Ухвала суду № 137761755, 29.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про продовження строку підготовчого провадження та

відкладення підготовчого засідання

м. Київ

29.06.2026справа № 910/4675/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали справи №910/4675/26

за позовом Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Тимошенка Максима Петровича Київська міська прокуратура (вул. Академіка Шалімова, 3а, м. Київ, 03124; ідентифікаційний код 0291001929) в інтересах держави в особі:

Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» (вул. Сагайдачного, буд. 25Б, офіс 203, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 41559270) та

Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №4» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Солом`янська, буд. 17, м. Київ, 03110; ідентифікаційний код 30212155)

про визнання недійсними додаткових угод №1-6, 11 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.03.2024 №105 та стягнення 2 427 686,31 грн,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Тимошенко Максим Петрович (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Рада) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» (далі - Товариство) та Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №4» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Підприємство), в якому просить суд:

- визнати недійсними додаткові угоди:

від 12.06.2024 №1 (далі - Додаткова угода №1) до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.03.2024 №105 (далі - Договір), укладеного Підприємством та Товариством;

від 08.07.2024 №2 (далі - Додаткова угода №2) до Договору;

від 06.08.2024 №3 (далі - Додаткова угода №3) до Договору;

від 09.09.2024 №4 (далі - Додаткова угода №4) до Договору;

від 03.10.2024 №5 (далі - Додаткова угода №5) до Договору;

від 07.11.2024 №6 (далі - Додаткова угода №6) до Договору;

від 17.02.2025 №11 (далі - Додаткова угода №11) до Договору;

- стягнути з Товариства на користь Ради надмірно сплачені кошти в сумі 2 427 686,31 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- Прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва досудового розслідування у кримінальному провадженні від 17.11.2025 №42025102090000151 встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсними додаткових угод до Договору та стягнення надмірно сплачених коштів;

- за результатом моніторингу інформації, опублікованої в електронній системі публічних купівель «Prozzoro», встановлено, що 27.02.2024 Підприємством (замовник, споживач) опубліковано оголошення №UA-2024-02-22-007650-a про проведення закупівлі електричної енергії ДК021-2015:09310000-5;

- відповідно до протоколу затвердження річного плану закупівель №UA-P-2024-02-22-001606-c Підприємством заплановано у лютому 2024 року закупівлю електричної енергії з очікуваною вартістю 7 437 536,99 грн; джерелами фінансування закупівлі вказано місцевий бюджет на загальну суму 6 978 536,99 грн та власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) на загальну суму 459 000 грн;

- за результатами проведення публічної закупівлі Підприємством та Товариством (постачальник) 22.03.2024 укладено Договір, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача загальним обсягом 1 589 217 кВт*год, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

- у подальшому Підприємством та Товариством укладено ряд додаткових угод №1-6, 11, якими збільшено вартість за одиницю товару більше ніж на 75%;

- враховуючи, що додаткові угоди №1-6, 11 до Договору укладені з порушенням вимог частин другої, четвертої - п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 4 частини третьої статті 57, пункту 11 частини першої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», такі додаткові угоди на підставі частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягають визнанню судом недійсними, а грошові кошти, сплачені на підставі оспорюваних додаткових угод на суму 2 427 686,31 грн, підлягають стягненню з Товариства на користь місцевого бюджету на підставі статті 1212 ЦК України

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.06.2026.

11.05.2026 Товариство подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на теке:

- за умов коливання цін на товари (зокрема, електричну енергію) постачальник може ініціювати внесення змін щодо ціни за одиницю товару, втім, таке збільшення не має перевищувати 10% ціни за одиницю товару, встановленої у договорі або додаткових угодах до нього щодо збільшення ціни за одиницю товару; втім, така зміна ціни за одиницю товару не має призвести до збільшення загальної суми, визначеної в договорі про закупівлю, а факт коливання ціни товару на ринку має бути належним чином доведений;

- позивач просить суд врахувати та надати оцінку статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі», адже, застосовуючи до постачальника цивільно-правові наслідки у вигляді стягнення безпідставно набутих грошових коштів (за статті 1212 ЦК України) за порушення частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідальність за яке законодавець прямо відніс до сфери адміністративної відповідальності посадових осіб замовника, фактично створюється нова форма юридичної відповідальності, яка не передбачена законом, що суперечить статті 92 Конституції України та принципу поділу влади;

- відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальність за порушення вимог вказаного закону покладається на уповноважених осіб та службових (посадових) осіб замовника; реалізація такої відповідальності здійснюється, зокрема, шляхом притягнення відповідних осіб до адміністративної відповідальності за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП); законодавець у спеціальному законі прямо визначив суб`єктів відповідальності, вид юридичної відповідальності, порядок її застосування;

- Закон України «Про публічні закупівлі» не визначає такі майнові наслідки як форму юридичної відповідальності постачальника;

- навіть за умови визнання судом порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (у даному випадку пункту 2 та 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»), належним і пропорційним способом реагування є застосування саме механізмів публічно-правової відповідальності, передбачених статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі» та статті 164-14 КУпАП, а не автоматичне визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів за правилами безпідставного збагачення;

- стаття 1212 ЦК України не може застосовуватися як універсальний інструмент "виправлення" порушень публічного права та не може виконувати функцію санкції за порушення пункту 2 частини пятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», адже інше тлумачення призводить до підміни законодавчо визначеного режиму відповідності, порушує принцип правової визначеності, спеціальності правового регулювання та заборони подвійного покарання.

Разом з тим, відповідачем-1 у відзиві на позов, викладено клопотання про зупинення провадження у справі №910/4675/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України конституційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Газ Ресурс» (далі - ТОВ «УКР Газ Ресурс») (від 06.04.2026 вих. №16/178) щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відкритого Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення Конституційного Суду України.

Клопотання мотивоване тим, що:

- Прокурор обґрунтовує позовні вимоги твердженнями про порушення відповідачем-1 приписів пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що, на його домку, тягне за собою недійсність додаткових угод, на підставі частини першої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України;

- 06.05.2026 за конституційною скаргою ТОВ «УКР Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрите конституційне провадження, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Конституційного Суду України за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/6-travnya-vidbulysya-zasidannya-senativ-ta- kolegiy-suddiv-rozglyadaly-spravy-za, опублікована на сайті Конституційного Суду України 07.05.2026;

- ТОВ «УКР Газ Ресурс» звернулося до Конституційного Суду України з конституційною скаргою, в якій просить перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- на думку Товариства, оспорюванні приписи Закону, застосовані в його остаточному судовому рішенні, формують модель правового регулювання, у якій держава, з одного боку, реалізує публічний інтерес у сфері ефективного використання бюджетних коштів, а з іншого - покладає на приватного контрагента весь тягар негативних наслідків зміни економічного середовища, не забезпечуючи йому належних правових гарантій захисту його майнових інтересів; така модель не відповідає принципам пропорційності, юридичної визначеності і добропорядного врядування та призводить до втручання у право власності;

- об`єктивна неможливість у даному випадку полягає в тому, що рішення суду у цій справі не може базуватися на нормі закону, конституційність якої на даний момент переглядається Конституційним Судом України, оскільки це порушить право відповідача-1 на справедливий суд та принцип передбачуваності закону.

18.05.2026 Прокуратура подала суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що:

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору;

- до предмета доказування у даній справі не входить питання відповідальності посадових осіб публічного права (зокрема замовника) за порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» у порядку статті 44 вказаного Закону;

- відповідач-1 хибно ототожнює різні за своєю правовою природою правовідносини, як то «відповідальність посадових осіб публічного права у сфері публічних закупівель» (що унормовано, зокрема статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі», статтею 164-14 КУпАП) з «наслідками недійсності правочину», вчиненого з недотриманням вимог закону (що урегульовано статями 215, 216 ЦК України);

- вирішення питання про чинність/нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

Товариство 25.05.2026 подало суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначило про те, що усі доводи, наведені Прокуратурою у відповіді на відзив, є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами, а тому просив суд надати належну правову оцінку аргументам відповідача-1, викладеним у даних запереченнях та врахувати їх при прийнятті рішення у даній справі.

01.06.2026 Прокуратура подала суду додаткові пояснення, в яких просила суду відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі та задовольнити позов у повному обсязі.

Прокуратурою подано суду інформацію та підтверджуючі документи із зазначенням реквізитів рахунку Київської міської ради в банку, на який можуть бути стягнуті грошові кошти у випадку задоволення позову Прокурора.

Підготовче засідання з розгляду справи №910/4675/26, призначене на 15.06.2026, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Марченко Оксани Володимирівни у відпустці.

Відповідно до частини третьої статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно з частинами першою - третьою та шостою статті 119 ГПК України судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене Господарський суд міста Києва вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 119, 177, 183, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк підготовчого провадження у справі №910/4675/26 за позовом Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Тимошенка Максима Петровича Київська міська прокуратура (вул. Академіка Шалімова, 3а, м. Київ, 03124; ідентифікаційний код 0291001929) в інтересах держави в особі: Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» (вул. Сагайдачного, буд. 25Б, офіс 203, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 41559270) та Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №4» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Солом`янська, буд. 17, м. Київ, 03110; ідентифікаційний код 30212155) про визнання недійсними додаткових угод №1-6, 11 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.03.2024 №105 та стягнення 2 427 686,31 грн.

2. Відкласти підготовче засідання з розгляду справи №910/4675/26 на 20.07.26 об 11:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.

3. Повідомити учасників справи про можливість подання заяви про проведення судового засідання без участі представників учасників справи.

4. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набрала законної сили 15.06.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана Марченко