Ухвала суду № 137766202, 26.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8984/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"26" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Д» про визнання протиправними дій роботодавця щодо проведення та документального оформлення інвентаризацій без участі матеріально відповідальної особи та без належного ознайомлення з результатами таких інвентаризацій,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Д» про визнання протиправними дій роботодавця щодо проведення та документального оформлення інвентаризацій без участі матеріально відповідальної особи та без належного ознайомлення з результатами таких інвентаризацій.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд:

«1. Визнати протиправними дії ТОВ «Стиль Д» щодо проведення інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей магазину №7023 без участі ОСОБА_1 як матеріально відповідальної особи.

2. Визнати протиправними дії ТОВ «Стиль Д» щодо оформлення результатів інвентаризацій в магазині №7023 без підпису ОСОБА_1 як матеріально відповідальної особи та без належного документального оформлення причин її відсутності.

3. Визнати протиправними дії ТОВ «Стиль Д» щодо використання результатів інвентаризацій, проведених без участі ОСОБА_1 в магазині № НОМЕР_1 , для формування висновків про нестачу товарно-матеріальних цінностей та оцінки її діяльності як працівника.»

Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

Зазначену позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч.1 ст.5 ЦПК України).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Проте всі викладені в позовній заяві вимоги про визнання протиправними дії ТОВ «Стиль Д»: щодо проведення інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей магазину №7023 без участі ОСОБА_1 як матеріально відповідальної особи; щодо оформлення результатів інвентаризацій в магазині №7023 без підпису ОСОБА_1 як матеріально відповідальної особи та без належного документального оформлення причин її відсутності; щодо використання результатів інвентаризацій, проведених без участі ОСОБА_1 в магазині № НОМЕР_1 , для формування висновків про нестачу товарно-матеріальних цінностей та оцінки її діяльності як працівника, є не конкретизованими, адже не зазначено дату проведення інвентаризації, яка оспорюється позивачем.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, заявлені позивачем вимоги не стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1 331,20 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)

До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Однак прохальна частина позовної заяви фактично містить три самостійні вимоги немайнового характеру.

За змістом вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору за вимогами немайнового характеру в розмірі 1 863,68 грн (1 064,96 грн *3 - 1331,20).

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача № 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, конкретизувати позовні вимоги та викласти їх у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача у спосіб, передбачений законом, а також позивач має подати до суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 1 863,68 грн та докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій позовної заяви в новій редакції та доданих до неї документів або їх доставки до електронного кабінету відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Д» про визнання протиправними дій роботодавця щодо проведення та документального оформлення інвентаризацій без участі матеріально відповідальної особи та без належного ознайомлення з результатами таких інвентаризацій - залишити без руху та запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я