Рішення № 137764675, 29.06.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/493/26

Номер провадження 2/634/387/26

Категорія 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року сел. Сахновщина Харківська область

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі: головуючого(ої)-судді: Єрьоміна О. В., за участю секретаря судового засідання Литвиненко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 19.01.2023 року у розмірі 31283,20 грн, судовий збір 2662,40 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 19.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно умов вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 20000 грн на строк 360 днів (14.01.2024 року), зі сплатою процентів (фіксована стандартна ставка 1,99 %) за кожен день користування, періодичність сплати процентів кожні 30 днів.

У період з 19.01.2023 року до 26.11.2023 року відповідачем здійснено опалату на рахунок первісного кредитора у розмірі 11164 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту у розмірі 4000 грн, на оплату процентів -7164 грн.

27.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», яке у подальшому було перенайменовано рішенням єдиного учасника товариства від 25.11.2024 року на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст-Капітал», було укладено договір факторингу № 27.11/23-Ф, відповідно до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до позивача, що підтверджується Витягом з реєстру боржників.

Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором утворилась заборгованість в розмірі 31283,20 грн., з яких: 16000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 77175 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором; 15283,20 грн за заборгованість за відсотками, нарахованими позивачем за 48 календарних днів з 28.11.2023 року до 14.01.2024 року

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з"явився, повідомлявся належним чином, у тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив. Відзив до суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 19.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно умов вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 20000 грн на строк 360 днів (14.01.2024 року), зі сплатою процентів (фіксована стандартна ставка 1,99 %) за кожен день користування, періодичність сплати процентів кожні 30 днів.

Сторонами також було підписано паспорт споживчого кредиту та погоджено Таблицю обчислення вартості кредиту, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

У період з 19.01.2023 року до 26.11.2023 року відповідачем здійснено опалату на рахунок первісного кредитора у розмірі 11164 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту у розмірі 4000 грн, на оплату процентів -7164 грн.

27.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», яке у подальшому було перенайменовано рішенням єдиного учасника товариства від 25.11.2024 року на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст-Капітал», було укладено договір факторингу № 27.11/23-Ф, відповідно до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до позивача, що підтверджується Витягом з реєстру боржників.

Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором утворилась заборгованість в розмірі 31283,20 грн., з яких: 16000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 77175 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором; 15283,20 грн за заборгованість за відсотками, нарахованими позивачем за 48 календарних днів з 28.11.2023 року до 14.01.2024 року.

Згідно інформаційної довідки АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Зазначено, що по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 20000 грн від 19.01.2023 року.

Відповідно до положень статей 5,15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація, в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, я склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки і інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Частиною 1 ст. 1081 ЦК України визначено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом».

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж стосується стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, виходжу з такого.

Так, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України).

За змістом ч.ч.3,4,5 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, за відсутності клопотань відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, понесені витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Так, звертаючись до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, понесення вказаних судових витрат є документально підтвердженим.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст-Капітал»- задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст-Капітал`суму заборгованість за кредитним договором у розмірі 31283,20 грн, а також судовий збір у сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданої протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня його проголошення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст-Капітал», 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська,27, прим. 2, ЄДРПОУ 44559822;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: