Рішення № 137762937, 24.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12837/25

Провадження № 2-а/638/42/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Тимченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Годунова Віталія Сергійовича до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Годунова В.С. звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова як адміністративного з адміністративним позовом до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про скасування постанови № 20/17/2511/2025 від 27.06.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміст постанови є неконкретизованим, що є порушенням права на захист, оскільки не зрозуміло яке правопорушення інкримінують та за що притягнули до адміністративної відповідальності. Крім того, на час прийняття оскаржуваної постанови спливли передбачені ст.38 КУпАП строки притягнення до адміністративної відповідальності.

У відзиві на позовну заяву Північно-Східний офіс Держаудитслужби у задоволенні позову просив відмовити з наступних підстав. По-перше, при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо позивача заступником начальника Північно-східного офісу Держаудитслужби Єгіозар`яном А.Г., керуючись положеннями КУпАП та інших нормативно-правових актів, з додержанням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, були встановлені всі необхідні обставини справи для винесення обґрунтованої та законної постанови від 27 червня 2025 року № 20/17/2510/2025/пн. По-друге, посилання ОСОБА_1 в позові, що у постанові вказано про порушення абстрактних норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», то в протоколі та постанові офісом чітко зазначена суть порушення - внесення неправдивих даних до фінансової звітності, а тому протокол відповідає вимогам, викладеним у ст. 256 КУпАП. По-третє, вищезазначені порушення є триваючими, а постанова від 27 червня 2025 року № 20/17/2511/2025/пн винесена вчасно, без порушення строків накладання адміністративного стягнення зазначених в ст. 38 КУпАП. Отже, у Офісу були відсутні підстави для закриття провадження по справі закриттю згідно ст. 247 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заступником начальника Північно-східного офісу Держаудитслужби Єгіозар`яном А.Г. встановлено всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, які передбачені статтями 245, 280 КУпАП винесено законну та обґрунтовану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 164-2 КУпАП, а тому у позові необхідно відмовити.

Ухвалою суду від 08 липня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

В судове засідання сторони не з`явилися, просили справу розглянути за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 05.02.2024 по 15.10.2024 займав посаду в.о. директора Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації.

26.05.2025 начальником відділу контролю у сфері будівництва Північно-Східного офісу Держаудитслужби Н.В. Мац за результатами проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 року складено АКТ № 202017-07/08, яким встановлено, зокрема, що:

- Внаслідок вищезазначених в акті порушень, у Звітах форми № 4-3м за КПКВК МБ 1517383 «Реалізація проєктів (об`єктів, заходів) за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» завищено касові видатки: за 2023 рік - за КЕКВ 3120 «Капітальне будівництво» на суму 13 765,24 грн, КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт» на суму 15 090 603,06 грн; КЕКВ 3140 «Реконструкція та реставрація» на суму 569 627,46 грн за 2024 рік - за КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт» на суму 9 447 321,03 грн, КЕКВ 3140 «Реконструкція та реставрація» на суму 764 223,10 грн, а також у Звіті форми № 4-3м за 2023 рік по КПКВК МБ 1517370 «Реалізація інших заходів щодо соціально-економічного розвитку територій» за КЕКВ 3131 «Капітальний ремонт житлового фонду» на суму 247 549,66 грн, що є порушенням ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VІ (зі змінами), ч. 1 ст. 3 Закону України № 996-XIV, п. 2 глави 1 Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2017 № 44);

- Звіти форми № 4-3м ДКБ ХОДА підписані: за 2023 рік т.в.о. директора Іванською Є.С., за 2024 рік - директором Лялюком І.М. і за весь період - головним бухгалтером Департаменту ОСОБА_2 ;

- Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій в первинних документах, згідно з вимогами ч. 3, ч. 6 ст. 8 Закону України № 996-XIV, несе посадова особа, яка згідно з законодавством та реєстраційними документами здійснювала керівництво установою в ревізуємому періоді, а саме: в період з 01.01.2023 по 04.02.2024 т.в.о. директора ОСОБА_3 , в період з 05.02.2024 по 15.10.2024 в.о. директора ОСОБА_1 , з 16.10.2024 по 31.12.2024 - директор Лялюк І.М.;

- Забезпечення дотримання в ДКБ ХОДА встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку усіх господарських операцій, згідно з вимогами ч. 7 ст. 8 Закону України № 996-XIV, в ревізуємому періоді були покладені на начальника відділу бухгалтерського обліку та забезпечення діяльності Департаменту - головного бухгалтера Мішньову Є.Г.

27 червня 2025 року заступником начальника Північно-Східного офісу Держаудитслужби Єгіозар`яном Артуром Генріховичем винесено постанову про накладання адміністративного стягнення № 20/17/2511/2025/пн, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у розмірі 255,00 грн.

Фактичною підставою притягнення ОСОБА_1 відповідно до змісту постанови стало те, що він вчинив порушення законодавства з фінансових питань в частині внесення неправдивих даних до фінансової звітності, а саме: внесено недостовірні дані до первинних документів бухгалтерського обліку, у Звітах форми № 4-3м за КПКВК МБ 1517383 «Реалізація проектів (об`єктів, заходів) за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» завищено касові видатки: за 2023 рік - за КЕКВ 3120 «Капітальне будівництво» на суму 13 765,24 грн, КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт» на суму 15 090 603,06 грн, КЕКВ 3140 «Реконструкція та реставрація» на суму 569 627,46 грн за 2024 рік за КЕКВ 3130 «Капітальний ремонт» на суму 9 447 321,03 грн, КЕКВ 3140 «Реконструкція та реставрація» на суму 764 223,10 грн, а також у Звіт форми № 4-3м за 2023 рік по КПКВК МБ 1517370 «Реалізація інших заходів щодо соціально-економічного розвитку територій» за КЕКВ 3131 «Капітальний ремонт житлового фонду» на суму 247 549,66 грн. Порушення відображено в Акті ревізії від 26.05.2025 № 202017-07/08.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 164-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті встановлених обставин справи, суд зазначає, що доводи позивача про неконкретизованість змісту оскаржуваної постанови не підтвердилися під час судового розгляду, оскільки відповідач належними та допустимими доказами довів наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпАП за обставин, викладених у постанові. Так, вина позивача у вчиненні правопорушення підтверджується Актом ревізії від 26.05.2025 № 202017-07/08, належність та допустимість якого позивачем не спростовано, не надано доказів недостовірності відображених у ньому відомостей. Доказів порушення законодавства під час проведення ревізії, які би зумовлювали недопустимість вказаного Акту, матеріали справи не містять.

Водночас, ключовим у цій справі є питання віднесення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164-2 КУпАП, до триваючого правопорушення чи правопорушення, що носить разовий характер, оскільки це впливає на можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності та, як наслідок, на законність оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення.

Частиною першою статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Тобто приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Як вбачається зі змісту статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 року № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Триваючими адміністративними правопорушеннями є такі правопорушення, що пов`язані тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.

Суть порушень, за які позивача притягнуто до відповідальності оскаржуваною постановою, стосується внесення недостовірних даних до первинних документів бухгалтерського обліку у відповідних звітах за 2023-2024 роки, оскільки ревізія охоплювала період з 01.01.2023 по 31.12.2024 року.

Відтак, вказані порушення характеризуються вчиненням одноразових дій у певний час та є закінченими в момент внесення відповідних даних у рахунки, а також у момент внесення відповідних недостовірних відомостей.

Тому зазначені порушення не можна вважати триваючими, а отже, адміністративне стягнення за їх вчинення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня його вчинення.

Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №638/13927/16-а, від 26.02.2020 у справі №554/1526/17, від 28.04.2021 у справі №638/13925/16-а.

У справі, що розглядається, позивача притягнуто до відповідальності за порушення, що вчинені у період з 01.01.2023 до 31.12.2024. Тобто, обставини зазначених правопорушень були безумовно припинені 31.12.2023. Правопорушення виявлено 26.05.2025, а оскаржувану постанову прийнято лише 27.06.2025, тобто поза межами двомісячного строку накладення адміністративного стягнення, встановленого у ч. 1 ст. 38 КУпАП.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та скасовує оскаржувану постанову із закриттям справи.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного офісу Держаудитслужби на користь позивача судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника Годунова Віталія Сергійовича до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову заступника начальника Північно-Східного офісу Держаудитслужби Єгіозар`яна Артура Генріховича від 27 червня 2025 року № 20/17/2511/2025/пн про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, у розмірі 255,00 грн скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного офісу Держаудитслужби, код ЄДРПОУ 40478572, адреса: м. Харків, м-н. Свободи, 5, Держпром, 4 під., 10 пов., на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 червня 2026 року.

Суддя А.М. Тимченко