Рішення № 137763480, 08.06.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2525/25

Провадження № 2/132/509/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"08" червня 2026 р. місто КАЛИНІВКА

Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання РИБАК І.Ю., за участі: представника позивача ТОВ «Енера Вінниця» ГОВДИКА Т.Я., представників відповідача ОСОБА_1 адвокатів ПІПКА А.М., СЛОБОДЯНЮКА М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, цивільну справу № 132/2525/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до ОСОБА_1 про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Енера Вінниця» звернулося до Калинівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311 від 05.11.2021 року. Позов мотивовано тим, що позивач є постачальником універсальних послуг з постачання електричної енергії відповідно до ліцензії НКРЕКП та здійснює діяльність з постачання електричної енергії побутовим і непобутовим споживачам. 05.11.2021 року між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311, а 25.11.2021 року Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 1525, який є додатком до зазначеного договору постачання електричної енергії. Відповідно до норм Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Закону України «Про альтернативні джерела енергії», договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом може укладатися лише за умови підтвердження права власності або користування приватним домогосподарством та дотримання встановлених законодавством вимог щодо функціонування генеруючих установок. Під час укладення договорів відповідачем були подані документи, які підтверджували його право на 1/8 частку земельної ділянки за кадастровим номером 0521681403:01:021:0012 та інші документи, необхідні для укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Розпорядженням НКРЕКП від 03.04.2024 року № 103-р ТОВ «Енера Вінниця» було зобов`язано провести перевірку договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, укладених із порушенням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, та привести їх у відповідність до вимог чинного законодавства. На виконання зазначеного розпорядження позивачем було направлено відповідачу лист від 03.05.2024 року з вимогою надати документи, що підтверджують право власності або користування об`єктом приватного домогосподарства, а також документи щодо розділення комерційного обліку відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, проте відповідач запитуваних документів не надав. Після отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 08.04.2025 року було встановлено, що відповідач з лютого 2022 року вже не є власником земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , про що, всупереч умовам договору та вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії, постачальника своєчасно не повідомив. Лише 30.05.2025 року відповідач подав заяву, до якої долучив договір про порядок користування земельною ділянкою та договори оренди житлового будинку і земельної ділянки від 04.02.2022 року, якими підтверджував зміну свого статусу із співвласника на користувача майна. Таким чином, відповідач порушив обов`язок щодо повідомлення про зміну обставин, передбачений пунктом 13.8 договору та пунктом 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії. За вказаною адресою розташоване одне приватне домогосподарство, яке належить двом співвласникам та перебуває у користуванні шести осіб, при цьому на одному об`єкті встановлено вісім генеруючих установок, що суперечить вимогам договору, Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Закону України «Про альтернативні джерела енергії». Відповідач не виконав покладених на нього договором обов`язків, не надав документів, необхідних для приведення договірних відносин у відповідність до вимог законодавства, а також не погодився на добровільне припинення договірних відносин, незважаючи на направлення йому листа від 22.04.2025 року та проєкту додаткової угоди про розірвання договору. Посилаючись на статті 16, 651, 652 Цивільного кодексу України, положення договору про постачання електричної енергії та практику Верховного Суду щодо застосування статті 652 ЦК України, позивач вважає, що обставини, які виникли після укладення договору, є істотною зміною обставин, а тому просить суд розірвати Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311 від 05.11.2021 року та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025 року, визначено склад суду з розгляду цивільного позову: головуючого суддю Сєліна Є.В.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 11.08.2025 року, відкрито провадження за позовом, визначено здійснити його розгляд за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Слободянюк М.В. через систему «Електронний суд» подав 23.09.2025 року відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. У відзиві зазначив, що вимога про розірвання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311 від 05.11.2021 року є безпідставною, оскільки позивач обґрунтовує її невиконанням іншого договору, а саме Договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом № 1525 від 25.11.2021 року. Зазначені договори є самостійними та регулюють різні правовідносини, а тому невиконання одного з них не може бути підставою для розірвання іншого. Крім того, розірвання договору про постачання електричної енергії призведе до позбавлення відповідача ОСОБА_1 можливості отримувати електропостачання для побутових потреб. При укладенні договорів відповідачем були надані всі необхідні документи, які підтверджували право власності на житловий будинок та земельну ділянку, а позивач, перевіривши подані документи, уклав відповідні договори та не висловлював будь-яких зауважень щодо їх відповідності вимогам законодавства. Посилання позивача на вимоги Правил роздрібного ринку електричної енергії та нормативні акти НКРЕКП є необґрунтованими, оскільки жодних належних і допустимих доказів порушення відповідачем вимог зазначених нормативних актів позивач не надав, а його твердження ґрунтуються виключно на припущеннях. Істотних змін обставин чи істотного порушення умов договору з боку відповідача не відбулося, а тому правові підстави для розірвання договору відсутні. Питання користування майном, яке перебуває у спільній власності, врегульовані цивільним законодавством і не можуть бути підставою для розірвання договору про постачання електричної енергії. На момент укладення договорів вимоги закону були дотримані, а наведені позивачем обставини щодо можливого порушення пункту 5.1.21 Правил роздрібного ринку електричної енергії не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розірвання договору про постачання електричної енергії. З огляду на викладене, строна відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

