Рішення № 137762382, 29.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1254/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту", м. Харків, про стягнення 38934,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (позивач) звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" пеню у розмірі 38934,00 грн. за поставку товару з порушенням строків, визначених державним контрактом (договір) про закупівлю № 341/08-24-РМ від 14.08.2024. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2026 (суддя Лавренюк Т.А.) позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 для розгляду справи № 922/1254/26 було визначено суддю Буракову А.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2026 (суддя Буракова А.М.) прийнято справу № 922/1254/26 до провадження.

28.04.2026 відповідач через систему "Електронний суд" подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 10248), згідно якого просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 70 (сімдесят) відсотків до суми 12051,00 грн., в задоволені решти позовних вимог відмовити, судові витрати покласти на сторони. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що затримка у строках виконання зобов`язань була пов`язана із незалежними від відповідача обставинами та простроченням з боку самого позивача при укладанні договору, що є підставою для застосування судом ч. 3 ст. 551 ЦКУ та зменшення суми нарахованих позивачем штрафних санкцій на 70 відсотків до суми 12051,00 грн. Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору (п. 8.2.), встановлений інший розмір пені - 0,3 (нуль цілих три десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі, що в три рази вище за розмір пені передбачений ст. 231 ГКУ. В свою чергу, відповідно до п. 8.5. Договору, відповідальність позивача перед відповідачем становить - 0, що свідчить про укладання відповідачем договору із позивачем на вкрай невигідних для себе умовах, з відвертою дискримінацією однією сторони іншою і значним перекосом відповідальності сторін. Позивач скористався своїм фактично монопольним становищем. Такий розмір, штрафних санкцій робить для позивача несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачем більш вигідним чим його виконання. Дані обставини стали підставою ігнорування позивачем наданих відповідачем документів про настання форс-мажорних обставин.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідача зазначає, що відповідно до наданого позивачем розрахунку, ним було помилково нараховано пеню за 04.10.2024 року (за актом № 550 та 964). Дані дати є датами постачання товару та не можуть враховуватися, як день прострочення виконання зобов`язання (не є повним днем прострочення). Вважає справедливим нарахуванням штрафних санкцій на рівні 0,1% на день і надає свій розрахунок на суму 12051,00 грн.

18.05.2026 позивач через систему "Електронний суд" подав до суду відповідь на відзив (вх.№ 11957), в якій позивач відхилив доводи викладені відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2026 було поновлено позивачу строк на подання відповіді на відзив у справі № 922/1254/26 та прийнято відповідь позивача на відзив у справі № 922/1254/26 до розгляду.

28.05.2026 відповідач через систему "Електронний суд" подав до суду письмові заперечення (вх.№ 12982), які судом долучені до матеріалів справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 реорганізовано юридичну особу - державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», ідентифікаційний код юридичної особи - 44830311, шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», ідентифікаційний код юридичної особи 44725823.

Визнано державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу».

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026 затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (ідентифікаційний код юридичної особи - 44830311) його правонаступнику - державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (ідентифікаційний код юридичної особи - 44725823).

З урахуванням зазначеного наказу, після його затвердження 06.01.2026 усі права та обов`язки державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" перейшли до державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", у тому числі всі права та обов`язки за договорами, укладеними державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу".

Позивачем надано копію передавального акта приймання-передачі справ, документів та майна державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (ідентифікаційний код юридичної особи - 44830311) правонаступнику державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (ідентифікаційний код - 44725823) від 31.12.2025, зі змісту якого слідує, що на виконання наказу Міністерства оборони України від 02 травня 2025 року №281 "Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу (зі змінами) Комісією з реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" складено цей передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (ідентифікаційний код юридичної особи - 44830311) правонаступнику державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (ідентифікаційний код юридичної особи - 44725823) (далі - Акт) про те, що правонаступником державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - ДП "Агенція оборонних закупівель"), в особі директора Жумаділова Арсена Куатовича, який діє на підставі Статуту та наказу Міністра оборони України від 05.03.2025 №11-ДП, прийнято справи, документи та майно державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (далі - ДП "ДОТ").

Згідно із ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації, зокрема, приєднання. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦК України приєднання юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Порядок припинення юридичної особи шляхом приєднання врегульований ст. 107 ЦК України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт. Передавальний акт затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, установлених законом.

Враховуючи приписи зазначених статей, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої.

Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 по справі №910/20338/16, від 04.10.2019 по справі №907/515/17.

Верховний Суд у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) зробив правовий висновок, що у статтях 104 і 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Отже, з урахуванням наказів Міністерства оборони України про реорганізацію, затвердженого передавального акта та положень чинного законодавства, ДП «Агенція оборонних закупівель» є належним правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Державний оператор тилу», у тому числі прав та обов`язків за договорами, укладеними останнім.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (далі - ДП «ДОТ», Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» (далі - Постачальник, або Відповідач) укладено державний контракт (Договір) про закупівлю № 341/08-24-РМ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику «Сумка-підсумок бойова Р, вид 5» (18920000-4: Сумки) (далі за текстом - Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток 1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID:UA-2024-07-18-004973-a), а Замовник - прийняти і оплатити товар в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі - Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.1.1 Договору, Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток №1), але у будь-якому випадку в строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару). Вказані у Специфікації (Додаток №1) або заявках на поставку Товару строки поставки Товару можуть бути змінені за зверненням Замовника, але у будь-якому випадку - за погодженням Сторін.

Згідно п. п. 1 та 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) Постачальник взяв на себе зобов`язання здійснити поставку Товару за одиницю без ПДВ 257,50 грн. у загальній кількості у строк:

2 000 штук до 20 вересня 2024

1 000 штук до 20 вересня 2024.

Заявка на поставку Товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації (Додаток № 1) або в заявках на поставку Товару (пункт 4.3 Договору).

Так, на виконання Договору Замовником 16.08.2024 на адресу Постачальника було направлено Заявку на поставку № R000466, де зазначено Отримувачів Товару і відповідну кількість Товару та строки, що відповідають пунктам 1 та 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору), а саме 3000 штук (двома партіями 2000 та 1000 шт. відповідно) до кінцевої дати поставки 30.09.2024.

Згідно з п. 6.7. Договору після здійснення перевірки Товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 Договору, у разі відсутності зауважень ОТРИМУВАЧА до Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК та ОТРИМУВАЧ підписують Акт приймання Товару, що підтверджує перехід права власності на Товар від ПОСТАЧАЛЬНИКА до ОТРИМУВАЧА, та ПОСТАЧАЛЬНИК передає ЗАМОВНИКУ: підписаний Акт приймання Товару згідно Додатку 4 до Договору; оригінал товарно-транспортної накладної, підписаної ОТРИМУВАЧЕМ; оригінал видаткової накладної підписаної ОТРИМУВАЧЕМ; повідомлення-підтвердження, яке оформлюється ОТРИМУВАЧЕМ відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2016 року № 757; оголошення, повідомлення та посвідчення відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19 липня 2017 року № 375, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329 (зі змінами); оригінал акту приймального контролю за якістю.

Після підписання ЗАМОВНИК повертає належні екземпляри Акту приймання Товару ПОСТАЧАЛЬНИКУ та ОТРИМУВАЧУ протягом 14 календарних діб або повідомляє про відтермінування строку передачі документів.

Позивачем зазначено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання належним чином, порушив строки виконання поставки, що підтверджується Актами приймання Товару, а саме:

1. товар у кількості 2000 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 04.10.2024 року на суму 618 000,00 грн., що підтверджується Актом приймання Товару № 964 від 04.10.2024 (строк поставки згідно заявки 20.09.2024);

2. товар у кількості 1000 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 04.10.2024 року на суму 309 000,00 грн., що підтверджується Актом приймання Товару № 550 від 04.10.2024 (строк поставки згідно заявки 20.09.2024).

Відповідно до пункту 8.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.2 Договору, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,3 (нуль цілих три десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов`язань, позивачем нараховано відповідачу відповідно до умов пункту 8.2. Договору пеню в розмірі 38 934,00 грн., та 16.12.2024 за вих. № 2165/06/2206-2024 направлено претензію щодо сплати пені в сумі 38934,00 грн.

Проте, відповідач на вказану претензію не відреагував та суму пені зазначену у претензії не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Умовами ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч. 1 ст. 662 ЦК України вказано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.2 Договору, У разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,3 (нуль цілих три десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Судом встановлено, що в специфікації від 14.08.2024 сторони погодили такі терміни щодо поставки Товару в загальній кількості: 3 000 штук - 20.09.2024.

Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання належним чином, порушив строки виконання поставки, а саме: за Актом приймання-передачі №964 від 04.10.2024 термін прострочення складає 14 календарних днів (з 21.09.2024 по 04.10.2024 включно), за Актом приймання-передачі № 550 від 04.10.2024 термін прострочення складає 14 календарних днів (з 21.09.2024 по 04.10.2024 включно).

Відтак, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені, як це узгоджено сторонами в п. 8.2. Договору, у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару, у розмірі 0,3 (нуль цілих три десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання, а також штрафу у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 38 934,00 грн. обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 70%, суд зазначає наступне.

Згідно статей 546, 549 ЦК України неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, а не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Таким чином, застосування господарської санкції до відповідача, не може бути поставлене у залежність від наявності чи відсутності збитків у сторони, що потерпіла від такого правопорушення, адже право застосування до боржника штрафних санкцій залежить від самого факту вчинення боржником правопорушення у сфері господарювання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 викладені висновки відповідно до яких загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків у момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України.

Укладаючи Договір позивач мав законне очікування відносно належного виконання відповідачем обов`язку щодо поставки товару, який необхідний позивачу для здійснення основної господарської діяльності.

Невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару має безпосередній негативний вплив на виробничу діяльність позивача.

У даному випадку відповідач порушив зобов`язання, оскільки не поставив товар у строк встановлений Договором. Відповідач укладаючи Договір цілковито розумів та усвідомлював дію воєнного стану, ймовірні складні обставини для реалізації господарської діяльності та мав можливість зважити на усі ризики власної господарської діяльності, з огляду на що повинен був розумно оцінити всі обставини з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки під час дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 1.4 Договору, цей Договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни" відповідно до: Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція закупівель у сфері оборони" коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142; наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 № 716/нм "Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція закупівель у сфері оборони» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони".

За змістом п. 1.2. укладеного між Позивачем і Відповідачем Договору, Отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України. Постачання Товару здійснюється для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Відповідно до п. 1 Наказу № 716 нм (зі змінами) від 02.12.2023 «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція закупівель у сфері оборони" на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони» яким визначено уповноважити Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони з метою здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг.

Сплата неустойки відноситься до звичайних комерційних ризиків сторін Договору (правова позиція Верховного Суду постановах від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18, від 06.06.2018 у справі № 902/306/16).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 стосовно застосування статей 42, 44 ГК України зазначила, що у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (п. 6.42).

У постанові від 20.02.2020 у справі № 910/7970/19 про стягнення пені та штрафу щодо застосування ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для зменшення спірних сум штрафних санкцій за клопотанням відповідача, наголосивши, що за змістом ст.ст. 42, 218 ГК України, підприємництвом визнається самостійна, ініціативна та на власний ризик господарська діяльність, наслідки якої відповідач мав усвідомлювати під час подання заявки на укладення спірного договору та його підписання.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 70% відповідачем зазначено, що ним порушено терміни постачання товару через вплив на відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Так, згідно з п. 10.1. Договору укладаючи цей Договір, Сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент його підписання:

i) в Україні введений особливий правовий режим воєнного стану;

ii) відповідно до загального офіційного листа Торгово-промислової палати України (надалі - ТПП України) від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану засвідчена ТПП України як форс - мажорна обставина (обставина непереборної сили); цим листом ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим га/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

ііі) строк дії воєнного стану може бути змінений та/або подовжений в будь-який час після укладання цього Договору.

Таким чином, Сторони свідомо укладають Договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися Сторонами форс - мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні цього розділу Договору.

У пункті 10.2. договору сторони визначили, що враховуючи той факт, що під час погодження та підписання цього Договору Сторони максимально врахували наявність в Україні специфічних обставин, перерахованих у п. 10.1. цього Договору, Сторони не будуть у майбутньому посилатися на ці обставини як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в розумінні цього розділу Договору. Винятки можуть становити лише істотні зміни об`єктивних обставин під час дії воєнного стану, які можуть вплинути на виконання цього Договору, зокрема: збої в роботі платіжних систем, що унеможливлює вчасне перерахування коштів; прийняття нормативно-правових актів органами державної влади або місцевого самоврядування, які впливають на строки та умови виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору; критичне пошкодження об`єктів інфраструктури (доріг, складів), критичне пошкодження/знищення баз/складів ПОСТАЧАЛЬНИКА, де виготовляється/зберігається Товар для ЗАМОВНИКА, знищення виробничих потужностей. Товару, сировини та матеріалів, аварія, пожежа, заборона (обмеження) експорту/імпорту сировини та матеріалів, що впливає на строки та умови виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, тощо. У разі настання таких обставин. Сторони діють відповідно ДО положень п. 10.6. цього Договору та без застосування положень п. 10.7. цього Договору.

За приписами пункту 10.3. Договору у разі настання під час строку дії воєнного стану або після його завершення форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених п. 10.4. цього Договору, до них застосовуються положення п.п. 10.4.-10.9. цього Договору.

При настанні надзвичайних та невідворотних форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема тих, які передбачені в частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», які об`єктивно унеможливлюють повне або часткове виконання Сторонами зобов`язань, передбачених умовами Договору, строк виконання таких зобов`язань може бути відкладений на час, протягом якого діятимуть такі обставини, за умови, якщо Сторони не знайдуть інших прийнятних альтернативних способів виконання таких зобов`язань, як це передбачено п. 10.6. цього Договору. (пункт 10.4. Договору).

Згідно з п. 10.5. Договору протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених п. 10.4. цього Договору, та за умови дотримання вимог цього розділу. Сторони не несуть відповідальності за невиконання умов Договору, якщо це невиконання стало наслідком форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), причин, що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує свої зобов`язання.

У разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Сторона, яка підпала під їх дію, має негайно упродовж 3 (трьох) робочих днів повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (на електронну пошту, що зазначена в розділі 12 цього Договору; одночасно з цим відповідне повідомлення дублюється та направляється в паперовій формі на фактичну адресу, що зазначена в Договорі), вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їхньої тривалості. Якщо інша Сторона не надає інших письмових інструкцій, Сторона, що підпадає під дію обставин непереборної сили, має докласти всіх можливих зусиль для того, щоб і надалі виконувати свої зобов`язання за цим Договором, наскільки це буде можливо в конкретних обставинах, та шукати інших прийнятних альтернативних способів виконання своїх зобов`язань, яким би не заважала дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Після закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Сторона, яка підпала під дію таких обставин, повинна повідомити про це іншу Сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення дії таких обставин у порядку зазначеному вище. (пункт 10.6 Договору).

Відповідно до п. 10.7. Договору якщо Сторона, яка підпала під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх настання не знайшла інших можливостей виконувати свої зобов`язання за цим Договором, вона повинна підтвердити факт виникнення/існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідним документом, виданим торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (особою) країни (місцевості), де виникли/існували форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили). Такий документ надається іншій Стороні протягом 14 ( чотирнадцяти) робочих днів з дня виникнення таких обставин у порядку зазначеному у п. 10.6. вище.

У випадку не надання Стороною для якої виникли форс-мажорні обставини, повідомлень та доказів виникнення таких обставин, у строк вказаний у п.п. 10.6 та 10.7 Договору, Сторона втрачає право, у майбутньому, посилатись на такі форс-мажорні обставини, як на підставу звільнення від відповідальності.

Пункт 10.10. Договору передбачає, що у разі, якщо ПОСТАЧАЛЬНИК підпав під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту їх настання не знайшов інших можливостей виконувати свої зобов`язання за цим Договором, ЗАМОВНИК може ініціювати дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 12.1. Договору обмін повідомленнями у межах виконання умов цього Договору здійснюється Сторонами у письмовій формі власноручно або шляхом надсилання поштовим зв`язком (рекомендованим листом) на адреси, вказані в у розділі 16 цього Договору, та/або шляхом надсилання електронного повідомлення засобами електронної пошти, па адреси, вказані в у п. 12.2 цього Договору, з застосуванням автентифікації, передбаченої Законом України "Про електронні довірчі послуги", Всі інші повідомлення в межах цього Договору здійснюються в письмовій формі шляхом передачі поштовим зв`язком (рекомендованим листом).

Згідно з п. 12.2. Договору Обмін повідомленнями засобами електронної пошти можуть здійснюватись з застосуванням електронної ідентифікації (автентифікації), передбаченої Законом України "Про електронні довірчі послуги". У межах виконання цього Договору Сторони обмінюються повідомленнями за наступними електронними адресами (у разі, якщо письмово не будуть повідомлені інші адреси): від ЗАМОВНИKА : logistics ekip@dotua.org; від ПОСТАЧАЛЬНИКА: tender@rarog.ua.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з інтересів сторін, ступеня виконання відповідачем зобов`язання за Договором, поведінки відповідача щодо вжиття заходів до виконання зобов`язання за Договором, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені та відхилення заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідачем повідомлень в порядку п. 10.6. направлено не було, отже наявність для звільнення відповідача від відповідальності за наявності форс - мажорних обставин відсутня.

Як вже встановлено судом, Відповідачем допущено порушення зобов`язань за Договором в частині своєчасної поставки товару у строк, узгоджений в Специфікації, у зв`язку із чим Позивач мав право на нарахування на підставі пункту 8.2. договору пені за загальний період прострочення поставки товару з 21.09.2024 по 04.10.2024 (включно), що погоджено сторонами у договорі, тому заперечення відповідача щодо неправильного розрахунку суми пені судом не приймаються.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального України передбачено, що одним з основних принципів господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. по даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-80, 86, 91, 120, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61038, м. Харків, вул. Камишева Івана, будинок 7, код ЄДРПОУ 39243307) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 44725823) пеню у розмірі 38934,00 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 44725823).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61038, м. Харків, вул. Камишева Івана, будинок 7, код ЄДРПОУ 39243307).

Повне рішення складено "29" червня 2026 р.

СуддяА.М. Буракова