Ухвала суду № 137761963, 29.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.06.2026 Справа№914/1149/26

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАКТОР ПЛЮС»

про: забезпечення позову

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАКТОР ПЛЮС»

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ужгородський машинобудівний завод»

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері Завод бурового обладнання»

про: визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення права

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАКТОР ПЛЮС» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про забезпечення позову (вх.№2995/26), в якій просить суд:

Застосувати заходи забезпечення позову у справі № 914/1149/26 та накласти арешт на нерухоме майно, а саме на нежилі (нежитлові) будівлі та споруди, розташовані за адресою: 82400, Україна, Львівська область, Стрийський район, місто Стрий, вулиця Яворницького Д., будинок 41, реєстраційний номер: 81905046112, що складаються з:

1.Будівля для гальваніки (Б"-2), загальною площею 159,9 кв.м.

2.Склад матеріалів пожежогасіння (Д-1), загальною площею 33,1 кв.м.

3.Трансформаторна підстанція (Є"'"-1), загальною площею 56,4 кв.м.

4.Насосна зворотнього водопостачання (З-1), загальною площею 105,9 кв.м.

5.Автомийка (Ї-2), загальною площею 247,5 кв.м.

6.Бункер-склад для зберігання відходів виробництва ІІІ класу небезпеки (O'-1), загальною площею 27,0 кв.м.

7.Побутові приміщення складу металу (П'''-1), загальною площею 25,9 кв.м.

8.Навіс складу металу (П""-1)

9.Склад солі (Ц'-1), загальною площею 22,3 кв.м.

10.Насосна соляного розчину (Ц"-1), загальною площею 14,7 кв.м.

11.Склад електроматеріалів (Ч-1), загальною площею 64,6 кв.м.

12.Пожежне депо (Щ'-1), загальною площею 22,7 кв.м.

13.Ворота № 9-20

14.Резервуар пожежного запасу води №23

15.Резервуар пожежного запасу води №24

16.Будівля заводоуправління з медпунктом (А-2), загальною площею 1 168,0 кв.м.

17.Будівля ремонтного цеху з побутовими приміщеннями та крановою спорудою (Б-2), загальною площею: 4 778,8 кв.м.

18.Цех ремонту дизелів з побутовими приміщеннями (Б'-2), заг площею 3878,8 кв.м.

19.Складальний цех № 1 (В-2), загальною площею 5 122,2 кв.м.

20.Побутові приміщення (В'-2), загальною площею 1 305,2 кв.м.

21.Малярний цех (В"-2), загальною площею 2 337,4 кв.м.

22.Їдальня з актовим залом (Г-2), загальною площею 2 824,1 кв.м.

23.Будівля столярного цеху (Б'"-1), загальною площею 482,6 кв.м.

24.Блок цехів (Є-2), загальною площею 11 253,9 кв.м.

25.Допоміжний корпус АБК (Є'-4), загальною площею 3 025,6 кв.м.

26.Цех переробки стружки (Є"-1), загальною площею 912,2 кв.м.

27.Будівля випробувальної станції (Є'''-2), загальною площею 1 814,9 кв.м.

28.Будівля компресорної (Є""-1), загальною площею 325,6 кв.м.

29.КНС і станція нейтралізації (Ж-1), загальною площею 74,6 кв.м.

30.Насосна станція резервна (Е-2), загальною площею 82,6 кв.м.

31.Будівля ГРП (З'-1), загальною площею 7,7 кв.м.

32.Склад готової продукції з рампою (И-3), загальною площею 2 385,1 кв.м.

33.Насосна станція вод (И'-І), загальною площею 34,4 кв.м.

34.Автопрофілакторій (І-2), загальною площею 3 665,7 кв.м.

35.Прохідна (Й-1), загальною площею 56,2 кв.м.

36.КНС (К-1), загальною площею 65,7 кв.м.

37.КНС (М-2), загальною площею 112,3 кв.м.

38.Будівля складу кисню (Н- 1), загальною площею 105,2 кв.м.

39.Зовнішні електричні мережі постачання 0,4КВТ (О-1), загальною площею 86,9 кв.м.

40.Будівля ливарної дільниці (П-1), загальною площею 2 611,5 кв.м.

41.Побутове приміщення (П'-3), загальною площею 1 077,8 кв.м.

42.Будівля цеху №5 (П''-2), загальною площею 2 207,8 кв.м.

43.Будівля складу цементу (С-1), загальною площею 125,9 кв.м.

44.Беттонний вузол (С'-2), загальною площею 47,3 кв.м.

45.Будівля бетонного цеху (Т-1), загальною площею 676,0 кв.м.

46.Будівля складу заготовок (Т'-1), загальною площею 216,6 кв.м.

47.Столярна майстерня (Т''-1); загальною площею 271,8 кв.м.

48.Будівля парокотельні з димовою трубою (Х-2), загальною площею 887,4 кв.м.

49.Пральня (Ц-1), загальною площею 99,5 кв.м.

50.Будівля центрально-матеріального складу (Ш-1), загальною площею 624,6 кв.м.

51.Блок складів (Щ-1), загальною площею 3 057,7 кв.м.

52.Склад ПММ (Ю-1), загальною площею 28,7 кв.м.

53.КПП (Я-1), загальною площею 32,9 кв.м.

54.Приміщення магазину № 1 (Я''-1), загальною площею 233,4 кв.м.

55.Водонапірна башня з баком для водонапору (№25).

56.Бетонна площадка (№40).

57.Бетонна площадка (№41).

58.Бетонна площадка (№42).

59.Огорожа (№21).

60.Огорожа (№22).

61.Бетонна площадка ПММ (№47).

62.Резервуари (№43-46).

Також, заявник просить заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам,внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Ужгородський машинобудівний завод» (89200, Україна, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., місто Перечин, вулиця Ужгородська, будинок 122а, ідентифікаційний код юридичної особи 44676724), а саме на нежилі (нежитлові) будівлі та споруди, розташовані за адресою: 82400, Україна, Львівська область, Стрийський район, місто Стрий, вулиця Яворницького Д., будинок 41, реєстраційний номер: 81905046112, що складаються з відповідного переліку, що наведений вище.

В обґрунтування вищезазначеної заяви, заявник покликається, зокрема, на наступне.

Позивач має побоювання щодо можливості, успішності та ефективності захисту свого порушеного права у випадку, якщо не буде здійснено забезпечення позову. Відповідні законні побоювання викликані тим, що навіть при ухваленні позитивного рішення на користь позивача, його фактичне виконання може бути утруднене, внаслідок того, що відповідачем-3 можуть бути вчинені дії направлені на відчуження предмету іпотеки.

Сьогодні, відповідні об`єкти перебувають у власності ТзОВ УМЗ, яке як номінальний власник будь-яким чином не обмежене в реалізації своїх правомочностей власника цього майна, в тому числі тих, що пов`язані із її вільним відчуженням на користь інших третіх осіб.

У випадку здійснення такого відчуження предмету іпотеки, у період, коли фактично буде тривати поточний судовий розгляд у справі, для сторони позивача ефективність всього ініційованого судового розгляду буде втрачена, та захист власних порушених прав пов`язаних із укладанням фраудаторного правочину відповідачами знівельований.

У випадку не застосування забезпечення позову у вигляді арешту будівель та споруд із забороною проведення щодо них суб`єктам державної реєстрації речових прав будь-яких реєстраційних дій, то у випадку відчуження будівель та споруд ТзОВ УМЗ на користь третіх осіб сторона позивача буде вимушена звертатися до судових органів України із новими позовними заявами, направленими на захист своїх порушених прав, що поза будь-яким розумним сумнівом, в жодному випадку не буде сприяти досягненню мети цивільного судочинства.

Також, звертає увагу, що відповідні об`єкти нерухомості вже двічі, в тому числі, під час розгляду судових спорів, що стосувались в т.ч. відповідного нерухомого майна, були недобросовісно відчужені.

Станом на сьогоднішній день, у ТзОВ УМЗ немає жодних перешкод для подальшого відчуження будівель та споруд, отже вірогідність відчуження предмету іпотеки, знову ж таки фіктивно-удаваним шляхом, є достатньо високою.

Покликаючись на практику Верховного Суду, заявник вважає, що необхідності у наданні додаткових доказів, що підтверджують ризик потенційної можливості відчуження ТзОВ УМЗ предмету іпотеки немає. А вимога надавати такі докази встановлювала би завідомо недосяжний тягар доказування на сторону позивача, оскільки нічим необмежена можливість відповідача-3 вільно відчужити будівлі та споруди, з якими пов`язується необхідність застосування заявленого виду забезпечення позову, є очевидною.

В січні 2026 року заявник довідався, що слідчим суддею Печерського районного суду було накладено арешт на відповідні об`єкти нерухомого майна за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Яворницького Д., буд. 41 (РНОНМ 81905046112).

Як слідує зі змісту Ухвали слідчого судді м. Києва Гречаної С.І. від 26 листопада 2026 по справі №757/59469/25-к, накладення арешту на майно здійснено в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000002807 від 22.10.2025р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

В межах справи №914/3276/25 ухвалою від 28.01.2026р Господарського суду Львівської області вже було накладено аналогічний арешт на той самий об`єкт нерухомого майна (Львівська обл., м. Стрий, вул. Яворницького Д., буд. 41).

В частині застосованих заходів забезпечення позову в межах справи № 914/3276/25 згідно ухвали від 28.01.2026р звертає увагу, що ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» 23 червня 2026 року подана до Господарського суду Львівської області заява про повну відмову від позову в межах справи № 914/3276/25, за наслідками якої ухвалою суду від 24.06.2026р вирішено прийняти відмову ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» від позовних вимог у справі № 914/3276/25, закрити провадження у справі № 914/3276/25, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.01.2026р. у справі №914/3276/25.

29.06.2026р. через систему «Електронний суд» відповідач-2 подав заперечення щодо поданої заяви про забезпечення позову (вх.№18365/26).

За змістом вказаних заперечень відповідач-2 вказує, зокрема, на те, що в даному випадку не доведено намір відчудження майна, а процес відчуження такого майна потребує тривалої процедури, погодження органів управління та нотаріального посвідчення. Це повністю, на думку вдповідача-2, виключає раптовість та нівелює аргументи позивача про «очевидність ризиків» без надання доказів. Звертає увагу суду на обов`язковість зустрічного забезпечення, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд зазначає про відсутність підстав для забезпечення позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019р. у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019р. у справі № 916/1845/19).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у даному випадку, саме на заявника покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає про можливість відповідачем 3 розпорядитись майном (предмет іпотеки), що утруднить виконання потенційного рішення у даній справі в частині відновлення становища, яке існувало до укладення, на думку позивача (заявника), фраудаторного правочину.

Проте, презумпція очевидності речей, про яку зазначає заявник, (нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) за змістом усталеної практики Верховного Суду (див., наприклад, п.29-30 постанови від 06.10.2022р. у справі №905/446/22) стосується майнових позовних вимог про стягнення грошей, а тому не може бути застосованою до даного випадку.

Водночас, як зазначено самим заявником, слідчим суддею Печерського районного суду було накладено арешт на відповідні об`єкти нерухомого майна за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Яворницького Д., буд. 41 (РНОНМ 81905046112) (ухвала слідчого судді м.Києва Гречаної С.І. від 26 листопада 2026 у справі №757/59469/25-к).

Доказів скасування або оскарження вказаної ухвали суду не надано.

Тобто, станом на даний час майно, на яке позивач просить накласти арешт з метою його збереження, вже перебуває під арештом, що також має наслідком заборону відчуження майна або вчинення інших дій, які можуть призвести до його псування або знищення.

Необхідності накладення ще одного арешту із фактично такими ж наслідками, позивачем достатньо не обґрунтовано.

У зв`язку із тим, суд звертає увагу заявника на те, що правовий механізм передбачає - оцінку процесуальним діям і рішенням може давати лише суд вищої інстанції у порядку перегляду (апеляційному, касаційному) або той самий суд у виняткових випадках за нововиявленими обставинами.

Всі судові акти, які набрали чинності, підлягають неухильному виконанню, і їх законність презюмується.

Відсутність запису в реєстрі не означає, що арешту немає. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, якщо власнику майна достеменно відомо про рішення суду (ухвалу) або постанову виконавця, він не має права вільно розпоряджатися майном (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.07.2018р., справа № 509/5216/13-ц (провадження № 61-3369св18)).

Тому, той факт, що встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачеві достеменно відомо.

З вищевикладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у даній справі з метою позбавлення відповідача 3 можливості розпорядитись майном, позаяк, станом на даний час, вже відсутнє право розпорядження майном по причині існуючого арешту на таке майно.

Вказане має наслідком відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Король М.Р.