Рішення № 137767695, 29.06.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6486/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського апеляційного суду про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Волинського апеляційного суду про визнання протиправними дії щодо видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 29.04.2026 року №09.48/31/2026 та №09.48/32/2026, обчислених з розрахунку, встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Зобов`язання Волинського апеляційного суду видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2025 та 2026 роки, в яких нарахувати суддівську винагороду, виходячи з базового розміру посадового оклад судді, який працює на відповідній посаді, яку я займала до звільнення у відставку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць для працездатних осіб: станом на 01.01.2025 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу 3028 грн., який визначений абз. 4 ст. 7 Закону України «Про держаний бюджет на 2025 рік»; станом на 01.01.2026 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу 3328 грн., який визначений абз. 4 ст. 7 Закону України «Про держаний бюджет на 2026 рік».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є суддею у відставці на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 11.05.2020 №1800/0/15-20. В квітні 2026 року вона звернулась до Волинського апеляційного суду з заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025, із застосуванням прожиткового мінімуму в розмірі 3028,00 грн, та станом на 01.01.2026, із застосуванням прожиткового мінімуму в розмірі 3328,00 грн.

Листом від 29.04.2026 №04.3218/2026 відповідач повідомив, про видачу довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2025 та 2026 року з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: згідно ст. 7 ЗУ «Про держаний бюджет на 2025 рік» у розмірі 2102 грн.; згідно ст. 7 ЗУ «Про держаний бюджет на 2026 рік» у розмірі 2102 грн.

Так, з довідки Волинського апеляційного суду №09.48/31/2026 від 29.04.2026 року вбачається, що станом на 01 січня 2026 року розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 184 976, 00 гривень, у тому числі посадовий оклад 115 610, 00 гривень; доплата за вислугу років 69 366, 00 гривень.

Також, з довідки Волинського апеляційного суду №09.48/32/2026 від 29.04.2026 року вбачається, що станом на 01 січня 2025 року розмір моєї суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 184 976, 00 гривень, у тому числі посадовий оклад 115 610, 00 гривень; доплата за вислугу років 69 366, 00 гривень.

Вважає такі дії Волинського апеляційного суду протиправними та з урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні її позовних вимог. Зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», його розмір щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Закон про Державний бюджет України є законом прямої дії. У 2025 році: Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2 102,00 гривні. У 2026 році: Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Таким чином, окремими приписами Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 01.01.2025 р., та 01.01.2026 р., встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102,00 грн, саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.

Зазначені положення ст.7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік», є чинними, Конституційним Судом України не визнавалися такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому підстави для застосування прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб з 01.01.2025 р. у розмірі 3 028,00 грн., та з 01.01.2026 р. у розмірі 3 328,00 грн. для визначення базового розміру посадового окладу судді відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2025р. у справі № 240/9028/24.

Саме Велика Палата визначила, що встановлення у законах про Державний бюджет України спеціального показника прожиткового мінімуму для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді є визначенням грошового розміру відповідної величини, а не створенням нового виду прожиткового мінімуму, та що суди зобов`язані застосовувати чинний закон.

Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок суддівської винагороди, виходячи із встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн та 3 328,00 грн, ставить діючих суддів у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку, що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді.

У відповіді на відзив представник позивача просив адміністративний позову задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив, в якому просила в задоволенні позову відмовити.

В додаткових поясненнях представник позивача просив адміністративний позову задовольнити в повному обсязі.

Інших заяв чи клопотань по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 11.05.2020 №1800/0/15-20 ОСОБА_1 звільнена з посади судді Апеляційного суду Волинської області у відставку.

В квітні 2026 року вона звернулась до Волинського апеляційного суду з заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025, із застосуванням прожиткового мінімуму в розмірі 3028,00 грн, та станом на 01.01.2026, із застосуванням прожиткового мінімуму в розмірі 3328,00 грн.

Листом від 29.04.2026 №04.3218/2026 відповідач повідомив, про видачу довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2025 та 2026 року з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: згідно ст. 7 ЗУ «Про держаний бюджет на 2025 рік» у розмірі 2102 грн.; згідно ст. 7 ЗУ «Про держаний бюджет на 2026 рік» у розмірі 2102 грн.

Так, з довідки Волинського апеляційного суду №09.48/31/2026 від 29.04.2026 року вбачається, що станом на 01 січня 2026 року розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 184 976, 00 гривень, у тому числі посадовий оклад 115 610, 00 гривень; доплата за вислугу років 69 366, 00 гривень.

Також, з довідки Волинського апеляційного суду №09.48/32/2026 від 29.04.2026 року вбачається, що станом на 01 січня 2025 року розмір моєї суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 184 976, 00 гривень, у тому числі посадовий оклад 115 610, 00 гривень; доплата за вислугу років 69 366, 00 гривень.