23.09.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від іншого представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Піпка А.М., який позовні вимоги ТОВ «Енера Вінниця» не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. На обґрунтування заперечень зазначив, що посилання позивача на розпорядження НКРЕКП № 103-р від 03.04.2024 року є безпідставним, оскільки вказане розпорядження не містить вимоги щодо розірвання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311 від 05.11.2021 року. Дане розпорядження лише передбачає необхідність приведення договорів купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у відповідність до вимог чинного законодавства, проте позивач не довів, у чому саме полягає невідповідність укладеного між сторонами договору вимогам закону. Позивач не навів належного правового обґрунтування наявності передбачених статтями 651, 652 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договору та не довів існування істотного порушення його умов. Позивачем не надано доказів того, що він значною мірою був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору, а тому відсутні підстави для його розірвання. Крім того, сплинув строк позовної давності щодо вимог, пов`язаних із обставинами 2022 року, оскільки позивач мав можливість дізнатися про них значно раніше. Відповідач належним чином виконує свої договірні зобов`язання, тоді як саме позивач не здійснює оплату за договором купівлі-продажу електричної енергії, чим порушує його права та законні інтереси. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати.

На вказані відзиви на позовну заяву, представник позивача ТОВ «Енера Вінниця» - Говдик Т.Я. подав відповідь на відзив, в якому заперечив доводи сторони відповідача та просив задовольнити позов у повному обсязі. На обгрунтування цієї позиції зазначив, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом є взаємопов`язаними, оскільки укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом можливе лише за наявності чинного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Положеннями Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та Закону України «Про альтернативні джерела енергії» визначено, що у межах одного приватного домогосподарства, розташованого за однією адресою, встановлюється один засіб комерційного обліку для побутових потреб, а договір про постачання електричної енергії у разі наявності кількох співвласників укладається лише з одним із них за письмовою згодою інших співвласників. На момент укладення спірних договорів відповідач та інші особи були співвласниками одного приватного домогосподарства за однією адресою, право спільної часткової власності не припинялося, окремі об`єкти нерухомості та окремі поштові адреси співвласникам не виділялися, а тому підстав для укладення окремих договорів із кожним співвласником не існувало. Розпорядження НКРЕКП №103-р від 03.04.2024 року зобов`язувало позивача усунути виявлені порушення, однак відповідач не надав документів, які підтверджують виділ у натурі частки майна або виникнення права власності чи користування окремим об`єктом нерухомості, незважаючи на відповідний запит товариства від 03.05.2024 року, у зв`язку з цим порушення, встановлені регулятором, усунуті не були. Житловий будинок та земельна ділянка перебувають у спільній власності двох співвласників і використовуються кількома особами як одне приватне домогосподарство, при цьому на ньому встановлено вісім генеруючих установок, що суперечить вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Типового договору постачання універсальних послуг та Закону України «Про альтернативні джерела енергії». З урахуванням наведеного, просить розірвати договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311 від 05.11.2021 року, укладений між сторонами, та стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Піпко А.М. через систему «Електронний суд» подав 01.10.2025 року заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що відповідь позивача на відзив не містить належного спростування доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, а фактично дублює зміст позовної заяви без наведення нових доказів чи правових аргументів. Положення пункту 5.1.19 глави 5.1 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії, застосовані позивачем вибірково, оскільки вони також передбачають можливість встановлення окремих засобів комерційного обліку у разі наявності кількох власників. Відповідач, як власник окремого домоволодіння мав законні підстави для розділення комерційного обліку, а позивач протягом тривалого часу виконував договір без будь-яких заперечень щодо такої організації обліку. Сам позивач визнавав правомірність укладення окремих договорів щодо окремих частин житлового будинку. Розпорядження НКРЕКП № 103-р від 03.04.2024 року не адресоване безпосередньо відповідачу, воно не містить висновків про порушення з його боку та саме по собі не може бути підставою для розірвання договору. Позивач не надав належних і допустимих доказів порушення ним вимог законодавства чи умов договору. З огляду на викладене, просить врахувати подані заперечення при розгляді справи та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення на відповідь на відзив подав 01.10.2025 року також представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Слободянюк М.