Ухвала суду № 137765223, 17.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4162/26

Провадження по справі № 1-кс/752/5141/26

У Х В А Л А

іменем України

"17" червня 2026 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадження № 42025100000000007 від 16.01.2025 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

встановив:

15 червня 2926 до провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України.

В обґрунтування вимог слідчий зазначив, що СУ ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42025100000000007 від 16.01.2025 під час якого було встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше грудня 2024 року, у громадян України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 разом з іншими невстановленими особами, виник прямий умисел на організацію перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом надання військовозобов`язаним медичних документів, в яких містяться завідомо неправдиві відомості про наявність у останніх захворювання, що в подальшому є підставою для визнання їх непридатними або придатні до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (обмежено придатні).

Відповідно до злочинного задуму вказаних осіб, останні, будучи засновниками та керівниками приватних закладів охорони здоров`я, що реалізовують медичну програму для людей з опіоїдною залежністю, яка передбачає контрольований прийом препаратів (метадон або бупренорфін) для зменшення потягу до вуличних наркотиків, запобігання передозуванням та стабілізації життя - замісна підтримувальна терапія (далі ЗПТ), будуть здійснювати постановку здорових людей, тобто які не мають наркотичної залежності, на програму замісної підтримувальної терапії, як наркозалежних з метою уникнення останніми мобілізації, отримання безпідставної відстрочки шляхом надання фальсифікованих довідок, виписок та іншої медичної документації, які потім використовуються та надаються до органів ІНФОРМАЦІЯ_5, а також медичних закладів для подальшого проходження ВЛК, як особи, що мають наркозалежність або інші вади здоров`я, пов`язані із системним вживанням наркотичних засобів.

Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, у період з 24.06.2025 по 12.02.2026 здійснили умисні дії, спрямовані на уникнення ОСОБА_4 мобілізації, шляхом фіктивної постановки останнього на програму ЗПТ до підпорядкованого ОСОБА_8 приватного закладу охорони здоров`я, що реалізовує медичну програму ЗПТ на підставі відповідної ліцензії МОЗ - ТОВ «Центр лікування залежності» (код ЄДРПОУ 43295162), де засновником та директором є ОСОБА_8 .

При цьому, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи усвідомлювали, що своїми умисними діями перешкоджають законній діяльності структурним підрозділам ЗС України, зокрема територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5), в проведенні мобілізаційних заходів, що полягають в підготовці та накопиченні військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами військового часу.

У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених обставин ОСОБА_8 , усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, продовжуючи перешкоджати законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, погодився на пропозицію свого знайомого ОСОБА_4 та забезпечив постановлення останнього на облік як наркозалежного на програму ЗПТ до очолюваної ним ТОВ «Центр лікування залежності», м. Київ, вул. Стальського Сулеймана, 24.

При цьому, дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , будучи лікарем ТОВ «Центр лікування залежності», діючи за попередньою змовою із останнім, перебуваючи за адресою здійснення діяльності вказаного підприємства м. Київ, вул. Стальського Сулеймана, 24, 24.06.2025 постановила на облік як наркозалежного ОСОБА_4 (медична картка амбулаторного хворого № 1915), призначила останньому вживання «Метадону». У період з 24.06.2025 по 12.02.2026 на підставі призначеного ОСОБА_9 лікування ОСОБА_4 відповідно до листків призначення отримував вказаний препарат, вживав його виключно з метою виявлення під час здачі аналізів при проходженні ВЛК.

Зазначені обставини та медичні документи були враховані членами ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 під час медичного огляду ОСОБА_4 для встановлення ступеню придатності до військової служби, в результаті чого 28.07.2025 винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_4 з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання наркотиків. Синдром залежності. Теперішній час вживання» на підставі статті 15б графи ІІ розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, тобто обмежено придатний, з подальшим відображенням в додатку «Резерв+» щодо останнього.

За наведених обставин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у вчиненні дій, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, про що 12 червня 2026 вручено письмове повідомлення про підозру.

Підозра на думку слідчого доводиться доказами, які містяться у матеріалах, які додані до клопотання, а саме: протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 22.07.2025, 10.11.2025., 09.03.2026; протоколом огляду від 29.05.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду від 27.05.2026; відповіддю з ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відповіддю з ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом огляду від 27.03.2026; протоколом огляду від 27.04.2026 та іншими матеріалами, зібраними під час проведення досудового розслідування у їх сукупності.

