Ухвала суду № 137761613, 29.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.06.2026Справа № 910/11147/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури

про забезпечення позову

у справі № 910/11147/22

за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури

до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр прав людини"

про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр прав людини" (далі - ТОВ "Міжнародний центр прав людини") про (1) визнання недійсним договору про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк площею 4642 м2, кадастровий номер 8000000000:90:007:0020, у 10-б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому р-ні м. Києва, укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. та зареєстрованого в реєстрі 25.01.2021 за № 24 (оспорюваний договір); (2) зобов`язання ТОВ "Міжнародний центр прав людини" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради вказану земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладено з порушенням норм земельного законодавства, зокрема положень статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки, по-перше, поновлення договору оренди землі від 17.11.2005, укладеного між відповідачами, мало відбуватися на умовах, визначених цим договором, за правилами чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі, тобто станом на 17.11.2005, - на підставі відповідного рішення Київської міської ради, проте рішення про поновлення договору оренди землі Київською міською радою не приймалося. По-друге, ТОВ "Міжнародний центр прав людини" як орендар неналежно виконував умови договору оренди землі, а тому втратив переважне право на його поновлення на новий строк, зокрема, не здійснив забудову земельної ділянки у строк, визначений таким договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, в позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 10.09.2024 касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/11147/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

27.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/11147/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 прийнято справу № 910/11147/22 до свого провадження суддею Грєховою О.А., підготовче засідання призначено на 28.10.2024.

24.10.2024 представником прокуратури подано письмові пояснення.

24.10.2024 представником відповідача 2 подано письмові пояснення.

У судове засідання 28.10.2024 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 02.12.2024.

У судове засідання 02.12.2024 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.01.2025.

У судове засідання 06.01.2025 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 20.01.2025.

У судове засідання 20.01.2025 представник відповідача 1 не з`явився, представники прокуратури та відповідача 2 з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 03.02.2025.

03.02.2025 представником відповідача 2 подано заяву про припинення повноважень представника, повідомлення про зміну представника та клопотання про відкладення судового засідання.

10.02.2025 судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 розгляд справи по суті призначено на 03.03.2025.

28.02.2025 представником відповідача 2 подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення строку для долучення доказів та долучення доказів.

03.03.2025 представником відповідача 1 подано заперечення на клопотання відповідача 2.

У судове засідання 03.02.2025 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 31.03.2025.

У судове засідання 31.03.2025 представники сторін з`явились, представник відповідача 2 подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026, ухвалено перейти зі стадії розгляду справи № 910/11147/22 по суті на стадію підготовчого засідання у справі, провадження у справі № 910/11147/22 зупинено до вирішення справи № 910/3453/25 та зобов`язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 910/11147/22, надавши до матеріалів справи належним чином засвідчену копію судового рішення у справі № 910/3453/25, яке набрало законної сили

26.06.2026 Заступником керівника Київської міської прокуратури подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходів по забезпеченню позову шляхом:

- до набрання рішенням законної сили у даній справі заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини» та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,4642 га (кадастровий номер 8000000000:90:007:0020) у 10-Б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з будівництва громадсько-житлового комплексу на вказаній земельній ділянці, а також заборонити здійснювати будь-які дії з нею;

- до набрання рішенням законної сили накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - незвершене будівництво, будівництво торговельно-культурного комплексу з офісними приміщеннями, готовність 5% на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:007:0020 у 10-Б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2654724480000), номер відомостей про речове право 48339494);

- до набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, будівництво торговельно-культурного комплексу з офісними приміщеннями, готовність 5% на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:007:0020 у 10-Б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2654724480000, номер відомостей про речове право 48339494), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- до набрання законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,4642 га (кадастровий номер 8000000000:90:007:0020) у 10-Б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва.

З огляду на передбачені ч. 1 ст. 140 ГПК України строки та порядок розгляду Заява про забезпечення позову, оскільки провадження у даній справі зупинено до вирішення справи № 910/3453/25, розгляд якої незавершено, враховуючи приписи ч. 1 ст. 230 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі для розгляду заяви про забезпечення позову.

