Рішення № 137765030, 29.06.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/302/26 Провадження № 2/724/351/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 червня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання Філіпчука Д.В.

сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Кутровської Н.М.

представника третьої особи Зеліско Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Хотині, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кутровська Наталія Михайлівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

ОСОБА_1 , інтересах якої діє адвокат Кутровська Наталія Михайлівна, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, про позбавлення батьківських.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, з 2010 року її донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом однією сім`єю. За час спільного проживання у них народилися діти: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 її донька ОСОБА_3 померла.

25.03.2022 року рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області по справі № 724/940/21 встановлено факт спільного проживання ОСОБА_3 разом зі ОСОБА_2 , також визнано ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

16.06.2023 року рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області позов ОСОБА_2 було задоволено, та вирішено відібрати малолітніх дітей для подальшого спільною проживання та виховання.

31.01.2024 року рішенням Чернівецького апеляційного суду по справі № 718/1695/21 рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області скасовано, та в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено, діти залишилися проживати з позивачкою, як з рідною бабусею по материнській лінії.

Діти з 2018 року на постійній основі проживають у позивачки та знаходяться на її утриманні.

Не зважаючи на той факт, що з моменту постановлення судових рішень позивачка не перешкоджала у спілкуванні батька з дітьми, ОСОБА_2 , не виявив бажання щодо такого спілкування.

Наразі на досудовому розгляді перебуває кримінальне провадження за №12025262160000051, відносно ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України.

З моменту народження молодшої онуки ОСОБА_7 та до сьогодні батько абсолютно не цікавиться ні фізичним, ні духовним розвитком обох дітей, не брав участі у ix вихованні та утриманні, та не надавав жодної фізичної чи матеріальної допомоги. Вихованням та утриманням онуків займається лише позивачка, при потребі допомагають її чоловік (рідний дідусь дітей) та син (рідний дядько дітей).

Батько абсолютно не виконує батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей, не цікавиться ні фізичним, ні духовним розвитком, не бере участі в iх вихованні та утриманні, не зважаючи на той факт, що пpaцює та має дохід та можливість.

Така позиція батька спрямована виключно на свідоме усунення від батьківських обов`язків та порушує права дітей на нормальний духовний розвиток та розвиток особистості, оскільки нормальним розвитком є такий, в якому беруть участь батьки, якщо інше не встановлено судом. Також порушує право позивачки, як бабусі, оскільки вона позбавлена надати дітям більший розвиток, розширення ix кругозору, відпочинок та оздоровлення.

Діти обліковані в медичних установах, позивачка постійно слідкує за ix станом здоров`я, ix розвитком, виховує та піклується про них, v неї з дітьми склався психологічний контакт та прив`язаність один до одного, адже з самою народження, особливо молодшої онуки, вони постійно разом. Вона, як бабуся, любить своїх онуків та намагається забезпечити ix усім необхідним, та в першу чергу піклуванням, родинним теплом, любов`ю та увагою, надати освіту i добробут, та створити yci умови для ix комфортного проживання.

Враховуючи викладене, позивачка просить позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнути судові витрати по справі та витрати на правову допомогу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 12 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 11 березня 2026 року о 09:15 годині та у зв`язку з неявкою відповідача відкладено на 31 березня 2026 року на 10:30 годину.

Ухвалою Хотинського районного суду від 31 березня 2026 року закрито підготовче провадження по цивільній справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник позивачки - адвоката Кутровська Н.М. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, що підтверджується трекінгом поштового відправлення з сайту Укрпошти, згідно якого адресат відсутній за вказаною адресою.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області ради - Зеліско Н.М., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зазначила, що служба у справах дітей вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача, зважаючи на те, що у 2023 році ОСОБА_4 звертався до служби у справах дітей з приводу знущання батька, оскільки батько прикладав ніж до дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 у розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, по наявним в справі матеріалам.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши пояснення сторін, заслухавши свідка, а також всебічно перевіривши обставини заявлених вимог, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками яких вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 (а.с. 7. 8).

Згідно відомостей Неполоковецької селищної ради про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 75 від 05.05.2025р., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Власник житлового приміщення - ОСОБА_1 (а.с. 9).

За змістом характеристики, виданої Берегометським старостинським округом № 2 Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 проживає на території ради за адресою: АДРЕСА_1 з 01.08.1995 року по даний час. За час проживання зарекомендувала себе з позитивної сторони. Чесна, добросовісна, ввічлива, спокійна, товариська, завжди готова прийти на допомогу іншим. Судимостей не має. Нарікань на неї від сусідів чи жителів села до виконавчого комітету селищної ради не надходило (а.с.10).

Актом обстеження умов проживання від 03.11.2023р. Служби у справах дітей Хотинської міської ради проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Встановлено, що за адресою проживає та має постійне місце реєстрації: ОСОБА_2 , зареєстровані, але не проживають: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: одна кімната облаштована під дитячу, визначена ігрова зона, в наявності дитячі іграшки, обладнано місце для відпочинку дітей. Батько - ОСОБА_2 працює робітником господарської групи Хотинської міської ради. На момент перевірки в будинку чисто, однак деякі кімнати потребують ремонту (а.с.11, 12).

Актом обстеження умов проживання від 21.11.2023р. Служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що за адресою проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - не зареєстрована, але проживає. Для виховання та розвитку дітей створено такі умови: для дітей виділено окрему кімнату, де є спальні місця, письмовий стіл для занять, місце для зберігання іграшок, шафи для зберігання одягу та особистих речей. Бабуся та дідусь - непрацюючі пенсіонери, весь свій час приділяють онукам: відводять і приводять ОСОБА_7 в садочок, відправляють та зустрічають ОСОБА_10 зі школи, допомагають дітям з навчанням. Бабуся готує їжу, пере, створює належні умови для виховання та догляду за дітьми. В сім`ї склалися дружні, взаємодовірливі стосунки. В результаті бесіди з бабусею виявлено, що вона дуже прив`язана до онуків, переймається їх майбутнім, не має бажання розлучатися з ними, дбає про них і хоче дбати в майбутньому. В результаті бесіди з ОСОБА_10 виявлено, що хлопчик хоче жити з бабусею та дідусем, а також з сестричкою ОСОБА_7 , навчатися в школі, де він зараз навчається, бо відчуває себе потрібним в цій сім`ї (а.с.13, 14).

Згідно висновку психологічного дослідження Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Чернівецької обласної державної адміністрації від 18.12.2023р. щодо перебігу психологічної роботи з малолітнім ОСОБА_4 , 2011 р.н., відносно хлопця чинились протиправні дії, які нанесли шкоди його психічному, соматичному та психоемоційному стану. В цих діях був прояв жорстокого поводження в умовах сім`ї зі сторони батька (а.с. 15-22).

Згідно акту № 1 Служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області від 25.01.2024р., наданому на адвокатський запит, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що за адресою проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - бабуся, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - дідусь, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - дядько, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - онук, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - онучка. Умови проживання задовільні, у житлі тепло, чисто, затишно, всі кімнати мебльовано необхідними меблями, є інші необхідні речі домашнього вжитку. Діти мають окрему кімнату з двома окремими спальними місцями, місцем для навчання та гри. Санвузол у належному стані. В холодильнику наявні базові продукти харчування, є свіжоприготовлена їжа. Діти забезпечені всім необхідним шкільним приладдям, іграшками, одягом на всі сезони. ОСОБА_10 є учнем Реваківського ліцею та відвідує спортивну секцію, ОСОБА_7 відвідує дитячий садок, має належний догляд зі сторони бабусі. Всі члени даної родини однозначно готові утримувати та виховувати ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (а.с.24, 25).

За характеристикою Реваківського ліцею Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області № 05-07/58 від 02.05.2025р., ОСОБА_5 навчається у Реваківському ліцеї Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області з 02.09.2024 року, ОСОБА_7 зарекомендувала себе як старанна і дисциплінована учениця, добре усвідомлює обов`язки, цікавиться навчанням. Виявляється велике бажання вчитися. В учениці добре сформовані навички самообслуговування, навчальні речі впорядковані і зберігаються в портфелі, прибирає робоче місце, самостійно готується до уроку без нагадування учителя. Чуйна, добра, працелюбна, товариська, має друзів серед однокласників. Бабуся дівчинки цікавиться навчання онуки, приділяє належну увагу вихованню, відвідує батьківські збори. ОСОБА_7 завжди доглянута і забезпечена шкільним приладдям. Батько з дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає, у вихованні дитини участь не бере, з класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся (а.с.26).