Також на думку слідчого існують обставини, як доводять наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого, ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі винесення обвинувального вироку, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може втекти з місця проживання у місті Київ, відомого органу досудового розслідування та переховуватись поза відомим місцем проживання. Оскільки у ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків та інших осіб, яким можуть бути відомі ці обставини. На думку слідчого серед оточення ОСОБА_4 є невстановлені учасники злочину, яких він може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить встановленню та притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, тим самим підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, медичні установи, керівниками яких зокрема є ОСОБА_8 , продовжують свою діяльність, тому в разі обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, він зможе продовжити вчинення злочинів, переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, крім того може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні медичні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

Враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані про його особу, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, слідчий просить застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. На думку слідчого, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать усунення існуючих ризиків.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання слідчого підтримав. Надав пояснення, аналогічні змісту клопотання. Вказав, що злочинні дії ОСОБА_4 та інших осіб призвели до зменшенні мобілізаційного ресурсу, й тим самим відбувалося перешкоджання Збройним Силам України

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечила. Вказувала на те, що повідомлення про підозру є необґрунтованим. Її підзахисний підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України, а саме у вчиненні дій, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Між тим, такого умислу ОСОБА_4 підзахисний не мав та відповідних дій не вчиняв. Вважає, що правова кваліфікація діяння штучно збільшена. Так за змістом повідомлення про підозру ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нібито безпідставно поставили ОСОБА_4 на облік клініки ТОВ «Центр лікування наркозалежності» як наркозалежного на програму ЗПТ з метою «уникнення ОСОБА_4 мобілізації» та призначила ОСОБА_4 вживання метадону. ОСОБА_4 пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 та постановою від 28.04.2025 р. з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання наркотиків. Синдром залежності. Теперішній час вживання» визнаний придатним у військових службах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Тобто такі діяння ОСОБА_4 не призвели до зменшення мобілізаційного ресурсу до Збройних сил України та інших військових формувань, тому на її думку відсутній об`єкт кримінального правопорушення за статтею 114-1 КК.

Окрім того, відсутній і умисел ОСОБА_4 на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Вважає, що таке повідомлення порушує статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом та міжнародним правом.

Також вказувала на те, що ОСОБА_4 є наркозалежним з 2009р., у доведення чого надала посьмові пояснення колишньої дружини ОСОБА_4 ОСОБА_11 від 12.06.2026 р., якій було відомо про наркотичну залежність чоловіка у період спільного проживання з 2009 до 2013 р.; довідку №12/0626 від 12.06.2026 р. Запорізької філії Громадської спілки «Міжнародна Антинаркотична Асоціація», відповідно до якої ОСОБА_4 проходив курс психосоціальної реабілітації з 10.02.2020 р. до 15.07.2020 р.; довідку №07/06/2026 від 07.06.2026 р. Дніпровської філії Громадської спілки «Міжнародна Антинаркотична Асоціація», відповідно до якої ОСОБА_4 проходив курс психосоціальної реабілітації з 28.05.2021 р. по 28.05.2022 р.; довідку №186 від 13.06.2026 р. Громадської організації «Синергія М», відповідно до якої ОСОБА_4 почав програму психологічної реабілітації з 06.04.2026 р., курс якої складає 12 місяців. Станом на 20.05.2026 р. припинив проходження програми.; характеристику №187 від 13.06.2026 р., відповідно до якої ОСОБА_4 проходив реабілітацію в період з 06.04.2026 по 20.05.2026 р.; договір на проходження реабілітації «12 кроків» між Центром терапії залежностей «Істок» та ОСОБА_4 .

Вказує на те, що саме наявність або відсутність наркотичної залежності, а не активне вживання наркотичних речовин в момент проходження ВЛК. чи перебування на ЗПТ, є підставою для визначення придатності або непридатності до військової служби.

Також на думку захисника ризики, про які зазначено у клопотанні слідчим, є надуманими та недоведеними. ОСОБА_4 одружений, має постійне місце проживання, виховує неповнолітню дитину, займається підприємницькою діяльністю. Повідомлення про підозру вручено 12.06.2026, але її підзахисний з того часу не вчиняє жодних дій, які б свідчили про те, до він ухиляється. Щодо інших ризиків, про які вказано у клопотанні, то вони не існують, враховуючи ті діяння, які інкримінуються ОСОБА_4 . Всі документи вилучені та їм надана оцінка. Ризик вчинення незаконного впливу не невизначене коло свідків, є формальним.

Також захисник вважає, що вимога слідчого про безальтернативність запобіжного заходу є безпідставною та порушує права ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_7 також посилався на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Надав заперечення, які за змістом є аналогічними тим, зо викладені захисником ОСОБА_12 . Вказував на те, що слідчий у клопотанні дозволяє собі твердження про те, що ОСОБА_4 може симулювати хворобу. Проте, він вважає, що слідчий не вправі робити висновки щодо наявності або відсутності будь-яких хвороб у підозрюваного, не будучи уповноваженим на те спеціалістом. Просив врахувати, що діагнози та захворювання, які має йог опідзахисний, та які стали підставою для визначення того, що ОСОБА_13 є придатним для служби, але у тилових підрозділах, слідчим та прокурор не спростовані. Наявні у ОСОБА_4 документи дають підстави вважати, що він є наркозалежним й без того, щоб бути спеціалістом. Просить врахувати, що при такій необґрунтованій підозрі неможна вирішувати питання про застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив врахувати, що ОСОБА_4 не несе жодної небезпеки суспільству, характеризується позитивно, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв`язки, проживає за місцем реєстрації, має дитину 2010 року народження, ОСОБА_14 .

Захисник ОСОБА_7 просив відмовити слідчому у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 вважає, що пред`явлена йому підозра є необґрунтованою, він не вчиняв ніяких дій, спрямованих на перешкоджання ЗСУ та або іншим військовим формуванням. Він з 2009 проходить лікування він наркозалежності. Крім того, він має інші хронічні захворювання, які також давали підстави для визнання його обмежено придатним. Він певний час перебуває на замісній терапії. Йому легше від цього. Лики йому призначили, лікування він отримує на регулярній основі. Ризики, на які посилається слідчий, та про які зазначає прокурор, є надуманими. Він не має наміру переховуватися, має постійне місце проживання, роботу, одружений, виховує дитину, не судимий. Просив відмовити слідчому у клопотанні.

Вирішуючи клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної, позицію захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Жоден із заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі і застосування запобіжного заходу, не може застосовуватися без доведення обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення. Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчим суддею, судом в ході розгляду відповідного клопотання слідчого.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють, кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст. Відтак, повідомлення про підозру є одним із найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка набула статусу підозрюваного, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.

Так, у своїх рішеннях під обґрунтованою підозрою ЄСПЛ розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах провадження для обмеження прав осіб.

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Також, повідомлення про підозру - це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі розслідування може перерости у твердження у вигляді обвинувального акту. Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати їм оцінку з точки зору їх допустимості та достатності. Повнота та всебічність проведеного розслідування теж не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при дослідженні обґрунтованості підозри.

Не дивлячись на те, що слідчий суддя під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, оцінюючи наявність обґрунтованої підозри, не повинен оцінювати докази як це має здійснювати суд під час здійснення судового провадження, і не має робити такі висновки, які б свідчили про доведеність винуватості або недоведеність винуватості особи у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, однак, зважаючи на положення ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Проаналізувавши зміст повідомлення про підозру та матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що описана у повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування не вказує на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного ОСОБА_15 з інкримінованим кримінальним правопорушенням, а саме вчинення дій, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.

З додатків, долучених слідчим до клопотання, а саме з даних, що містяться в протоколах НСРД, (а.с. 56-134, т.1, а.с. 1-26, т.2), зокрема і конкретних розмовах, про які вказував прокурор у судовому засіданні - а.с. 76, 83, відомостей про суб?єкти господарювання, даних протоколів огляду мобільних телефонів, які вилучалися за місцем здійснення діяльності ТОВ «Цент лікування залежності», ОСОБА_4 , відповідей з додатками з Деснянського та ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо проходження ВЛК ОСОБА_16 та ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , протоколом огляду медичних карток ОСОБА_16 , ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , та зі змісту повідомленої ОСОБА_15 підозри, слідчим суддею не встановлено даних, які б свідчили про те, що дії ОСОБА_15 були спрямовані на перешкоджання законній діяльності ЗСУ або інших військових формувань у період воєнного стану, відсутні відомості, що могли б доводити об`єктивну та суб`єктивну сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, вчинення якого інкримінують ОСОБА_15 .

На думку слідчого судді відсутні підстави вважати, що дії, які відповідно до змісту підозри фактично полягали у використанні ОСОБА_13 завідомо підроблених медичних документів, не можна вважати такими, що були спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, в судовому засіданні з даних застосунку «Резерв +» було встановлено, що ОСОБА_4 визнаний таким, що є придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Що також спростовує твердження прокурора про зменшення мобілізаційного ресурсу.

Зміст повідомлення про підозру не містить обставин, які б пов`язували ОСОБА_4 з діями, які вчиняли інші особи, які є фігурантами даного провадження, які перешкоджали законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період.

На підставі викладеного, на переконання слідчого судді, прокурором не доведено наявності обґрунтованої підозри. За наслідками розгляду клопотання не встановлено наявності вагомих доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Окрім того, у клопотанні слідчого та у судовому засіданні прокурором зазначено, що підставами для застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є наявність ризиків, передбачених п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи дані про наявність ризиків можливої неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , на які посилалися слідчий та прокурор, слідчий суддя приходить до висновку, що в судовому засіданні не доведено, що зазначені ризики, дійсно мають місце.

Слідчим суддею становлено, що підозрюваний ОСОБА_4 не судимий, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, має постійне місце проживання.

Матеріали, що додані до клопотання, зміст клопотання та пояснення які надані прокурором у судовому засіданні, також не можуть вважатися достатніми, для того, щоб з певною вірогідністю стверджувати (припускати), що існують ризики: переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, сховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (документи, що стосувалися проходження ВЛК, постановки на облік тощо були вилучені слідчим), незаконного впливу на свідків та інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні (конкретні особи гне встановлені та не зазначені слідчим), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінальне правопорушення.

Недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема й не визначення у клопотанні розміру альтернативного запобіжного заходу, також є безпідставними.

Вказані обставини, відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України, зобов?зують слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, оскільки під час розгляду клопотання прокурор не довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що могло бути підставою для застосування запобіжного заходу.

На підстав викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Відмовити слідчому у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1