Вважаючи, такі дії відповідача протиправними, щодо незабезпечення фінансування виплати належної суддівської винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд при вирішенні даного спору застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі - Закон України №1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

За частиною першою статті 4 Закону України №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів (частина друга статті 4 Закону України №1402-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону України №1402-VIII суддів суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів, частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 135 Закону України №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з пунктом 1 частини 3, частини 4 та 5 статті 135 Закону України №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

За приписами статті 136 Закону №1402-VIII суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 року №966-XIV (далі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 №4059-IX передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03.12.2025 №4695-IX передбачено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн.

Суд зазначає, що статтями 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік разом із встановленням на 1 січня прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн (станом на 01.01.2025), Про Державний бюджет України на 2026 рік разом із встановленням на 1 січня прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн (станом на 01.01.2026) був введений окремий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого визначено в сумі 2102,00 грн, в той час, коли а ні до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а ні до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму відповідні зміни не вносилися.

Разом з цим, Закони про Державний бюджет України на відповідний рік фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Однак, Закон про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.

Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом України Про судоустрій і статус суддів закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України Про судоустрій і статус суддів.

Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону №1402-VIII, у зв`язку з чим при складанні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач мав керуватися виключно Законом України №1402-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій суд зазначив, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідно до статті 135 Закону України №1402-VIII, позивач має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого на 01.01.2025 становить 3028,00 грн, з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Щодо посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, в обґрунтування відсутності підстав для задоволення вимог позивача, то суд зазначає наступне.

Так, предмет спору у даній справі стосується правомірності дій відповідача щодо видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 29.04.2026 року №09.48/31/2026 та №09.48/32/2026, обчислених з розрахунку, встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102 грн. 00 коп, в той час, як в розглянутій Великою Палатою Верховного Суду справі №240/9028/24 предметом спору була протиправність дій Вищого адміністративного суду України щодо проведення неповного розрахунку при звільненні та виключенні зі штату суду судді, який полягає у виплаті за період з 27 грудня 2023 року до 8 лютого 2024 року суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою, обчислених без застосування базового посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду, що визначений на підставі положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VIІІ Про судоустрій і статус суддів, а також без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року абзацом четвертим статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік у розмірі 2 684 грн, абзацом четвертим статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік у розмірі 3028 грн, та абзацом 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет на 2026 рік у розмірі 3328,00 грн.

Відтак, суд вважає, що дана справа не є подібною до справи №240/9028/24, яка розглянута Великою Палатою Верховного Суду, а натомість є подібною до справи №200/2309/25, розглянутої Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, яка стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а отже посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, є необґрунтованими.

Пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку № 3-1.

Згідно з додатком 2 до Порядку №3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Отже, відповідач, видає довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, згідно з Додатком 2 до Порядку № 3-1.

З урахуванням наведеного вище, дії відповідача щодо видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 29.04.2026 року №09.48/31/2026 та №09.48/32/2026, обчислених з розрахунку, встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102 грн. 00 коп, є протиправними.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 29.04.2026 року №09.48/31/2026 та №09.48/32/2026, обчислених з розрахунку, встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102 грн. 00 коп та зобов`язання Волинського апеляційного суду видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2025 та 2026 роки, в яких нарахувати суддівську винагороду, виходячи з базового розміру посадового оклад судді, який працює на відповідній посаді, яку я займала до звільнення у відставку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць для працездатних осіб: станом на 01.01.2025 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу 3028 грн., який визначений абз. 4 ст. 7 Закону України «Про держаний бюджет на 2025 рік»; станом на 01.01.2026 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу 3328 грн., який визначений абз. 4 ст. 7 Закону України «Про держаний бюджет на 2026 рік».

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 19.03.2026 №2329-3819-2708-1232.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про судоустрій і статус суддів, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Волинського апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 29.04.2026 року №09.48/31/2026 та №09.48/32/2026, обчислених з розрахунку, встановленого абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Зобов`язати Волинський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2025 та 2026 роки, в яких нарахувати суддівську винагороду, виходячи з базового розміру посадового оклад судді, який працює на відповідній посаді, яку я займала до звільнення у відставку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць для працездатних осіб: станом на 01.01.2025 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу 3028 грн., який визначений абз. 4 ст. 7 Закону України «Про держаний бюджет на 2025 рік»; станом на 01.01.2026 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу 3328 грн., який визначений абз. 4 ст. 7 Закону України «Про держаний бюджет на 2026 рік».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Волинський апеляційний суд (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Червоного Хреста, будинок 10, код ЄДРПОУ 42255369).

Суддя Ю.Ю. Сорока