В., в яких зазначив, що відповідь позивача на відзив не відповідає вимогам статті 179 ЦПК України, оскільки не містить належного реагування на доводи, наведені у відзивах на позовну заяву, а переважно відтворює зміст позовної заяви. У справі було подано два різні за змістом відзиви представниками відповідача, однак позивач надав відповідь лише на один із них, залишивши без будь-якого спростування доводи іншого відзиву, що, на думку представника відповідача, свідчить про відсутність заперечень щодо викладеної у ньому правової позиції. У відповіді на відзив позивач фактично змінив підстави позову, посилаючись на нові обставини та нормативні акти, які не були покладені в основу первісної позовної заяви, при цьому не подав заяви про зміну підстав позову у порядку, передбаченому статтею 49 ЦПК України. Позивач не спростував доводів відзиву щодо того, що на момент укладення договору про постачання електричної енергії та договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідач відповідав установленим законодавством критеріям, а подані ним документи підтверджували правомірність укладення зазначених договорів. Позивач не обґрунтував, чому просить розірвати саме договір про постачання електричної енергії, тоді як наведені ним обставини стосуються договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Позивач не навів належного обґрунтування застосування положень статей 651 та 652 ЦК України, не довів наявності істотного порушення договору або істотної зміни обставин, не спростував доводів щодо неможливості надання документів, які вимагалися листом позивача, у зв`язку з перебуванням майна у спільній частковій власності без виділення часток у натурі, а також не пояснив, чому не міг самостійно отримати відповідні відомості з державних реєстрів. Позивач безпідставно посилається на положення Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, не обґрунтовуючи, які саме вимоги цих нормативних актів були порушені відповідачем. Кожен співвласник користувався визначеною частиною земельної ділянки, на якій розташовані належні йому об`єкти, а організація окремого комерційного обліку була здійснена самим позивачем під час укладення договорів. У справі відсутні докази того, що з усіма співвласниками були укладені договори купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, що сумарна встановлена потужність електроустановок перевищує встановлені законодавством обмеження, а також що відповідач припинив користування об`єктом чи електричною енергією. Позивач приховав від суду документи, які стали підставою для прийняття відповідного розпорядження НКРЕКП, відмовившись надати згоду на їх розкриття. З урахуванням викладеного представник відповідача просить врахувати наведені у цих запереченнях доводи під час ухвалення судового рішення.

03.12.2025 року на адресу Калинівського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника позивача ТОВ «Енера Вінниця» - Говдика Т.Я., в яких він зазначає, що після укладення договору відбулися істотні зміни обставин, які є підставою для розірвання договору відповідно до статті 652 ЦК України. Зокрема, відповідач здійснив відчуження частки у праві власності на житловий будинок, що призвело до порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку, а також стало підставою для прийняття НКРЕКП розпорядження №103-р від 03.04.2024 року про усунення порушень. Позивач не міг передбачити зазначені обставини під час укладення договору, а їх виникнення істотно змінило баланс договірних прав та обов`язків сторін. Позивач не має можливості самостійно усунути встановлені Регулятором порушення, оскільки для приведення договірних відносин у відповідність до вимог законодавства необхідні дії відповідача щодо виділу частки в натурі, організації окремого комерційного обліку електричної енергії та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо необхідності врегулювання спірної ситуації та приведення договірних відносин у відповідність до вимог законодавства. Відповідач не виконав покладених на нього договором та законодавством обов`язків щодо своєчасного повідомлення про зміну відомостей про об`єкт споживання та не забезпечив виконання вимог Кодексу комерційного обліку. Так, відповідач лише у травні 2025 року повідомив про відчуження частки нерухомого майна, яке відбулося ще у 2022 році, та надав документи щодо укладення договорів оренди житлового будинку і земельної ділянки. Подальше постачання електричної енергії за чинним договором є неможливим, оскільки об`єкт нерухомості перебуває у спільній власності кількох осіб, використовується декількома користувачами та не відповідає вимогам Кодексу комерційного обліку щодо організації окремого комерційного обліку електричної енергії. Внаслідок невиконання відповідачем умов договору та вимог нормативно-правових актів НКРЕКП до ТОВ «Енера Вінниця» застосовано санкції у вигляді штрафу постановою НКРЕКП № 557 від 15.04.2025 року та покладено обов`язок усунути встановлені порушення. Враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, а також на правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 652 ЦК України, позивач вважає, що подальше виконання договору втратило для нього господарську та майнову цінність, суперечить вимогам законодавства та позбавляє його того результату, на який він розраховував при укладенні договору. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд врахувати наведені у додаткових поясненнях доводи під час вирішення спору.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 24.04.2026 року, закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Представник позивача ТОВ «Енера Вінниця» ГОВДИК Т.Я. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представники відповідача ОСОБА_1 адвокати ПІПКО А.М., СЛОБОДЯНЮК М.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та просили у їх задоволенні позивачу відмовити з підстав, зазначених у відзивах на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що станом на 07 червня 2021 року ОСОБА_1 був власником 1/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , а також 1/8 частки земельної ділянки із кадастровим номером 0521681403:01:021:0012, на якій розташоване вказане домоволодіння, що підтверджується витягами із відповідних реєстрів.

