Ухвала суду № 137765609, 29.06.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/467/26 Провадження № 2/478/363/2026

У Х В А Л А

29 червня 2026 року с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого - судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Казанка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 774174 від 08.04.2019 року, де просило стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 18 460,36 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за сумою основного боргу; 8 424,00 грн - заборгованість за процентами; 2 000,00 грн - заборгованість за пенею і штрафами; 1 211,62 грн - сума збитків з урахуванням 3% річних; 2 824,74 грн - інфляційні збитки. Також позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08 квітня 2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №774174, який підписано електронним підписом позичальника. Підписанням Договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті creditplus.ua/assets/uploads/public/pravila_18.03.2019.pdf. Приймаючи умови кредитного Договору, відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися. Відповідач ОСОБА_2 не виконувала взятих на себе обов`язків за Договором, не здійснювала погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість.

19 червня 2026 року від представника позивача ОСОБА_3 до суду подано клопотання про витребування доказів, яким останній просив витребувати від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази по справі, а саме:

- інформацію чи є номер телефону НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за рахунком, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 коштів в розмірі 7 000 грн через транзакцію 08.04.2019 - 4000.00 грн.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомляли.

Згідно заявленого у позовній заяві клопотання, представник позивача просив проводити судовий розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання про витребування доказів поданого позивачем та відкладення судового засідання на іншу дату.

Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2)обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та(або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу - ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

У разі задоволення клопотання у відповідності до ч. 3 ст. 84 ЦПК України суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Відповідно до ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Як визначено у частинах 1-3 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського та валютного нагляду, становить банківську таємницю.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у пункті 12 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» № 10 від 30.09.2011 коло суб`єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, визначається законом (стаття 62 Закону N 2121-III) (2121-14) і може змінюватися тільки на підставі закону. При цьому вказані суб`єкти мають право на отримання лише обмеженої інформації з урахуванням виконуваних ними функцій та з питань, зазначених у відповідному законі стосовно визначених суб`єктів.

Таким чином, при відмові банку у наданні таким суб`єктам обмеженої інформації, яку вони мають право отримати за безпосереднім зверненням до банку (наприклад, як зазначено в статті 20.1.3 ПКУ) (2755-17), а також у разі необхідності отримання інформації, що виходить за межі функцій суб`єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, вони мають право на звернення до суду у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 258 ЦПК України ухвала є видом судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, є обов`язковість рішень суду.

Також, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За вказаних обставин, враховуючи предмет та підстави позову, та подане клопотання позивача, беручи до уваги, що докази, які просить витребувати представник позивача, містять банківську таємницю, а також мають суттєве значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду цивільної справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача в частині витребування у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації, яка безпосередньо стосується предмета справи та підлягає доказуванню, а саме:

- інформацію чи є номер телефону НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за рахунком, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 коштів в розмірі 7 000 грн через транзакцію 08.04.2019 - 4000.00 грн.

З огляду на наведене, у зв`язку з витребуванням нових доказів, а також враховуючи подане клопотання відповідача про необхідність ознайомлення із матеріалами справи, суд вважає за необхідне відкласти судовий розгляд справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», керуючись ст.ст.12, 76, 77, 84, 260, 261, 350, 430 ЦПК України, суд -

Постановив:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про витребування доказів у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити.

Витребувати від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», наступну інформацію:

- інформацію чи є номер телефону НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за рахунком, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 коштів в розмірі 7 000 грн через транзакцію 08.04.2019 - 4000.00 грн.

Роз`яснити АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Витребувану цією ухвалою інформацію (документи) надати до суду в строк до 27.07.2026 року.

Відкласти судовий розгляд справи на 09 год 45 хв 27 липня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Томашевський