Ухвала суду № 137761833, 25.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1901/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех Менеджмент»

За участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про усунення перешкод у користуванні майном

Учасники судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Панченко О.А.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех Менеджмент» (далі відповідач), в якій позивач просив суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготех Менеджмент» усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: нежитловою будівлею літ. «А», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1745467232103, загальною площею (кв.м): 134,3, автозаправочним комплексом з модулем АГЗП, літ. «Б» навісом; № 1-5 ємністю; № 6-7 вимощенням; № 8 ємністю АГЗМ; літ. «В» - навісом над АГЗМ; № 9 майданчиком АГЗМ, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 84а, шляхом припинення користування та передачі цього майна позивачу;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготех Менеджмент» усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: нежитловою будівлею (автозаправний комплекс) літ. «А», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 175732523222, загальною площею (кв.м): 114,8, нежитловою будівлею автозаправочним комплексом літ «А», спорудами: навісом літ. «Б»; ємністю ПММ № 1-5; вимощенням № 6-7, що знаходиться за адресою: Київська обл., Ставищенський р., с/рада Кривецька, автосервісний комплекс, автодорога Київ Одеса 127 км, шляхом припинення користування та передачі цього майна позивачу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.06.2023 (у складі судді Грабець С.Ю.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1901/23. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 19.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2023 у зв`язку з перебуванням судді Грабець С.Ю. у відпустці, підготовче засідання у справі № 911/1901/23 відкладене на 09.08.2023.

19.07.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, надійшла заява про залучення його третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

21.07.2023 до суду від представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, надійшла заява про залучення його третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в паперовому вигляді.

04.08.2023 через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про визнання дій позивача, як зловживання процесуальними правами, а також відзив на позовну заяву, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву.

08.08.2023 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з її перебуванням у відпустці. Разом з тим, документів, що підтверджували б вказані вище обставини, представник позивача суду не надала, тому в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи судом було відмовлено.

У підготовчому засіданні 09.08.2023 представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Представник позивача у засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі № 911/1901/23 на 15.09.2023.

11.08.2023 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, а також клопотання відповідача про визнання дій позивача як зловживання процесуальними правами, які долучені до матеріалів справи.

13.09.2023 до суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, долучені до матеріалів справи.

14.09.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі № 910/12455/23.

У підготовчому засіданні 15.09.2023 представник відповідача проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі не заперечував. Представник позивача у засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2023 клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі № 911/1901/23 задоволено. Зупинено провадження у справі № 911/1901/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/12455/23.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 24.02.2026 № 246/0/15-26 суддю Господарського суду Київської області Грабець С.Ю. звільнено у відставку.

За приписами ч. 9 ст. 32 ГПК України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано до розгляду судді Сокуренко Л.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2026 прийнято справу № 911/1901/23 до свого провадження суддею Сокуренко Л.В., розгляд справи постановлено здійснювати спочатку (зі стадії підготовчого провадження); поновлено провадження у справі № 911/1901/23; підготовче засідання у справі № 911/1901/23 призначено на 11.06.2026 о 15:00; викликано для участі у засіданні представників учасників справи.

В підготовче засідання 11.06.2026 з`явився представник відповідача та надав свої пояснення щодо предмету спору та клопотання про залучення 3-ї особи, представник позивача в підготовче засідання не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2026 відкладено підготовче судове засідання у справі № 911/1901/23 на 25.06.2026 о 14:10; явку представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою; заяву Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за вх. № суду 13895/23 від 21.07.2023 про залучення його у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору задоволено; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

24.06.2026 до канцелярії суду через систему «Електронній суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представник відповідача.

В підготовче засідання 25.06.2026 з`явився представник 3-ї особи та надав свої пояснення щодо предмету спору, представники інших сторін в підготовче засідання не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Суд в підготовчому засіданні оголосив скорочену ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 2 та частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.

Відповідно до положень частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини 1, пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом із тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених у статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України 1 суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Як вище зазначено судом, ухвалами суду від 14.05.2026 та 11.06.2026 було визнано явку представників сторін в судове засідання обов`язковою.

Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 14.02.2024 по справі № 910/16715/21 зазначив, що дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №905/458/21 надано характеристику положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).

У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.

Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом с тим, суд звертає увагу сторін, що від позивача не надходило до канцелярії суду заяв чи клопотань про розгляд справи за відсутності представника позивача.

З огляду на повторну неявку представника позивача у підготовче засідання, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 120, 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Ойл Трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготех Менеджмент» про усунення перешкод у користуванні майном залишити без розгляду.

2. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено та підписано 29.06.2026.

Суддя Л.В. Сокуренко