05 листопада 2021 року між ТОВ «Енера Вінниця» та ОСОБА_1 було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311. За вказаним договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору.

05 листопада 2021 року між ТОВ «Енера Вінниця» та ОСОБА_1 було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Персоніфіковані дані споживача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 07.12.2016 року Калинівським РВ ВМУ УМВС у Вінницькій області), РНОКПП НОМЕР_2 , адреса об`єкта: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z0445870818391, № запису про право власності та реєстраційний номер 2378256805216, 42353274.

05 листопада 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву-приєднання до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 05 листопада 2021 року № 169550311. Об`єкт споживача: АДРЕСА_1 ; ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z0445870818391.

Відповідно до Договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством від 25 листопада 2021 року ТОВ «Енера Вінниця» та ОСОБА_1 уклали договір, відповідно до якого споживач має право продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки передбачені цим договором.

Станом на 08 квітня 2025 року власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки із кадастровим номером 0521681403:01:021:0012, на якій розташоване вказане домоволодіння, є ОСОБА_2 (1/8 частки з 05 червня 2021 року, 6/8 частки з 04 лютого 2022 року) та ОСОБА_3 (1/8 частки 05 червня 2021 року), що підтверджується витягами з відповідних реєстрів.

18 квітня 2024 року до ТОВ «Енера Вінниця» від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшло розпорядження № 103-р про усунення порушень ТОВ «Енера Вінниця» від 03 квітня 2024 року, яким товариство зобов`язано:

«усунути порушення пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469, а саме:

підпункту 13 у частині виконання умов укладених договорів, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії;

підпункту 29 у частині сплати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

пункту 11.3.5 глави 11.3 розділу XI Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, згідно з яким постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов`язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів. У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом з робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації. Після отримання повного пакета документів постачальник реєструє заяву-повідомлення,

для чого:

1) забезпечити безумовне виконання умов договорів: про надання послуги з розподілу електричної енергії, укладеного з АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», шляхом забезпечення розрахунків у повному обсязі на суму заборгованості, зафіксовану Актом планової перевірки від 07 березня 2024 року № 122,

про надання послуг з передачі електричної енергії від 08 травня 2019 року № 0153-02024, укладеного з НЕК «УКРЕНЕРГО», шляхом забезпечення розрахунків у повному обсязі на суму заборгованості, зафіксовану Актом планової перевірки від 07 березня 2024 року № 122;

2) здійснити заходи щодо приведення договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством за адресою: АДРЕСА_1 , який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладених з порушенням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, у відповідність до вимог законодавства».

22 квітня 2025 року ТОВ «Енера Вінниця» надіслало на адресу ОСОБА_1 лист щодо розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311 у зв`язку із тим, що він не є власником частини вказаних будинку та земельної ділянки з лютого 2022 року.

03 травня 2024 року ТОВ «Енера Вінниця» надіслало на адресу ОСОБА_1 лист щодо приведення договору про купівлю-продаж електричної енергії у відповідність до вимог законодавства.

Заявою від 30 травня 2025 року ОСОБА_1 повідомив ТОВ «Енера Вінниця» про таке:

«Між мною та ТОВ «Енера Вінниця» укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за «земельним тарифом» приватним домогосподарством № 1525 від 25.11.2021 року. На момент його укладення я був власником 1/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , коротко -житловий будинок, та земельної ділянки за цією ж адресою кадастровий номер: 0521681403:01:021:0012 (далі по тексту домогосподарство) згідно договору купівлі -продажу від 05.06.2021 року та договору купівлі продажу земельної ділянки від 05.06.2021 року.

Вищевказані документи є наявні у Вас.

З того часу договір виконується сторонами, за винятком певним затримок оплати купленої ТОВ «Енера Вінниця» електричної енергії.

Протягом всього часу дії договору я був і залишаюся володільцем користувачем домогосподарства, що складається з 1/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , коротко - житловий будинок, та земельної ділянки за цією ж адресою кадастровий номер: 0521681403:01:021:0012 (далі по тексту домогосподарство).

Перед укладенням названого договору між співвласниками вказаної земельної ділянки укладено договір про порядок користування земельною ділянкою від 05.08.2021 року, копію якого додаю, в якому визначено межі та конфігурацію земельної ділянки, якою користується кожен співвласник.

В подальшому я продав належну мені 1/8 частки вказаного житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.02.2022 року, копія якого додається, однак і надалі залишився їх володільцем та користувачем.

Так, я уклав з ОСОБА_2 договір оренди житлового будинку та земельної ділянки від 04.02.2022 року, копія якого додається.

Таким чином, змінився мій статус з власника на користувача домогосподарства, на території якого розташовані належні мені об`єкти електроенергетики (генеруючі установки), одночасно з часу укладення договору з ТОВ «Енера Вінниця» я безперервно є його законним володільцем».

До заяви ОСОБА_1 додав копію договору про порядок користування земельною ділянкою від 05 серпня 2021 року та копію договору оренди житлового будинку і земельної ділянки від 04 серпня 2022 року.

Спірні правовідносини врегульовані як загальними положеннями ЦК України, так і нормами спеціального Закону України «Про ринок електричної енергії» та низкою підзаконних нормативних актів.

Взаємовідносини між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг, пов`язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств, та розрахунками за неї, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ) та договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Цивільним та Господарським кодексами України.

Згідно пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ (у редакції, чинній на момент укладення договору № 169550311 від 05 листопада 2021 року):

договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг;

договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом домовленість між індивідуальним побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг, яка спрямована на врегулювання цивільних прав та обов`язків під час купівлі-продажу за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючими установками приватного домогосподарства.

побутовий споживач індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Побутовий споживач має право на:

1) встановлення у своєму приватному домогосподарстві генеруючої установки, призначеної для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, встановлена потужність якої(-их) не перевищує встановлену відповідно до закону та дозволену до споживання відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (та підтверджується паспортом точки розподілу (передачі) електричної енергії) зі споживачем, та на виробництво електричної енергії з такої установки без відповідної ліцензії;

2) продаж постачальнику універсальних послуг електричної енергії, що вироблена генеруючою установкою приватного домогосподарства, встановлена потужність якої(-их) не перевищує потужність, встановлену відповідно до закону та дозволену до споживання відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами. (пункт 5.5.2 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ).

У пункті 11.3.1. глави 11.3 розділу XI ПРРЕЕ (у редакції, чинній на момент укладення договору № 169550311 від 05 листопада 2021 року) встановлено, що індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку (генеруючі установки), призначену(-і) для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до цих Правил на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до цих Правил.

Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому Кодексом систем розподілу, та виконані вимоги цих Правил.

Згідно із пунктом 11.3.4. глави 11.3 розділу XI ПРРЕЕ (у редакції, чинній на момент укладення договору № 169550311 від 05 листопада 2021 року), з метою продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, побутовий споживач звертається до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про встановлення генеруючої установки за формою, наведеною в додатку 13 до цих Правил, до якої додає копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об`єкт (житлову нерухомість), та копію паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії. У разі розміщення генеруючих установок у межах земельної ділянки приватного господарства споживач надає документ, яким визначено межі земельної ділянки (паспорт забудови земельної ділянки, технічний паспорт БТІ, правоустановчий документ тощо). У заяві-повідомленні побутовий споживач обов`язково зазначає банківські реквізити рахунка для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства за «зеленим» тарифом електричну енергію. Побутовий споживач може подати заяву-повідомлення про встановлення генеруючої установки та паспорт точки розподілу (передачі) електричної енергії до постачальника універсальних послуг особисто або через уповноваженого представника чи надіслати його поштою рекомендованим листом з описом вкладення.