За характеристикою Реваківського ліцею Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області № 05-07/57 від 02.05.2025р., ОСОБА_4 навчається у Реваківському ліцеї Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області з 22.12.2020року, за час навчання зарекомендував себе старанним учнем. Має середній рівень навчальних досягнень. Добрий, чесний товариський, має багато друзів серед однокласників. У позаурочній час займається в спортивній секції з хокею на траві. Хлопчик трудолюбивий, бере активну участь у проведенні трудових десантів, прибиранні шкільної території. ОСОБА_4 відповідальний, з турботою ставиться до молодшої сестрички ОСОБА_7 . Любить і поважає свою бабусю й дідуся, вчителів. Бабуся докладає багато зусиль, щоб він навчався краще, слідкує за його результатами навчальних досягнень, виконанням домашніх завдань, спілкується з учителями-предметниками, завжди відвідує батьківські збори. Батько з дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає, у вихованні сина участі не бере (а.с.27).

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 25.03.2022 року встановлено факт проживання з 2010 року ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з його покійною цивільною дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , однією сім`єю без шлюбу (а.с. 28 -34).

Визнано за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) батьківство відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

В задоволенні позову ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Хотинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місце реєстрації місце знаходження: вул. Свято-Покровська 60 м. Хотин Дністровського району Чернівецької області) - відмовлено.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16.06.2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про відібрання малолітньої дитини від особи, яка не є одним із батьків задоволено.

Відібрано малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у бабусі ОСОБА_1 та повернути їх батькові ОСОБА_2 для подальшого спільного проживання та виховання (а.с. 35-44).

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 31.01.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16.06.2023 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про відібрання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у бабусі ОСОБА_1 повернення їх батькові ОСОБА_2 для подальшого спільного проживання та виховання відмовлено (а.с.45-60).

За заявою слідчому СВ ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області про залучення до провадження як потерпілого від 25.09.2025 року, малолітнього ОСОБА_11 залучено як потерпілого до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025262160000051 (а.с. 61).

Постановою слідчого СВ ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області від 25.09.2025 року, спеціаліста служби у справах дітей Хотинської міської ради ОСОБА_18., ІНФОРМАЦІЯ_14 , жителя АДРЕСА_4 , визнано законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та залучено до участі під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025262160000051 (а.с. 62,63).

До позовної заяви також долучено фотографі умов проживання (а.с.64-67).

Рішенням виконавчого комітету Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області від 11.02.2026 року № 19/2 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с.85).

Висновком органу опіки та піклування Неполоковецької селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначено наступне (а.с. 86-92).

За період з 01.01.2024 року ОСОБА_2 жодного разу не звернувся до органу опіки та піклування, служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради з метою захисту прав своїх дітей, сприянні йому будь-яким чином реалізувати свої батьківські обов`язки, не звертався з метою побачень з дітьми тощо.

В інформації, наданій ОСОБА_12 ліцеєм, де навчаються ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , зазначено, що батько з дітьми не проживає, участі у вихованні дітей не бере, не підтримує контакт з класними керівниками i не відвідує батьківські збори.

Сімейна лікарка Берегометської АЗПСМ KHП «Кіцманський центр первинної медичної допомоги» повідомила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задекларовані в амбулаторії з 2019 року, а ix батько жодного разу не прийомі лікаря з дітьми не був, станом здоров`я дітей не цікавився.

Сусіди, жителі с. Берегомет, пояснюють, що жодного разу не бачили, щоб батько дітей, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , відвідував дітей, ніколи не бачили його, а знають тільки з розповідей Вадима та померлої матері дітей, i тільки з негативної сторони.

29.01.2026 року ОСОБА_2 звернувся, до служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради з заявою про те, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

13.03.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернувся до служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради з заявою про те, що з татом ОСОБА_2 не спілкується i не хоче спілкуватися, так як зазнавав від нього насильства. В заяві описав все, що з ним та мамою відбувалося в період, коли вони проживали з татом в м. Хотин. ССД повідомила про ймовірне домашнє насильство в поліцію i на даний час на досудовому розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.126- I KK України (домашнє насильство).

Згідно з протоколом дослідження сімейних стосунків та емоційного стану Вадима, які були проведені психологинею денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі Неполоковецької селищної ради у період з 14.03.2025 року по 30.05.2025 року, встановлено, що хлопець відчуває тісний емоційний зв`язок із бабусею, дядьком, сестрою та дідусем. Під час обговорення теми батька у хлопця спостерігалися прояви тривожності, занепокоєння та компульсивні реакції, що свідчить про глибокий вплив негативного досвіду на його емоційний стан.

