Ухвала суду № 137764232, 29.06.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

29 червня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/513/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом: Виробничого кооперативу «Лутава» (код ЄДРПОУ 34258764), вул. Червоноармійська, 15, с. Стара Басань, Бобровицький р-н, Чернігівська обл., 17423

адреса для листування: вул. Б.Хмельницького, 84А, с. Ярославка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 17422

до відповідача 1: Бобровицької міської ради (код ЄДРПОУ 04061907), вул. Незалежності, буд.46, м.Бобровиця, Чернігівська обл.,17400

до відповідача 2: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764858), вул. П`ятницька, буд. 11А, м. Чернігів, 14000

про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Виробничий кооператив «Лутава» звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Бобровицької міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про:

1) усунення перешкод Виробничому кооперативу «Лутава» у користуванні та розпорядженні земельними ділянками з кадастровими номерами №7420687600:07:002:0001 та № 7420687600:07:002:0002 шляхом:

- скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером №7420687600:07:000:0010;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером №7420687600:07:000:0010 у державному земельному кадастрі, з одночасним закриттям Поземельної книги на неї;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (із припиненням права комунальної власності Бобровицької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язання ГУ Держгеокадастру Чернігівській області відновити у ДЗК відомості про раніше зареєстровану земельну ділянку з кадастровим номером 7420687600:076002:0001 із поверненням їй статусу «діюча»;

2) усунення перешкод Виробничому кооперативу «Лутава» у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7420687600:07:002:0002 шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області відновити у ДЗК відомості про раніше зареєстровану земельну ділянку 7420687600:07:002:0002 із поверненням їй статусу «діюча».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає те, що Виробничий кооператив «Лутава» є законним власником/користувачем земельних ділянок з кадастровим номером 7420687600:076002:0001, 7420687600:07:002:0002. Проте, законні права позивача були порушені внаслідок неправомірного формування та державної реєстрації земельної ділянки «двійника» з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010, право комунальної власності на яку зареєстровано за Бобровицькою міською радою Чернігівської області. Вказані дії призвели до незаконного переведення земельних ділянок позивача в Державному земельному кадастрі у статус «архівна».

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано 10 днів з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків із наданням:

- доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам з урахуванням положень ст. 164 ГПК України, з урахуванням положень ст. 42 ГПК України;

- доказів сплати судового збору в сумі 6656,00 грн;

- письмових пояснень з визначенням чіткого змісту позовних вимог, зокрема щодо вимоги про скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010 (ідентифікувати наказ, вказавши його номер, дату та назву за наявності).

Ухвала суду від 15.06.2026 доставлена позивачу до Електронного кабінету 15.06.2026 о 13:24 год.

За клопотанням позивача щодо направлення процесуальних документів на поштову адресу останнього, ухвала від 15.06.2026 судом також направлена позивачу поштовим відправленням № R067201208251.

Відповідно до відомостей з сайту АТ «Укрпошта» поштове відправлення № R067201208251 отримано позивачем 20.06.2026.

Отже, строк для усунення недоліків позовної заяви до 30.06.2026.

24.06.2026 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем виконано вимоги ухвали в частині надання доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам та письмових пояснень з визначенням чіткого змісту позовних вимог, зокрема щодо вимоги про скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:07:000:0010.

Доказів сплати судового збору в сумі 6656,00 грн позивачем не надано.

Водночас, Позивач на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить суд звільнити ВК «Лутава» від доплати судового збору у розмірі 6656 грн або відтермінувати його сплату до ухвалення фінального рішення.

В обґрунтування свого клопотання позивач зазначає, що ВК «Лутава» є «сплячим» підприємством, яке повністю позбавлене доходів та можливості вести господарську діяльність внаслідок викрадення землі ДЗК. Основною діяльністю КВ «Лутава» з 2015 року є відстоювання свого права в судах, яке фінансується з особистого пенсійного рахунку Голови ВК «Лутава», який є важкохворою особою з інвалідністю. Витяг з розрахункового рахунку ВК «Лутава» є в матеріалах справи. А тому стягнення додаткових коштів повністю заблокує доступ підприємства до правосуддя, що порушить ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, визначених у цій статті, а саме:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 сформувала правову позицію, відповідно до якої положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд зауважує, що як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для отримання захисту своїх прав чи інтересів і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди щодо такої можливості.

Так, ЄСПЛ у рішенні від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» виклав конвенційні стандарти доступу до суду: «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 [Конвенції] гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру… Він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (див., наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії»)».

За висновками ЄСПЛ, необхідність сплачувати судовий збір по-різному впливає на можливість особи реалізувати право на доступ до суду залежно від стадії процесу, на якій воно виникає. Так, якщо сплата судового збору є умовою прийнятності позову (заяви) до розгляду й відповідно неможливість виконати зобов`язання перешкоджає особі звернутися до суду першої інстанції, наведене становить «потенційне обмеження» права на доступ до правосуддя. Отже, у разі подання обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, національним судам доцільно його задовольняти та порушувати провадження у справі (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», рішення від 24.05.2006 у справі «Вейсман та інші проти Румунії»).

Застосувавши такий підхід ЄСПЛ, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 у справі № 170/129/21 зазначила, що співвідношення принципу доступу до правосуддя та обов`язку сплати судового збору під час звернення до суду вимагає від суду тлумачити будь-які обов`язки зі сплати судового збору так, щоб жодним чином не ускладнити їх виконання позивачем (заявником, скаржником).

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання про розстрочення або відстрочення сплати судового збору, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

При цьому ГПК України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).

ЄСПЛ (у рішеннях від 26.07.2005 у справі «Княт проти Польщі», від 26.07.2005 у справі «Єдамський та Єдамська проти Польщі») вказав, що, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розміру заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 916/1220/23, від 22.10.2024 у справі № 640/4022/17, від 14.01.2025 у справі № 911/2728/23.

Отже, для підтвердження факту майнового стану заявником можуть бути надані, зокрема, але не виключно довідка податкового органу про відкриті банківські рахунки підприємства, виписка по відкритих банківських рахунках підприємства про рух коштів за останні шість місяців, довідка про залишок коштів на рахунках підприємства станом на час звернення з позовом до суду, звіти про фінансові результати підприємства станом за 1 квартал 2026 року.

До клопотання позивача, поданого 24.06.2026 позивачем надані виписка з акта огляду МСЕК від 27.02.2018 про встановлення ОСОБА_1 другої групи інвалідності безстроково.

Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів заявником не надано.

Оскільки заявником у даній справі є безпосередньо ВК «Лутава» тобто юридична особа, а не Стефановський С.М. (керівник), предметом спору у справі №927/512/26 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення, відстрочення/розстрочення судового збору станом на день постановлення цієї ухвали.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що заява про усунення недоліків подана позивачем до спливу строку, встановленого в ухвалі від 15.06.2026, суд вважає за необхідне надати позивачу час для усунення недоліків позовної заяви в частині надання доказів сплати судового збору в сумі 6656,00 грн.

Керуючись статтями 162, 163, 164, 172, 174, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Виробничого кооперативу «Лутава» про звільнення або відстрочення/розстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали від 29.06.2026.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків із наданням: доказів сплати судового збору в сумі 6656,00 грн.

Надати суду докази направлення іншим учасникам справи документів на усунення недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що у відповідності до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 29.06.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Новик