Рішення № 137763578, 24.06.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/595/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 до Літинського районного суду Вінницької області із вищезазначеним позовом звернулася позивачка мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - батько позивачки. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельних ділянок, що знаходяться на території Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Коли позивачка звернулася до нотаріуса, щоб отримати свідоцтво про право власності на вказане майно, їй було відмовлено у його видачі по причині відсутності правовстановлюючих документів.

Відповідач по справі, ОСОБА_2 є дочкою спадкодавця, яка на спадщину не претендує, про що подала відповідну заяву до нотаріальної контори.

У інший спосіб позивачка не має можливості оформити дане спадкове майно, після смерті батька, тому змушена звернутись до суду за захистом її прав та просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 , а також право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася. Заздалегідь надала до канцелярії суду заяву, якою просила розгляд справи проводити у її відсутність, а позов задовольнити (а.с. 96).

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась. Надіслала на адресу суду заяву, якою просила справу розглянути у її відсутність, позов визнає (а.с. 57).

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до судового засідання не з`явився. Надіслали на електронну адресу суду листа, відповідно до якого просили розгляд справи проводити у відсутність представника селищної ради. Позов визнають (а.с. 54).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про смерть (а.с. 15), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідоцтвом про народження зазначається про наявність родинних відносин позивачки ОСОБА_4 із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , як доньки з батьком (а.с. 13).

Свідоцтвом про укладення шлюбу пояснюється зміна прізвища позивачки на « ОСОБА_5 » (а.с. 14).

Свідоцтвом про народження зазначається про наявність родинних відносин відповідачки ОСОБА_6 із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , як доньки з батьком (а.с. 20).

Свідоцтвом про укладення шлюбу пояснюєтьс зміна прізвища відповідачки на « ОСОБА_5 » (а.с. 21).

Довідкою Літинської державної нотаріальної контори за № 494/02-14 від 04.07.2025 зазначається про те, що відповідно до даних спадкової справи № 268/2023 ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 27.03.2024, підтверджується оформлення позивачкою частини спадкового майна - земельної ділянки, кадастровий номер 0522483200:04:000:0499 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 24)

Технічним паспортом (а.с. 26-28) зазначається технічна характеристика будинку по АДРЕСА_1 .

Довідкою Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 229 від 31.07.2025, зазначається, що відповідно до запису в погосподарській книзі № 8 за 20212025 роки житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , володів ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).

Відповідно до архівного витягу Архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області за № 3.01-16/408, від 07.07.2025 (а.с. 30) рішенням виконавчого комітету Івчанської сільської Ради народних депутатів Літинського району Вінницької області № 2 від 24.01.1994 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,55 га, розташовану в АДРЕСА_1 площею 0,44 га та по АДРЕСА_2 площею 0,11 га.

Згідно довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 268 від 08.10.2025 (а.с. 31) ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,55 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,19 га - для ведення особистого селянського господарства).

Рішенням Івчанської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 602 від 31.08.2015 (а.с. 32) АДРЕСА_3 .

Згідно витягу від 16.10.2025 (а.с. 36) земельна ділянка площею 0,2500 га із кадастровим номером 0522483200:05:002:0473 розташована по АДРЕСА_1 , призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

Згідно витягу від 15.10.2025 (а.с. 39) земельна ділянка площею 0,1900 га із кадастровим номером 0522483200:05:002:0472 розташована в с. Трибухи Вінницького району Вінницької області. Призначення для ведення особистого селянського господарства.

При ухваленні рішення судом було досліджено матеріали спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 та встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дочка та позивачка у справі ОСОБА_1 (а.с. 67-78) та встановлено, що ухвалення рішення у справі не порушить інтереси інших осіб.

Згідно довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 133 від 03.06.2026 (а.с. 85) власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вважався ОСОБА_3 . Зазначена інформація підтверджується і виписками з погосподарської книги (а.с. 86-94).

Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 95) ОСОБА_7 (дружина спадкодавця та мати позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договоро м або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо. Окрім того, позивач не може нотаріально оформити свої спадкові права, тому суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити у повному обсязі та визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 та складається з житлового будинку із погосподарськими спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та рахується за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого прийняла спадкоємець ОСОБА_1 (позивачка у справі).

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування за законом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до абз. 2 п.1 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України (2001 року), рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Державний акт (сертифікат) на земельні ділянки спадкодавцями за життя не виготовлений, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на право на земельні ділянки.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).

Оскільки ОСОБА_3 за життя не отримав державного акту на земельні ділянки, хоча земельні ділянки і передані останньому у приватну власність, відтак позивач в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 вправі порушувати питання про успадкування права власності на ці земельні ділянки.

Оскільки в судовому засіданні беззаперечно доведено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 належало право приватної власності на земельні ділянки на території с. Трибухи Вінницького (Літинського) району Вінницької області, а позивач ОСОБА_1 має намір успадкувати майно ОСОБА_3 , проте успадкувати майно не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому з метою захисту майнових прав позивачки, за останньою слід визнати право власності на зазначені земельні ділянки право власності на які належали ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого прийняла спадкоємець ОСОБА_1 (позивач у справі).

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. 14 Конституції України ст. ст. 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 16, 328, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 206, 209, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року, п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., беручи до уваги правову позицію ВССУ від 24.01.2011 р. у справі № 6-2064св10, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування право власності за законом на спадкове майно, що складається із житлового будинку літера «А» загальною площею 79,0 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м., допоміжною площею 40,5 кв.м, веранди «а1», ганку «.», веранди «а2», сараю «Б», сараю «В», сараю «Г», погребу «п/Г», огорожі №1, воріт з хвірткою №2, хвіртки №3, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 та рахується за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на:

- земельну ділянку кадастровий номер 0522483200:05:002:0473, яка розташована по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га;

- земельну ділянку кадастровий номер 0522483200:05:002:0472, яка розташована по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства , площею 0,1900 га.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.