Рішення № 137763251, 29.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1627/2026 Справа № 641/606/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Василенко О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г.,

представника відповідача адвоката Демури І.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Представник ТОВ ФК «Суперіум» Вишневська О.І. звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» заборгованість в загальному розмірі 257641.12 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3091,70 грн.

Позов обґрунтований тим, що 7/30/2019 ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі також кредитор, Банк) кредитний договір № 95508995000 (далі Кредитний договір), відповідно до якого Банк зобов`язувався надати відповідачу кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Згідно із Договором факторингу № 285 від 09.12.2024 Банк відступив ТОВ «ФК «Суперіум» право вимоги до боржників, в тому числі до за Кредитним договором, а тому ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до відповідача та стало новим кредитором. У зв`язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору загальна сума заборгованості відповідача відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 285 від 09.12.2024 становить 257641.12 грн., яка складається з: заборгованість за основним боргом 111945.26 грн, заборгованість за відсотками 145695.86 грн, заборгованість за комісією 0,00 грн. Позивач не здійснював перераховування вказаного розміру заборгованості. Разом з позовною заявою позивач також подав клопотання про витребування доказів у АТ «Укрсиббанк».

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демури І.Б. через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволені позовної заяви відмовити. В обґрунтування відзиву вказано, що позивач не зазначив, яку суму отримано кредиту, коли та зі сплатою яких відсотків за користування кредитом. Розрахунок заборгованості в матеріалах справи 641/606/26 відсутній; невідомо, коли саме позивачем було отримано тіло кредиту від АТ «Укрсиббанк» у розмірі 111945, 26 грн та під який саме відсоток, та, коли відповідач перестав його сплачувати. Позивачем не зазначається та не обґрунтовується розмір процентної ставки, за якою нараховано 145695, 86 грн та за який період. Вказує, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами отримання відповідачем кредитних коштів саме в сумі 111945,26 грн. Також, наданий позивачем витяг від 09.12.2024 з реєстру боржників до договору Факторингу №285 від 09.12.2024 на думку представника відповідача не підтверджує факт передачі права вимоги ТОВ «ФК «Суперіум» до ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та залишити його без задоволення; також вказував на клопотання витребування доказів у первісного кредитора АТ «Украсиббанк»: виписки з рахунку позичальника, детального розрахунку заборгованості та первинних бухгалтерських документів, звернення із зазначеним клопотанням обумовлена об`єктивною неможливістю самостійного отримання вказаних доказів у момент подання позову, що прямо випливає з умов договору факторингу №285 від 09.12.2024; факт правонаступництва позивача у спірних правовідносинах підтверджується наданими письмовими доказами.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Демури І.Б. надав заперечення на відповідь на відзив, в яких вказував на відсутність банківської виписки та належного розрахунку заборгованості в матеріалах справи; розмір заборгованості відповідача за договором визначено з урахуванням невідомих відсотків, які нараховані невідомо згідно з якими умовами, а тому, на думку представника, відсутні належні докази щодо розміру коштів, які фактично отримані позичальником, та його заборгованості. Крім того, 30.03.2026 від адвоката Демури І.Б. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про застосування позовної давності, в якому вказано, що позивач не зазначив, яку суму отримано кредиту, коли та зі сплатою яких відсотків за користування кредитом та коли відповідач здійснив останній платіж по ньому; розрахунок заборгованості в матеріалах справи відсутній; позивач не зазначив за яким принципом та порядком нараховані відсотки. ТОВ «ФК «Суперіум» зверталось електронним листом 8 січня 2025 року та зазначало, що у ОСОБА_1 наявний борг в сумі 257 641,12 грн., а останній платіж відбувся 15.04.2022 у розмірі 3170 грн. Просив застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог позивача.

Від представника позивача 01.04.2026 надійшли заперечення на клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, зазначив, що строк позовної давності не сплив, оскільки на період з 24.02.2022 до 04.09.2025 був продовжений у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану. Крім того вказав, що умовами Кредитного договору передбачено, що строк кредитування становить до 24 місяців із можливістю подальшої пролонгації, а відсоткова ставка за користування кредитними коштами складає 55% річних. Відповідач був належним чином ознайомлений із зазначеними умовами кредитування та погодився з ними, що підтверджується його власноручним підписом. При цьому, з виписок по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, здійснював операції за рахунком та частково погашав заборгованість, що, у свою чергу, підтверджує факт отримання та використання кредиту, а також обізнаність відповідача з умовами кредитування; сторона відповідача не була позбавлена права подати до суду власний альтернативний розрахунок заборгованості або надати належні та допустимі докази повного або часткового погашення боргу. Просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про застосування строків позовної давності.

