Ухвала суду № 137765215, 29.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16890/17

Провадження № 1-кс/752/5112/26

УХВАЛА

29 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100000000677 від 20 червня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

встановив:

Голосіївським районним судом міста Києва під головуванням судді ОСОБА_7 здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 заявила відвід від участі у кримінальному провадженні судді ОСОБА_7 , мотивуючи неналежним забезпеченням суддею прав потерпілої. Вказала, що проведення судового засідання за відсутності представника потерпілої після повідомлення про те, що судове засідання проводитись не буде, а також незалучення представника потерпілої до обговорення процесуальних питань, які стосуються руху кримінального провадження, викликають сумніви у неупередженості судді ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні представник потерпілої підтримала заяву.

Захисник та обвинувачена при вирішенні питання відводу поклались на розсуд суду.

Прокурор заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на її необґрунтованість.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

З огляду на вищевказані норми для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно вказують на упередженість судді.

Як убачається зі змісту заяви, представник потерпілої не зазначила підстав, передбачених пунктами 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, які би безумовно виключали участь судді ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні.

При цьому обставини, на які представник потерпілої послалася як на підставу відводу, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді.

За суб`єктивним критерієм представник потерпілої не надала доказів наявності особистої упередженості судді ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні.

Щодо об`єктивного критерію, то сама по собі незгода представника потерпілої з процесуальними рішеннями судді під час судового розгляду не свідчить про упередженість та небезсторонність судді ОСОБА_7 і не є підставою для її відводу.

У випадку незгоди з процесуальними рішеннями судді, в тому числі щодо можливості проведення судового засідання за відсутності потерпілої та її представника, учасники не позбавлені можливості оскаржити їх чи подати на них заперечення до суду вищої інстанції у встановленому процесуальним законом порядку.

Враховуючи викладене, заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 369, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви представника потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1