всупереч вимогам частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено, що господарські операції позивача з вказаними контрагентами не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували реальність господарських операцій або свідчили про недостовірність відомостей у первинних документах. Щодо жодного з контрагентів позивача контролюючим органом не проведено зустрічної звірки чи перевірки взаємовідносин з позивачем, а висновки акта перевірки ґрунтуються переважно на припущеннях, що є недопустимим.

За таких обставин суд доходить висновку про реальність господарських операцій позивача з переліченими контрагентами та про правомірність формування позивачем за наслідками таких операцій податкового кредиту і відповідної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того, суд звертає увагу на наступне. Документальну позапланову невиїзну перевірку призначено та проведено на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року, що прямо передбачено наказом про проведення перевірки. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених цим підпунктом, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Водночас оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2025 №552/32-00-07-13 форми В1 позивачу зменшено саме суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, тоді як предметом перевірки була законність декларування від`ємного значення податку на додану вартість як окремого показника податкового обліку. Для перевірки правомірності заявленої до бюджетного відшкодування суми податку статтею 200 ПК України встановлено окремий порядок: відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України платники податку отримують бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами позапланової документальної перевірки.

Невиконання контролюючим органом вимог закону щодо предмета та підстав проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки. Порушення процедури проведення перевірки є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування прийнятого за її наслідками податкового повідомлення-рішення незалежно від установлених порушень податкового законодавства. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №260/1644/19, від 21.04.2021 у справі №816/501/16, від 01.06.2022 у справі №520/7331/21 та від 22.09.2020 у справі №520/8836/18.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50% суд зазначає таке. Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування. Згідно з пунктом 123.2 статті 123 ПК України ті самі діяння, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків, а за пунктом 123.3 статті 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків відповідної суми.

Отже, кваліфікуючими ознаками для застосування штрафу в розмірі 50% є умисність діянь платника податків та повторність їх вчинення протягом 1095 календарних днів. Належного обґрунтування умисності діянь позивача контролюючим органом у жодному документі не наведено. Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження повторності контролюючий орган послався на податкове повідомлення-рішення від 17.10.2023 №000/964/32-002-07-06-19, прийняте на підставі акта від 20.07.2023 №787/32-00-07-06-14/24432974. Разом з тим зазначене податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №160/29344/23, яке залишено в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024, а Верховний Суд ухвалою від 07.01.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження, у зв`язку з чим рішення суду набрало законної сили.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 17.10.2023 №000/964/32-002-07-06-19, на яке посилався контролюючий орган як на підставу повторності, було скасоване в судовому порядку. За таких обставин відсутні визначені пунктами 123.2, 123.3 статті 123 ПК України ознаки умисності та повторності, що виключає правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50%.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень покладає на відповідача обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Між тим відповідач під час розгляду справи правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не довів.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд доходить висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а відповідач не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 №552/32-00-07-13 - визнанню протиправним та скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позов задоволено, а позивач не є суб`єктом владних повноважень, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 30 280,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.05.2025 №552/32-00-07-13 форми В1, відповідно до якого Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у сумі 72613124,00 грн та застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 36306562,00 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Ідентифікаційний код: 24432974,) судовий збір у розмірі 30.280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 березня 2026 року.

Суддя О.В. Єфанова