У письмових поясненнях (з врахуванням наданих доказів за Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 18.05.2026) від 23.06.2026 представник відповідача просив суд: застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог банку в частині, що виходить за межі трирічного строку до моменту подання позову; врахувати відсутність від позивача розрахунку заборгованості з розбивкою за типом операцій (готівкові/безготівкові), із зазначенням застосованого режиму нарахування процентів (пільговий період/повна ставка) та підстав незастосування пільгового періоду; врахувати відсутність від позивача доказів продовження (пролонгації) строку дії лімиту кредитування після 10.08.2021 та після завершення кожного наступного періоду, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 щодо припинення права кредитодавця нараховувати проценти після спливу погодженого строку кредитування; врахувати відсутність від позивача доказів фактичного надсилання відповідачу повідомлень про кожен конкретний розмір лімиту кредитування; врахувати відсутність від позивача наданого розрахунку із чітким віднесенням (трасуванням) кожного здійсненого відповідачем платежу до конкретного періоду та підстави виникнення заборгованості; врахувати належність засвідчення наданих додатків до позовної заяви та вирішити питання щодо їх допустимості, як доказів; у задоволенні позовних вимог відмовити повністю або в частині, що не підтверджена належними та допустимими доказами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 29.01.2026 визнано справу малозначною, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; витребувано від АТ «Укрсиббанк» обгрунтований розрахунок заборгованості та банківські виписки.

13.02.2026 від АТ «Укрсиббанк» на адресу суду надійшли витребувані документи.

Судове засідання 24.02.2026 відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демури І.Б.

13.03.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демури І.Б. через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.

17.03.2026 від представника позивача Вишневської О.І. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

24.03.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демури І.Б. через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення щодо відповіді на відзив. Судове засідання, призначене на 23.04.2026, відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демури І.Б.

30.03.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демури І.Б. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.

01.04.2026 від представника позивача Вишневської О.І. через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності.

Судове засідання 23.04.2026 відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демури І.Б.

18.05.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Демура І.Б. подав клопотання про витребування доказів від АТ «Укрсиббанк».

Ухвалою суду від 18.05.2026 клопотання представника відповідача задоволено частково, витребувано у АТ «Укрсиббанк» детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором та інформацію щодо збільшення кредитного ліміту.

29.05.2026 від АТ «Укрсиббанк» на адресу суду надійшли витребувані документи: лист про надання інформації, виписка по рахунку.

В судовому засіданні 04.06.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Демура І.Б. просив оголосити перерву та надати час на ознайомлення з доказами.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві просила розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток на адресу його місця реєстрації відповідно до інформації з Реєстру територіальної громади міста Харкова.Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Демура І.Б. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, наполягав, що позивач не довів набуття ним прав вимоги за Кредитним договором, оскільки Витяг з Реєстру боржників не підписаний з боку АТ «Укрсиббанк»; позивач не довів отримання кредиту відповідачем, так як наданий Банком розрахунок не дозволяє ні суду, ні відповідачу самостійно перевірити правильність нарахування заборгованості, оскільки по кожному нарахуванню процентів та комісій вказана лише підсумкова сума, без зазначення бази нарахування, містить розмежування сум заборгованості за типом операції та не показує, чи застосовувався пільговий період до конкретних безготівкових операцій, а якщо ні - на якій підставі він не застосовувався. Вказував, що сторони письмово погодили строк дії ліміту кредитування до 10.08.2021, проте з наданих банком виписок видно, що користування кредитними коштами та нарахування заборгованості тривало значно довше погодженого строку - щонайменше до 2024 року, а розмір ліміту в цей період зростав майже втричі порівняно з первісно погодженим розміром (49000 грн), при цьому позивач не надав підтвердження факту інформування відповідача про конкретні розміри лімиту кредитування. Просив також застосувати строк позовної давності.

Фактичні обставини, встановлені судом

30.07.2019 відповідач підписав анкету-заявку на надання споживчого кредиту, відповідно до якої просив АТ «Укрсиббанк» надати споживчий кредит «Револьверна кредитна картка» на таких умовах: строк дії ліміту кредитування: 24 міс; сума кредитного ліміту 49700, гривень, строк користування кредитом 24 міс (а.с.4).

30.07.2019 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладено договір анкета про відкриття та комплексне розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (із Правилами) № 95508995000 (Кредитний договір), відповідно до якого Банк відкриває та обслуговує на умовах Тарифного плану «Револьверна Кредитна Картка «Шоппінг НПК 55G», розміщеного на сайті Банку та інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, поточний рахунок в національній валюті (Картковий рахунок), та встановлює ліміт (надає кредит), а відповідач зобов`язався повернути Банку використану суму кредиту та сплачувати за кредит проценти. Сторони погодили такі умови: ліміт кредитування 49700,00 грн, строк дії ліміту кредитування: з дати укладення Договору по 10.08.2021; процентна ставка відсотків річних 55,00% річних; про доступний ліміт використання кредиту Банк повідомляє клієнта шляхом направлення інформаційного повідомлення на персональний номер телефону клієнта, наданий відповідно до Кредитного договору (п. 2.1 - 2.5 Кредитного договору); щомісячна комісія за розрахункове-касове обслуговування у відповідності до тарифного плану. Дата платежу, до якої клієнт зобов`язаний поповнити картковий рахунок на мінімальну суму до 10 числа кожного місяця. Підписуючи Договір-анкету, Сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі-анкеті та в Правилах. Підписи Сторін під цим Договором-анкетою вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання Сторонами цього Договору-анкети, Правила не підлягають додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу для Сторін одночасно із підписанням цього Договору-анкети. Терміни, що вживаються в цьому Договорі-анкеті мають значення, надане їм у Правилах.