Згідно з протоколом дослідження сімейних стосунків та емоційного стану ОСОБА_7 , які були проведені психологинею денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі Неполоковецької селищної ради у період з 17.03.2025 року по 30.05.2025 року, встановлено, що емоційний стан дитини стабільний. Дівчинка виявляє прив`язаність до членів родини, особливо до старшого брата, що підтверджує їхню емоційну близькість.

30.01.2026 року зі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 було проведено бесіду та заслухано думку дітей щодо обставин у родині та участі батька ОСОБА_2 у їхньому житті. ОСОБА_4 надав письмове пояснення та вказав, що не заперечує проти позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 . А також стверджує, що батько погано відносився і до нього, i до молодшої сестри ОСОБА_7 . Вони вже давно з ним не спілкуються, батько не приїжджає, не телефонує, не цікавиться життям дітей. Ніколь усно розповіла, що не хоче бачитись з татом, не пам`ятає його, не змогла 6 його впізнати. Він ніколи не вітав ii зі святами i з днем народження.

За результатами психодіагностичних методик виявлено високий рівень ситуативної та особистісної тривожності, пов`язаний з обставинами, які турбують хлопця. Спираючись на слова ОСОБА_10 та аналізуючи його емоційний стан, стверджують, що відносно хлопця чинились противоправні дії, які нанесли шкоди його психічному, соматичному та психоемоційному стану. В цих діях був прояв жорстокого поводження в умовах сім`ї зі сторони батька.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають на обліку ССД як діти, які опинилися в складних життєвих обставинах. Відповідно до акту оцінки потреб N 4 від 19.03.2025 року діти потребують надання соціальних послуг, фахівець з соціальної роботи КУ «Центру надання соціальних послуг Неполоковецької селищної ради» надає їм соціальну послугу соціального супроводу. В результаті проведеної роботи виявлено, що батько дітей ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не брав, у ОСОБА_10 залишилися негативні стосунки з батьком, його жорстоке ставлення, ОСОБА_7 батька не пам`ятає. Ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, а змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо. Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види й форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров`я, розвитку і соціалізації дитини. Зважаючи на викладене вище, з`ясувавши обставини, що спричинили вищезгадану ситуацію, орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 зазначив, що наразі йому 14 років, його сім`я це: бабуся, сестра та дядько. Батька пам`ятає, з ним і з мамою жив до 8 років у м. Хотин, до 3-го класу вчився тут. ОСОБА_7 від самого народження жила у бабусі. Коли мама захворіла, тато сказав, щоб вона йшла до баби лікуватися. Коли він йшов у третій клас у м. Берегомет, мама вже сильно захворіла, тато сказав, щоб вона тут сиділа, а він там. Потім мама померла. Тато нічого не дарував, не передавав, один раз подарив телефон, коли він на його прізвище перейшов. Прийшов до школи, коли він ( ОСОБА_10 ) десь у клас 5-й йшов. З того часу батько трохи писав, дзвонив, близько тижня - півтора спілкувались не більше, потім почав казати, що він ( ОСОБА_10 ) не його син, що в нього є лише донька ОСОБА_7 , а він йому ніхто. До ОСОБА_7 батько приходив, коли їй було 4 роки, прийшов подарив їй ляльку, не говорив, не обіймав нічого, й пішов. До нього і до сестрички батько приходив не одночасно, в різні періоди це було. ОСОБА_7 його не знає, він показував їй фото батька, а вона відповіла, що батька не знає. Він приходив 2 рази до баби, коли ОСОБА_7 була мала, їй 2 роки було, вона не пам`ятає батька.

Зазначив, що не хотів би спілкуватись з батьком, ображений на нього, його сім`я не заперечує проти цього (спілкування), каже, що це ж тато, але він сам не приходив, не дзвонив і не писав.

Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно з ст. 9 Конвенції ООН про права дитини держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду буде встановлено, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Так, ст. 164 СК України визначено підстави для позбавлення батьківських прав батьків, а саме: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При цьому відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. п. 16, 18 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як роз`яснено у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Таким чином, відповідно до положень п. 2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України однією з підстав для позбавлення мати, батька батьківських прав в судовому порядку є їх ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її виховані, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17 зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків. Аналізуючи встановлені факти, у контексті позбавлення батьківських прав на дитину, вбачається, що це несе у собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід слід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

У постанові від 04 квітня 2024 року у справі № 553/449/20, провадження № 61-2701св24, Верховний Суд вказав, що «…сімейні відносини мають «складний» характер, і сім`я може переживати як найкращі, так й найгірші часи. Суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі,якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини».

Верховний Суд наголошує, що особистісні непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки в рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків (постанови Верховного Суду від 06 жовтня2021 року у справі № 320/5094/19, від 22 листопада 2023 року у справі № 320/4384/18, від 07 березня 2024 року у справі № 947/7448/22, від 01 серпня 2024 року у справі № 366/52/21).

Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23).

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою, а також, що створило загрозу життю дитини.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі № 638/15336/18, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справ, має оціночний характер, залежить від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22, від 28 лютого 2024 року у справі № 303/4697/22, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23 та інші).

У наданому до суду висновку органу опіки та піклування Неполоковецької селищної ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету Неполоковецької селищної ради № 19/22 від 11.02.2026р., зазначено, що ОСОБА_2 за період з 01.01.2024 року жодного разу не звернувся до органу опіки та піклування служби у справах дітей з метою захисту прав своїх дітей, сприянні йому будь-яким чином реалізувати свої батьківські обов`язки, не звертався з метою побачень з дітьми. 29.01.2026 року ОСОБА_2 звернувся до служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради з заявою про те, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

Висновком органу опіки наголошено, що в результаті проведеної роботи виявлено, що батько дітей ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не брав, у Вадима залишилися негативні стосунки з батьком, його жорстоке ставлення, Ніколь батька не пам`ятає. Крім того, на досудовому розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України (домашнє насильство).

Ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, а змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.

Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види й форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров`я, розвитку і соціалізації дитини.

Зважаючи на викладене вище, з`ясувавши обставини, що спричинили вищезгадану ситуацію, орган опіки і піклування вважав за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Як було з`ясовано судом при допиті неповнолітнього ОСОБА_4 , у хлопця сформувались негативні емоції щодо байдужого ставлення батька до них із сестрою, а також щодо відношення та вчинків в минулому до нього та померлої матері. Зазначив, що не хотів би спілкуватись з батьком та ображений на нього.

У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої переважають над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батьків спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Обставини цієї справи свідчать про ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків протягом тривалого періоду, жорстоке поводження в умовах сім`ї з його боку. По відношенню до сина ОСОБА_2 чинились протиправні дії, які нанесли шкоди його психічному, соматичному, психоемоційному стану та негативно вплинули на ставлення дитини до батька. Хлопець не бажає спілкування з татом та хоче проживати із бабусею. Донька батька не пам`ятає взагалі.

Суд враховує, що відповідач після відкриття провадження у справі не змінив своєї поведінки та не виявляє бажання брати участь у вихованні, утриманні та житті дітей. Будучи достеменно обізнаним про наявність даного позову на розгляді суду (а.с. 80, 94, 95, 104), не висловив свого ставлення до позовних вимог, прагнення зберегти родинні стосунки та спілкування зі своїми дітьми.

Суд вважає, що в даному випадку висновок органу опіки та піклування є обґрунтованим і в повній мірі відповідає інтересам дітей.

Зважаючи на характер поведінки, відсутність свідомого бажання батька брати участь у житті дітей, суд не вважає можливим відмовляти в позові і попереджувати відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би стверджував про його бажання та прагнення брати участь у вихованні дітей, вчинення ним будь-яких дій з метою спілкування з сином та донькою та наміру брати участь у їх вихованні, а також наявності перешкод у виконанні його батьківських обов`язків.

Надані позивачкою в обґрунтування позовних вимог докази суд вважає достатніми та переконливими для застосування до відповідача такої крайньої міри впливу, як позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього сина та малолітньої доньки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 141, 150, 155, 164, 165, 166, 169, 180, 181, 182, 184, 199 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кутровська Наталія Михайлівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_15 , місце реєстрації якого: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_15 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_17 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 від 07.04.2000року) судовий збір в розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня) гривень 20 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП паспорт серії НОМЕР_4 від 07.04.2000року.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, адреса місцезнаходження: вул. Головна, 7, смт Неполоківці, Чернівецька область, ЄДРПОУ 04417033.

Повне рішення складено 29 червня 2026 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК