Ухвала суду № 137764001, 26.06.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/407/26

2/467/372/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Явіци І.В.

з участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

в ході розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення запису про батька із актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

Питання, що вирішується ухвалою

ОСОБА_1 звернулась із позовом о ОСОБА_2 вимоги про стягнення аліментів на утримання доньки.

У свою чергу, ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , яким просив виключити відомості про його батьківство з актового запису про народження доньки.

У зв`язку із чим представник позивача за зустрічним позовом подала клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України.

Позиція сторін

В судовому засіданні представник позивач за зустрічним позовом підтримала внесене нею клопотання і просила його задовольнити, оскільки висновок експерта у вказаній справі має суттєве значення для вирішення спору по суті.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що проведення такої експертизи зашкодить інтересам дитини.

Від представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Застосоване процесуальне право

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно норми ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Адже, принцип «той, хто стверджує, той і доводить» (affirmanti incumbit probatio) є фундаментальним правилом права, що покладає тягар доказування на особу, яка висуває твердження, а не на того, хто його заперечує. Це забезпечує справедливість, оскільки твердження без доказів можуть бути відхилені без доказів.

Відповідно, вказуючи про ті чи інші обставини, у сторони виникає обов`язок довести їх шляхом надання суду належних, допустимих і достовірних доказів.

У даному випадку, сторона позивача за зустрічним позовом ставить під сумнів біологічне походження дитини від іншої особи, що зумовлює їх обов`язок довести це шляхом надання достовірних доказів, серед яких за цивільним процесуальним законом може бути й висновок експерта, яким, у свою чергу, є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

За правилом ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Завданням молекулярно-генетичної експертизи є встановлення генетичних ознак людини в об`єктах біологічного походження.

Методи ДНК-аналізу, що використовуються в лабораторії при дослідженні об`єктів біологічного походження, дозволяють вирішити низьку завдань, зокрема й встановлення біологічного батьківства та материнства в спірних питаннях і випадках викрадення та підміни дітей, дітовбивства, зґвалтування з наслідком вагітності.

Мотиви прийнятого судом рішення із даного питання

Отже, враховуючи, що позивач за зустрічним позовом та його представник посилаються ймовірність біологічного походження дитини від іншої особи, то очевидно, що висновок молекулярно-генетичної експертизи у контексті цієї справи може бути доказом обставин, які входять до предмета доказування у цьому спорі.

І ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Водночас, є дійсною сукупність умов, які визначені ч. 1 ст. 103 ЦПК України, і за яких суд призначає експертизу, а саме: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо і сторони не надали суду висновків експерта із цього питання, зокрема, складених на їх замовлення.

А встановлення обставини, які позивач за зустрічним позовом планує доказувати за допомогою висновку експерта, потребують наявних у експерта спеціальних знань, зокрема, у галузі молекулярно-генетичних досліджень та встановлення генетичних ознак людини в об`єктах біологічного походження.

При цьому, представник позивача за зустрічним позовом обрала установу, якій суд має доручити проведення експертизи, а відповідач за зустрічним позовом, у свою чергу, не вчинила ніяких дій, які б свідчили про її заперечення стосовно проведення експертизи саме цією установою, обмежившись запереченням щодо проведення експертизи в цілому, оскільки на її думку таке не відповідає інтересам дитини.

Відповідно, суд не вбачає підстав для самостійного визначення експертної установи.

Суд, до цього ж, не вбачає підстав для відхилення або зміни запропонованих позивачем питань, роз`яснення яких потребує висновку експерта, так як отримання експертної відповіді на них сприятиме належному з`ясуванню і встановленню обставин, які входять до предмета доказування і мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім цього, усі зазначені представником позивача за зустрічним позовом питання не стосуються питань права і входять в межі спеціальних знань експерта.

Висновок

Отже, враховуючи предмет позову у цій справі і питання, які були запропоновані позивачем за зустрічним позовом для проведення молекулярно-генетично експертизи, суд вважає, що призначення в даному випадку експертизи є доцільним та сприятиме всебічному та об`єктивному встановленню фактичних обставин справи.

Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, аніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, внесена на розгляд суду заява про призначення експертизи є обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Інші питання, що вирішуються судом при призначенні експертизи

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд ухвалює про зупинення провадження у справі з огляду на необхідність певного часу для проведення експертизи, спрогнозувати тривалість якого не видається можливим, а так само і необхідність направлення експерту матеріалів справи для дослідження, що передбачено нормою ч. 3 ст. 104 ЦПК України.

Згідно правил ч. 4 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Відповідно, суд вважає за необхідне попередні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , так як він є ініціатором призначення експертизи.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 102-104, 252, 258-261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом задовольнити.

Призначити у справі № 467/407/26 (провадження № 2/467/372/26) судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (54009, м. Миколаїв, вул. 1 Воєнна, 2-А).

На вирішення експертів поставити наступне питання:

Чи перебуває ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у прямій біологічній спорідненості з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Попередити експерта/експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Витрати на проведення експертизи покласти на ОСОБА_2 .

Направити до експертної установи матеріали цивільної справи № 467/407/26 (провадження № 2/467/372/26).

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України провадження у справі - зупинити до отримання висновку експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання письмової апеляційної скарги на неї безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ab.mk.court.gov.ua

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).

Суддя Ірина Явіца