Рішення № 137763600, 29.06.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/632/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"29" червня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 представник позивача Докукіна Д.В. звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 28.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» (далі ТОВ «Бізпозика») та ОСОБА_1 укладено договір № 549652-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 549652-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, розрахунок та розмір якої зазначено у розрахунку заборгованості за договором № 549652-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором внаслідок чого у нього станом на 07.04.2026 утворилась заборгованість за договором № 549652-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 14 150,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 5 650,00 грн, та суми прострочених платежів за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ - 2 500,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 1 000,00 грн.

За вказаних підстав представник позивача просить стягнути зі ОСОБА_1 14 150,00 грн. заборгованості за договором про надання кредиту та витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача ТОВ «Бізпозика» до судового засідання не з`явився. При зверненні до суду зазначили клопотання, відповідно до якого представник позивача просить розгляд справи проводити без участі представника позивача. Позовні вимоги просив задовольнити повністю. Не заперечили проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 10).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про місце дату та час судового засідання (а.с. 41-42), у тому числі відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України oeyoii ?ici?uaiiy iaieioaiiy на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 55).

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, 28.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №549652-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 13-16).

Договір відповідачем підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2762 (а.с. 14).

Паспортом споживчого кредиту передбачено основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту та інші умови. Паспорт споживчого кредиту відповідачем також підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 12).

Представником позивача додано до позовної заяви візуальну форму послідовності дій ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 549652-КС-001 від 28.07.2025 (а.с. 22).

На виконання ухвали суду про витребування доказів, суду надана інформація із АТ «Ощадбанк» щодо банківських рахунків ОСОБА_1 . Згідно з наданою відповіддю, на ім`я вказаної особи в банку емітовано платіжну картку (а.с. 44). Крім того, банком надано виписку по зазначеному рахунку за період з 28.07.2025 по 17.11.2025. Із запису від 28.07.2025 підтверджується надходження коштів на рахунок відповідача у розмірі 5 000,00 грн (а.с. 44-48).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №549652-КС-001 від 28.07.2025 у ОСОБА_1 станом на 07.04.2026 утворилась загальна заборгованість 14 150,00 грн., з яких: 5 000,00 грн., - заборгованість за кредитом, 5 650,00 грн. - заборгованість по відсотках, 2 500,00 грн - сума прострочених платежів відповідно до ст. 625 ЦК України, 1 000,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією (а.с. 24-25).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення 2 500,00 грн. у якості сума прострочених платежів відповідно до ст. 625 ЦК України, 1 000,00 грн. суми прострочених платежів за комісією, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення 2 500,00 грн суми прострочених платежів відповідно до ст. 625 ЦК України та 1 000,00 грн. у якості суми прострочених платежів за комісією.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію представника позивача, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд вважає необхідним позов задовольнити частково і стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача 10 650,00 грн., з яких :5 000,00 грн., - заборгованість за кредитом, 5 650,00 грн. - заборгованість по відсотках, оскільки останній не виконав свої зобов`язання згідно укладеного кредитного договору № 549652-КС-001 від 28.07.2025 щодо повернення кредитних коштів.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного доручення про сплату судового збору, розмір судових витрат, понесених позивачем, складає 2662,40 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 10 650,00 грн. * 100% : 14 150,00 грн. ціни позову = 75,26 %), тобто 75,26 % від суми сплаченого судового збору 75,26 *% * 2662,40 грн:/100% = грн), що складає 2 003,72 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 137, 141, 209, 247, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 549652-КС-001 від 28.07.2025, яка станом на 07.04.2026 становить 10 650,00 грн., з яких :5 000,00 грн., - заборгованість за кредитом, 5 650,00 грн. - заборгованість по відсотках та 2 003,72 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя : Гопкін П. В.