У відповідності до пункту 11.3.5. глави 11.3 розділу XI ПРРЕЕ (у редакції, чинній на момент укладення договору № 169550311 від 05 листопада 2021 року), постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов`язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів. У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації.

Судом встановлено, що під час укладення оспорюваного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311 та договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством від 25 листопада 2021 року відповідач надав усі передбачені законом документи.

Таким чином, оспорюваний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311 та договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством від 25 листопада 2021 року були укладені з дотриманням вимог ПРРЕЕ, у редакції, яка була чинною на момент укладення оспорюваного договору, та у відповідності до норм цивільного законодавства України.

Будь-яких заперечень щодо повноти пакету документів, поданих ОСОБА_1 для укладення спірних договорів з ТОВ «Енера Вінниця» зі сторони позивача заявлено не було.

Отже, відповідач, будучи індивідуальним побутовим споживачем електричної енергії, встановив у своєму власному приватному домогосподарстві генеруючу установку, загальна величина встановленої потужності якої не перевищує 30 кВт, та надав позивачу пакет документів, передбачений вимогами чинного на момент укладення оспорюваного договору законодавства.

Згідно частин 1, 2 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За частинами 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Згідно з позицією Верховного Суду, яка закріплена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 754/17518/15-ц, в статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати КЦС від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/19.

Відповідно до частини 1 статті 630 ЦК України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (частина 2 статті 631 ЦК України).

Згідно статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частиною 2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Разом з тим, необґрунтованими є доводи позивача про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні оспорюваних договорів, позивач не навів обґрунтованих аргументів щодо наявності одночасно 4 (чотирьох) умов, передбачених частиною 2 статті 652 ЦК України, які б свідчили про можливість розірвання оспорюваного договору з цих підстав.

Позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що з боку відповідача були допущені істотні порушення умов оспорюваного договору.

Крім того позивачем жодного разу не заявлялося претензій до відповідача щодо порушення останнім умов укладених договорів, зокрема, про завдання цим будь-якої шкоди позивачу.

Водночас як видно із матеріалів справи, позивачу на момент укладення із ОСОБА_1 договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством від 25 листопада 2021 року було достеменно відомо про розташування восьми генеруючих установок на земельній ділянці із кадастровим номером 0521681403:01:021:0012, яка перебувала у власності декількох осіб, що підтверджується доданими до позовної заяви договорами від 05 листопада 2021 року.

Відповідач після продажу належної йому частини будинку та земельної ділянки 04 лютого 2022 року залишився їх користувачем, що підтверджується відповідним договором оренди та договором про порядок користування земельною ділянкою та не спростовано позивачем.

Отже, ОСОБА_1 у розумінні ПРРЕЕ, є побутовим споживачем електричної енергії.

Як оспорюваний договір про постачання електричної енергії, так і договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» виконувалися та продовжують виконувати сторонами і досі, що не заперечується учасниками справи.

Повідомлення відповідачем про зміну свого статусу із власника на користувача житлового будинку та земельної ділянки із пропущенням встановленого у договорі строку не може бути визнано істотним порушенням договору.

Як на підставу для розірвання вищевказаних договорів, позивач, зокрема, посилався на розпорядження НКРЕКП № 103-р від 03 квітня 2024 року, проте як видно із його змісту, ТОВ «Енера Вінниця» зобов`язано здійснити заходи щодо приведення договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством за адресою: АДРЕСА_1 , який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладених з порушенням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, у відповідність до вимог законодавства.

У той час як позивач просить розірвати договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169550311 від 05 листопада 2021 року.

За таких обставин вказане розпорядження ніяким чином не впливає на чинність вказаного договору і не може бути підставою для його розірвання.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК України).

Згідно статей 2, 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

За частинами 1, 2 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 5, 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку, що звертаючись до суду із цим позовом, позивач помилково вважав, що відповідач допустив істотне порушення умов укладеного договору, а дії вчинені сторонами до їх укладення, а саме надання відповідачем певних документів та їх прийняття позивачем не можуть бути підставою до розірвання договору, який виконувався та виконується сторонами.

За вищенаведеного, позов ТОВ «Енера Вінниця» до ОСОБА_1 про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, слід залишити без задоволення.

За приписами частин першої-третьої, п`ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст.223, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до ОСОБА_1 про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя