Ухвала суду № 137764043, 29.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

29 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/2300/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про забезпечення позову у справі

за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55-А) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК АКВА" (61145, м. Харків, вул.Космічна, будинок 12, офіс 118) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК ІГНІС" (61145, м. Харків, вул.Космічна, будинок 12, офіс 118) 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК СТИЛ" (61145, м. Харків, вул.Космічна, будинок 12, офіс 118) 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК ТЕРРА" (61145, м. Харків, вул.Космічна, будинок 12, кім. 213) 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК НОВА ВІТА" (61145, м. Харків, вул.Космічна, будинок 12, офіс 118) , про витребування земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК АКВА", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК ІГНІС", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК СТИЛ", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК ТЕРРА", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК НОВА ВІТА", в якій просить суд:

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК АКВА" (код ЄДРПОУ 44349559) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0044, площею 1,0891 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243);

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК ІГНІС" (код ЄДРПОУ 44350559) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0045, площею 1,0895 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243);

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК СТИЛ" (код ЄДРПОУ 44398496) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0046, площею 1,0918 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243);

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК ТЕРРА" (код ЄДРПОУ 44394732) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0047, площею 1,0905 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові, на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243);

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК НОВА ВІТА" (код ЄДРПОУ 44205766) земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:12:001:0048, площею 1,0906 га по пров. Буковому, 4 у м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243).

Cудові витрати прокурор просить покласти на відповідачів.

Крім того, разом із позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

1) накласти арешт шляхом заборони відчуження на земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 6310136300:12:001:0044, площею 1,0891 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖК АКВА" (код ЄДРПОУ 44349559);

- 6310136300:12:001:0045, площею 1,0895 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖК ІГНІС" (код ЄДРПОУ 44350559);

- 6310136300:12:001:0046, площею 1,0918 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖК СТИЛ" (код ЄДРПОУ 44398496);

- 6310136300:12:001:0047, площею 1,0905 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖК ТЕРРА" (код ЄДРПОУ 44394732);

- 6310136300:12:001:0048, площею 1,0906 га по пров. Буковому, 4 у м.Харкові, право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖК НОВА ВІТА" (код ЄДРПОУ 44205766).

2) Заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з вимогами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

На обґрунтування заяви про забезпечення позову, прокурор зазначає, зокрема про те, що проаналізувавши предмет та підстави позову у даній справі, прокуратура має обґрунтоване припущення про існування реальної загрози того, що відповідачі, виступаючи зареєстрованими власниками спірного майна, можуть розпорядитись останнім шляхом вчинення дій (правочинів) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб та/або вчинити дії щодо зміни об`єкта нерухомого майна (зміна цільового призначення та/або поділ/об`єднання тощо), що, в свою чергу, призведе до неможливості реального поновлення інтересів власника відповідного нерухомого майна (держави в особі відповідного органу) в межах даної справи, без нових звернень до суду.

Враховуючи викладене, на переконання прокурора, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст. 136, 137 ГПК України вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову визначеним прокурором у заяві шляхом.

При цьому, прокурором зауважено про те, що фактично з моменту передачі земельної ділянки у 2016 році відбулося декілька етапів зміни правового режиму спірного майна: безоплатне набуття земельної ділянки ОК "ЖБК "Кіпербуд", її поділ на п`ять самостійних земельних ділянок, припинення кооперативу шляхом перетворення у ТОВ "Реком ЛТД", створення п`яти нових товариств та передача кожної із земельних ділянок до статутних капіталів таких товариств. Вказана поведінка власників земельних ділянок свідчить про наявність реального ризику подальшого відчуження спірного майна, його подальшого поділу, об`єднання, передачі до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчуження на користь третіх осіб під час розгляду справи. У зв`язку із чим, прокурор звернувся до суду із відповідною заявою до суду.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статті 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З аналізу вищевикладеного слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, заявник зобов`язаний надати достатні докази, що підтверджують наявність обставин, що є підставою для обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може значно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Водночас, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача (прокурора в даному випадку) та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.

Дослідивши мотивацію заяви прокурора про забезпечення позову, суд доходить висновку про те, що остання ґрунтується лише на припущеннях щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких заявник (прокурор) звернувся до суду.

Посилання прокурора на те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу приведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також на те, що фактично з моменту передачі земельної ділянки у 2016 році відбулося декілька етапів зміни правового режиму спірного майна: безоплатне набуття земельної ділянки ОК "ЖБК "Кіпербуд", її поділ на п`ять самостійних земельних ділянок, припинення кооперативу шляхом перетворення у ТОВ "Реком ЛТД", створення п`яти нових товариств та передача кожної із земельних ділянок до статутних капіталів таких товариств, суд вважає не достатніми підставами для необхідного, в розумінні ч. 2 ст. 136 ГПК України, обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся прокурор.

Суд зауважує, що факт наявності/відсутності вчинення неправомірних дій сторонами має установити суд під час розгляду відповідної судової справи. При цьому, питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Для задоволення вимоги прокурора про накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборону вчиняти дії вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене нерухоме майно, - суду необхідно частково зробити висновки щодо правомірності/неправомірності дій позивача у справі щодо передачі спірних земельних ділянок до ОК "ЖБК "Кіпербуд", що фактично буде частковим задоволенням позову, адже правомірність дій сторін та наявність/відсутність порушень, встановлюється за результатами розгляду судом відповідної судової справи по суті.

При цьому, матеріали заяви не містять, а прокурором не надано до суду підтвердження щодо вчинення відповідачами дій, які направлені на відчуження спірного нерухомого майна, або таких, які свідчать про можливе ускладнення ефективного захисту.

У зв`язку із чим, самі лише посилання та припущення прокурора на те, що наявність у відповідачів зареєстрованого права власності на нерухоме майно вже свідчить про реальну можливість власників (відповідачів) вільно розпоряджатися останнім, та на те, що подальше ймовірне відчуження на користь третіх осіб, надання в оренду, зміна їх цільового призначення, поділ, виділ чи об`єднання ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся суду, не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений прокурором спосіб.

З аналізу вищевикладеного слідує, що застосування вказаних прокурором заходів забезпечення позову є недоведеним з боку прокурора, є неспівмірним, та не відповідає принципу адекватності заходу забезпечення позову щодо можливих невідворотних наслідків, а самі лише припущення та посилання прокурора на те, що існують підстави вважати, що без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник нерухомого майна може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд у будь-який час, а подальше ймовірне відчуження на користь третіх осіб, надання в оренду, зміна їх цільового призначення, поділ, виділ чи об`єднання ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся суду, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Доводи прокурора, наведені у заяві не витримують документального доказування.

При цьому, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Отже, у даному разі, за висновками суду, прокурором не надано до суду жодних належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся, а самі лише припущення прокурора, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, та вжиття заходів забезпечення позову, які є неспівмірними та порушують права інших осіб.

Також, прокурор не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, про що сам зазначає прокурор у своїй заяві, прокурор також не навів обґрунтованого припущення про те, що не вжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям такого заходу прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Враховуючи вищевикладене, за відсутності жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими чинний закон пов`язується застосування обраних заявником заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що прокурором не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, тому у задоволенні поданої заяви необхідно відмовити, як в необґрунтованій та недоведеній.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про забезпечення позову від 25.06.2026 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 29.06.2026.

СуддяІ.В. Трофімов

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.