Так, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України..

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обґрунтовуючи власну заяву про забезпечення позову, заявник зазначає, що згідно відомостей розміщених на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що відносно земельної ділянки площею 0,4642 га з кадастровим номером 8000000000:90:007:0020 на теперішній час міститься інформація про діючі містобудівні умови та обмеження MU01:8659-4127-5843-0824 в редакції від 22.09.2023, а також дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ013210531940 від 03.06.2021, які видані щодо об`єкта «Будівництво громадсько-житлового комплексу за адресою: 10-Б мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва». Заявник зазначає, що згідно з техніко-економічними показниками об`єкта, які зазначені в дозволі, загальна площа забудови складатиме 3353,4 кв.м, висота будівлі 111,25 кв.м, кількість поверхів - 33. Також заявник зазначає, що 07.06.2023 проведено експертизу проєктної документації будівництва на спірній земельній ділянці, і при цьому з дозволу вбачається, що в період з 09.06.2023 по 25.01.2024 неодноразово надходили запити щодо коригування проєктної документації на будівництво. Крім того, заявник зазначає, що опрацюванням веб-порталу з продажу нерухомості ЛУН встановлено, що станом на 23.06.2026, ТОВ «Міжнародний центр прав людини» здійснюється продаж апартаментів, які зводяться на спірній земельній ділянці, а також з даних розміщених на цьому ж веб-ресурсі вбачається, що станом на червень 2026 року, на земельній ділянці активно ведуться будівельні роботи, що може призвести до порушення прав потенційних інвесторів. Таким чином, заявник зазначає, що товариством вчиняються активні дії спрямовані на забудову земельної ділянки.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, рішенням Київської міської ради від 21.04.2005 № 353/2928 "Про передачу ТОВ "Міжнародний центр прав людини" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-культурного комплексу у 10-6 мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому р-ні м. Києва" передано товариству в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,46 га, кадастровий номер 8000000000:90:007:0020, за адресою та з цільовим призначенням, вказаними у рішенні.

На виконання цього рішення між Київською міською радою та ТОВ "Міжнародний центр прав людини" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 17.11.2005 за № 63-6-00310 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Договір укладено на 15 років. Строк дії договору до 17.11.2020.

У пункті 2.1 названого договору передбачено, що об`єктом оренди є земельна ділянка площею 4642 м2, кадастровий номер 8000000000:90:007:0020, у 10-б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому р-ні м. Києва. Цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-культурного комплексу.

14.05.2020 ТОВ "Міжнародний центр прав людини" звернулося до Київської міської ради з листом-повідомленням про поновлення вказаного договору оренди земельної ділянки.

У подальшому, 08.09.2020 на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (протокол № 8/111) вирішено питання про поновлення ТОВ "Міжнародний центр прав людини" на 15 років договору оренди земельної ділянки від 17.11.2005.

За результатами засідання постійної комісії складено висновок до кадастрової справи № 657760565 про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,4642 га, кадастровий номер 8000000000:90:007:0020, у 10-б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому р-ні м. Києва.

На підставі цього висновку між Київською міською радою та ТОВ "Міжнародний центр прав людини" 25.01.2021 укладено договір про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (оспорюваний договір), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П., зареєстрований в реєстрі за № 24.

Право оренди земельної ділянки площею 0,4642 га, кадастровий номер 8000000000:90:007:0020, у 10-б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому р-ні м. Києва зареєстровано за ТОВ "Міжнародний центр прав людини" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Верховний Суду у постанові від 10.09.2024 у даній справі, скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/11147/22 та передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва зазначив наступне: «Так, упродовж усього розгляду цієї справи прокурор послідовно наголошував на неналежному виконанні відповідачем (орендарем) своїх обов`язків за договором, зокрема нездійсненні забудови спірної земельної ділянки у строки, визначені договором оренди землі, а саме ТОВ "Міжнародний центр прав людини" з 2005 року по 2020 рік на порушення пункту 8.4 договору оренди землі до забудови спірної земельної ділянки не приступило. Також в апеляційній скарзі він акцентував на тому, що містобудівні умови та обмеження отримані товариством у червні 2017 року, тобто лише через 13 років з моменту укладення договору оренди землі від 17.11.2005, натомість як згідно з умовами цього договору об`єкт мав бути збудований ще в листопаді 2008 року. Крім того, згідно з інформацією Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 16.02.2022, від 06.06.2022, наявною у справі, містобудівні умови та обмеження від 02.06.2017 скасовані наказом департаменту від 21.01.2022 № 102 на підставі заяви замовника від 20.01.2022, а отже, наданий товариством договір на виконання проектних робіт від 24.09.2020 № 255/08-2020 втратив актуальність.

Отже, під час вирішення спору у справі, попередні судові інстанції мали достеменно установити, чого проте ними зроблено не було, обставини належного та добросовісного виконання ТОВ "Міжнародний центр прав людини" умов договору, зокрема з`ясувати на якій стадії перебуває процес забудови земельної ділянки, яку орендар займає з 2005 року, та чи розпочато таке будівництво взагалі, чи було вжито орендарем всіх необхідних та передбачених законодавством і договором дій, спрямованих на забудову земельної ділянки відповідно до умов договору, а у разі можливої затримки у забудові дослідити те, чи не є таке наслідком бездіяльності орендаря або ж це сталося з незалежних від нього причин. Адже законодавчо передбачено, що право на продовження орендних правовідносин має тільки той орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі.».

Таким чином, із викладеного у сукупності вбачається, що як за умовами рішення Київської міської ради від 21.04.2005 № 353/2928 "Про передачу ТОВ "Міжнародний центр прав людини" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-культурного комплексу у 10-6 мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому р-ні м. Києва", так і укладеного на виконання цього рішення між Київською міською радою та ТОВ "Міжнародний центр прав людини" Договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 17.11.2005 за № 63-6-00310 у книзі записів державної реєстрації договорів, земельна ділянка площею 4642 м2, кадастровий номер 8000000000:90:007:0020, у 10-б мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому р-ні м. Києва, з огляду на визначене цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-культурного комплексу, була передана Київською міською радою ТОВ «Міжнародний центр прав людини» для її забудови.

В свою чергу, предметом позову у цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсним договору про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк та зобов`язання ТОВ "Міжнародний центр прав людини" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради спірну земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання, а отже з огляду на предмет спору, заявником не доведено неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення заявленого позову.

При цьому, фактично в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявником покладено обставини щодо здійснення забудови земельних ділянок, які здійснюються на підставі містобудівних умов та обмежень MU01:8659-4127-5843-0824, а також дозволу на виконання будівельних робіт ІУ013210531940 від 03.06.2021, виданого щодо об`єкта «Будівництво громадсько-житлового комплексу за адресою: 10-Б мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва», які фактично існували і до звернення з даним позовом до суду і протягом в тому числі, розгляду справи на першому колі, і жодних обставин щодо неможливості виконання можливого рішення про задоволення позову, заявником протягом майже 5 років висловлено не було.

Поряд з цим, отримання як Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, так і Дозволу на виконання будівельних робіт, не є предметом даного спору, однак входять в предмет дослідження, оскільки як вже зазначало судом, земельна ділянка було передана саме для здійснення будівництва, як разом з тим, з огляду на вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.09.2024 підлягають безпосередньому дослідженню під час вирішення спору та дотримання відповідачем 2 строку забудови земельної ділянки, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Відтак, виходячи зі змісту заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована, оскільки не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, враховуючи, що провадження у справі № 910/11147/22 було зупинено до вирішення справи № 910/3453/25, а провадження у справі було поновлено для розгляду заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 227, 230, 234 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Поновити провадження у справі № 910/11147/22.

2. У задоволенні заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову відмовити.

3. Зупинити провадження у справі № 910/11147/22.

Ухвала набирає законної сили 29.06.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Грєхова