Анкета-заявка, Кредитний договір та паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 власноручно 30.07.2019 .

09.12.2024 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум» укладено Договір факторингу №285, відповідно до якого на підставі Реєстру боржників Банк відступив ТОВ «ФК «Суперіум» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу складає 257641,12 грн.

09.12.2024 відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №753 ТОВ «ФК «Суперіум» сплатило АТ «Укрсиббанк» грошові кошти за фінансування прав вимоги за Договором факторингу №285 від 09.12.2024.

З наданого АТ «Укрсиббанк» розрахунку заборгованості за Кредитним договором вбачається, що кредитний ліміт за Кредитним договором неодноразово збільшувався: 28.01.2020 до 50000 грн, 08.12.2021 до 150000 грн. Загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором складає 257641,12 грн, з яких заборгованість за основним боргом -111945.26 грн; заборгованість за відсотками 145695.86 грн.

Суду також надана виписка по картковому рахунку за кредитним договором №95508995000 клієнта ОСОБА_1 , за період з 30.07.2019 по 09.12.2024. Виписка надана у формі єдиного документу на 31 аркушах, прошито, пронумеровано та посвідчена підписом уповноваженої особи Банку.

Отже, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктами 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, встановлено, що клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими та достовірними доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме обставини укладення між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 . Кредитного договору, відкриття відповідачу кредитного карткового рахунку, встановлення на цей рахунок кредитного ліміту та його збільшення з 49700,00 грн до 150000,00 грн, використання відповідачем наданих йому кредитних коштів по вказаному рахунку, що підтверджується Випискою по поточному рахунку, яка відображає операції по використанню кредитних коштів, рух коштів (записи про операції, здійснені протягом операційного дня), підтверджують нарахування суми тіла, відсотків, тобто наявну заборгованість за кредитним договором.

Вказана виписка відповідає вимогам п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, тому визнається судом належними та допустимими доказами заборгованості відповідача за кредитним договором.

З наданих АТ «Укрсиббанк» розрахунку заборгованості та виписки по поточному рахунку вбачається нарахування процентів за користування кредитом у розмірі, погодженому сторонами в Кредитному договорі, за ставкою 55 % річних, що також підтверджується листом АТ «Укрсиббанк» від 25.05.2026 №31-4-01/7138-БТ.

Суд не погоджується з аргументами представника відповідача про закінчення строку дії ліміту кредитування 10.08.2021, оскільки відповідно до погоджених сторонами умов кредитування визначено строк кредитування до 24 місяців з дати встановлення ліміту (з можливістю подальшої пролонгації), тобто строк кредитування не дорівнює строку дії ліміту і відраховується кожного разу від дати встановлення (зміни) ліміту.

Відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав доказів на спростування розміру заборгованості, не спростував фактів надання йому кредитних коштів, відображених у виписках, не надав доказів не погодження відповідача з умовами та новими лімітами, в тому числі шляхом звернень до кредитодавця, натомість тривалий час користувався кредитними коштами, сплачував проценти та комісії.

У зв`язку з викладеним суд визнає доведеною заборгованість відповідача за Кредитним договором у розмірі 257641,12 грн, з яких заборгованість за основним боргом -111945.26 грн; заборгованість за відсотками 145695.86 грн.

Щодо відступлення позивачу права вимоги за кредитним договором суд враховує, що за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

На виконання ст. 81 ЦПК України позивач надав належні, допустимі, достовірні та достатні докази переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 , зокрема ним надано договір факторингу, витяг з реєстру боржників, платіжне доручення про сплату ціни договору.

Обставини, які б свідчили про нікчемність вказаного договору не встановлено. Доказів того, що вказаний договір факторингу повністю або частково був визнаний судом недійсним матеріали справи не містять. Отже, оскільки відповідачем не спростовано встановлену в ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності цього договору, він є правомірним та обов`язковими для виконання.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав суду доказів сплати заборгованості попередньому кредитору.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що невиконанням своїх зобов`язань за Кредитним договором ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитору, відповідач порушив цивільні права та законні інтереси позивача, що є підставою для судового захисту таких прав в обраний позивачем спосіб.

Щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності суд встановив таке.

З наданих АТ «Укрсиббанк» розрахунку заборгованості та виписки по поточному рахунку документів вбачається, що відповідач здійснював платежі на погашення заборгованості, останній платіж було внесено 24.08.2022.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За загальним правилом ч. 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні. 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні було введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено.

Отже, оскільки позивач з даним позовом звернувся до суду 28.01.2026, строк позовної давності не сплив.

У зв`язку з викладеним суд визнає доведеною заборгованість відповідача за Кредитним договором у розмірі 257641,12 грн, з яких заборгованість за основним боргом -111945.26 грн; заборгованість за відсотками 145695.86 грн

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3091,70 грн.

Керуючись ст. 4, 10 - 13, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» заборгованість в загальному розмірі 257641.12 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3091,70 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», 04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 23-А, нежитлове приміщення №35А, ЄДРПОУ 42024152.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Суддя О.Я.Василенко