Рішення № 137761597, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2026Справа № 921/730/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 921/730/25

за позовом Приватного підприємства "Західенергомонтаж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд"

про стягнення 1 818 577,83 грн

За участю представників:

від позивача Віцентий А.І.

від відповідача Шунтов О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Західенергомонтаж" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 818 577,83 грн, з яких: 1 706 268,00 - заборгованість за виконані роботи; 88 398,71 грн - пеня; 15 356,41 грн - інфляційні нарахування та 8 554,71 грн - проценти річних.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору на виконання електромонтажних робіт № 98/24 від 25.07.2024 (далі - Договір) в частині своєчасної оплати за виконані роботи, які визначені в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2в № 98/24-1, № 98/24-2 та № 98/24-3 за липень 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2025 позовні матеріали у справі № 921/730/25 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2025 відкрито провадження у справі № 921/730/25 за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 02.02.2026, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

14.01.2026 від Товариства надійшов відзив на позов. 28.01.2026 від Підприємства надійшла відповідь на відзив. 02.02.2026 від Товариства надійшли заперечення.

У підготовчому засіданні 02.02.2026 представники учасників судового процесу зазначили, що вважають виконаними завдання підготовчого провадження, у зв`язку з чим суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.02.2026.

19.02.2026 від позивача надійшли: клопотання про проведення огляду речових доказів за їх місцезнаходженням; заперечення на заперечення на відповідь на відзив; клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення останніх до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 19.02.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.03.2026.

20.02.2026 від позивача надійшло клопотання про повернення судового процесу до стадії підготовчого провадження, в якому останній просив поновити строк для подання Підприємством заперечень на заперечення на відповідь на відзив, а також поновити строк для подання Підприємством клопотання про здійснення огляду доказів за їх місцезнаходженням із залученням спеціалістів відповідно до частини четвертої статті 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

26.02.2026 від відповідача надійшли заперечення, в яких останній просить клопотання позивача про огляд речових доказів, заперечення на заперечення на відповідь на відзив, заяву про долучення нових доказів залишити без розгляду. В задоволенні клопотань позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та поновлення строку на подання нових доказів відповідач просив відмовити.

Протокольною ухвалою від 16.03.2026 у зв`язку з технічними проблемами у підсистемі відеоконференцзв`язку розгляд справи відкладено на 26.03.2026.

Ухвалою суду від 26.03.2026 вирішено повернутись зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження у справі № 921/730/25, підготовче засідання призначено на 20.04.2026.

20.04.2026 від Товариства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 17.04.2026 від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів. 20.04.2026 від Підприємства надійшло клопотання про долучення доказів. 20.04.2026 від Підприємства надійшла заява про виклик свідків.

У підготовчому засіданні 20.04.2026 суд протокольною ухвалою поновив строк на вчинення процесуальної дії, прийняв та долучив до матеріалів справи заперечення на заперечення на відповідь на відзив Товариства, клопотання про долучення доказів Товариства й Підприємства та докази по справі.

У підготовчому засіданні 20.04.2026 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні заяви про допит свідків та відмовив у задоволенні клопотання про огляд речових доказів.

У підготовчому засіданні 20.04.2026 суд задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 07.05.2026.

22.04.2026 від Підприємства надійшло клопотання про долучення доказів.

07.05.2026 у підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою поновив строк, прийняв та долучив до матеріалів справи заяви свідків та докази.

У підготовчому засіданні 07.05.2026 представники позивача та відповідача зазначили, що вважають виконаними завдання підготовчого провадження, у зв`язку з чим не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2026.

11.05.2025 від Товариства надійшла заява, які містила пояснення.

У судовому засіданні 07.05.2026 оголошено перерву до 04.06.2026.

У судовому засіданні 04.06.2026 оголошено перерву до 11.06.2026.

У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 11.06.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, пояснення тощо, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.07.2024 Підприємством (Виконавець) та Товариством (Замовник) укладено Договір, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується, використовуючи власні матеріали, виконувати власними силами або силами та засобами залучених субпідрядників електромонтажні роботи на об`єктах Замовника, а Замовник - прийняти роботи та оплатити їх на умовах, встановлених Договором.

Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата виконаних робіт за цим договором здійснюється замовником у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з пунктом 4.4 Договору Акт приймання передачі виконаних робіт повинен бути підписаний та повернутий Замовником Підряднику протягом 7 робочих днів з дня його одержання від Виконавця або в цей же строк Замовник повинен надати Виконавцю мотивовану відмову від прийняття Робіт. У випадку неодержання Виконавцем у вказаний строк підписаного Акта приймання-передачі виконаних робіт або мотивованої відмови від прийняття робіт, Замовник вважається таким, що погодився з належним виконанням робіт за цим Договором.

Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками і діє до 31.12.2024 включно, а в частині здійснення розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх завершення. Закінчення строку дії чи припинення Договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань, прийнятих до виконання в період дії Договору, та від відповідальності за його порушення.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору позивач виконав роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2025 року на суму 692 398,80 грн, на суму 459 912,00 грн, на суму 553 957,20 грн

Підприємство 05.08.2025 направило лист № 296/1 від 04.08.2025 з довідками та актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2025 року на суму 1 706 268 грн (692 398,80 грн, 459 912,00 грн, 553 957,20 грн) на адресу Товариства, в якому просило Замовника підписати в строк, передбачений договором (7 робочих днів) довідки та акти, а також повернути підписані документи на адресу Виконавця.

Факт направлення та отримання зазначеного листа з довідками та актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2025 року підтверджується фіскальним чеком від 05.08.2025, накладною № 4600700129332, описом вкладення у лист з оголошеною цінністю від 05.08.2025, інформацією з трекінгу Укрпошти про відстеження поштового відправлення.

Втім, відповідач у визначений Договором строк вказані вище акти не підписав, позивачу не повернув і про мотивовану відмову не повідомив.

Отже, в силу пункту 4.4 Договору роботи, виконані Підприємством, вважаються прийнятими Товариством.

Таким чином, заборгованість за Договором складає 1 706 268,00 грн.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, зокрема, таке:

- сторонами не було узгоджено вартість робіт, їх перелік, матеріали, не надані проєктна документація та комерційні пропозиції;

- Товариством перераховано Підприємству передоплату в розмірі 1 000 050,00 грн, втім у призначенні платежу помилково вказано у номері договору 96 замість 98.

Суд відхиляє вказані доводи відповідача з огляду на таке.

Так, позивачем надано суду договірну ціну та локальні кошториси, в яких узгоджено вартість робіт.

Крім того, згідно з умовами Договору кінцева вартість робіт визначається в актах здачі-прийняття виконаних робіт.

Як встановлено вище, позивач надсилав відповідачу відповідні акти, втім Товариство жодної мотивованої відмови щодо їх непідписання не повідомило.

Стосовно попередньої оплати, то позивач звертався до відповідача, зокрема, з листом від 27.11.2025 № 584/1, в якому просив уточнити та визначити призначення платежу у низці платіжних доручень. Втім, такий лист був залишений без відповіді та належного реагування. Під час розгляду справи представники сторін зазначили, що відповідні платежі, здійснені відповідачем, стосуються інших правовідносин та є предметом дослідження в інших судових провадженнях.

Отже, оскільки позивач належним чином виконав роботи, відповідачем заявлені вимоги не спростовано, то позовні вимоги в частині стягнення з Товариства 1 706 268,00 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 88 398,71 грн пені, 15 356,41 грн інфляційних втрат і 8 554,71 грн 3 % річних (період з 01.10.2025 до 30.11.2025).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 5.3 Договору за порушення строків оплати виконаних робіт Замовник на вимогу Виконавця сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості фактично виконаних, але не оплачених робіт за кожен день прострочення.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат і 3% річних, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів на підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд" (вул. Метрологічна, 14Б, м. Київ, 03143, код 40234919) на користь Приватного підприємства "Західенергомонтаж" (вул. Бродівська, 59 А, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46020, код 36404211) 1 706 268 (один мільйон сімсот шість тисяч двісті шістдесят вісім) грн 00 коп. основного боргу, 88 398 (вісімдесят вісім тисяч триста дев`яносто вісім) грн 71 коп. пені, 15 356 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят шість) грн 41 коп. інфляційних втрат, 8 554 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 71 коп. 3% річних, 27 278 (двадцять сям тисяч двісті сімдесят вісім) грн 67 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.06.2026.

Суддя О.Г. Удалова