Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 204/352/26
Провадження № 2/204/1865/26
РІШЕННЯ
іменем України
29 червня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий - суддя Книш А.В.,
секретар судового засідання Малкамова О.С.,
за участі:
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
представника позивачів ОСОБА_4 ,
представника відповідача ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», Дніпровська міська рада про визнання відмови в приватизації неправомірною, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просили: 1) визнати неправомірною відмову відповідача № 3/16-6318 від 16 грудня 2025 року у приватизації квартири АДРЕСА_1 ; 2) визнати за позивачами право на приватизацію житлового приміщення (квартири АДРЕСА_1 ) на підставі ордеру №000004 від 25.08.2010, виданого ДП «ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова»; 3) зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради здійснити заходи щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім`я позивачів. На обґрунтування позову зазначено, що 05 листопада 2025 року позивачі звернулися до відповідача із заявою про передачу спірної квартири у приватну власність. Однак листом від 16 грудня 2025 року відповідачем відмовлено позивачам у приватизації квартири. Позивачі вважають таку відмову незаконною та такою, що порушує їх права на приватизацію квартири.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 27 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дніпровську міську раду до розгляду даної цивільної справи.
19 лютого 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача ОСОБА_5 просить розглянути справу в межах чинного законодавства. На обґрунтування відзиву зазначено, що орган приватизації відмовив у розгляді заяви на приватизацію, на підставі того, що заявниками не були надані всі необхідні документи в повному обсязі, а сам пакет документів для приватизації мав наступні недоліки: надано копію ордера, виданого ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. Макарова» від 25.08.2010 № 000004 на відокремлене жиле приміщення на підставі листа з місця роботи на строк дії договору від 19.12.2006 № 08. Однак подано пакет документів на ізольовану квартиру АДРЕСА_1 , що суперечить ордеру в частині статусу займаного приміщення; згоди на збір та обробку персональних даних (Закон України «Про захист персональних даних») ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 оформлені неналежним чином у частині зазначення адреси; відсутні відомості про реєстрацію та документи, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 з 01.01.1993 по 12.10.1998, з 15.07.2004 по 13.11.2004, ОСОБА_2 з 01.01.1993 по 15.05.2001. Оскільки під час звернення із заявою про приватизацію позивачами були надані не всі документи, відтак відмова органу приватизації не може бути визнана незаконною та протиправною. Відповідь департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради спрямована на те, що у разі усунення недоліків, які зазначені в листі від 16.12.2025 №3/16-6318, позивачі не обмежені своєму праві звернутися до органу приватизації ще раз. Зазначено, що право на приватизацію позивачів, яке гарантоване державою, не було жодним чином порушено, не визнано або обмежене в реалізації департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради та Дніпровською міською радою. Позовна вимога про зобов`язання Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради здійснити заходи щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім`я позивачів на підставі поданих документів визнається нічим іншим, як незаконною вимогою до суду втрутитись у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, виходячи за межі визначених законодавцем повноважень суду.
У судовому засіданні позивачі та їх представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала відзив на позовну заяву та просила ухвалити рішення в межах чинного законодавства.
Представник третьої особи Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», про слухання справи повідомлений належним чином, до судового засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.
Представник третьої особи Дніпровської міської ради, про слухання справи повідомлений належним чином, до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його присутності.
Суд, вислухавши позивачів, представника позивачів ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази, встановив такі фактичні обставини.
З 13 червня 2006 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, від якого вони мають доньку позивача ОСОБА_3 (а.с.29,30).
19 грудня 2006 року між третьою особою ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір користування відокремленим житловим приміщенням у гуртожитку ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», предметом якого є відокремлене житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.21-22).
25 серпня 2010 року третьою особою ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» позивачу ОСОБА_1 зі складом сім`ї: ОСОБА_2 дружина, ОСОБА_6 донька, видано ордер на відокремлене житлове приміщення №000004 на право зайняття відокремленого житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.23).
Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради №6-24/1 від 24 січня 2023 року внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 26 січня 2017 року №12 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлового будинку по АДРЕСА_3 » у тексті рішення слова та цифри «КП «Жилсервіс-1» замінено словами та цифрами «КП «Жилсервіс-5» та пункт 1 викладено у новій редакції, а саме прийнято у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади та на баланс КП «Жилсервіс-5», у тому числі, квартиру АДРЕСА_4 (а.с.37).
Позивачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , з 05.03.2007 по 02.09.2010 та з 02 вересня 2010 року по даний час (а.с.13-15, 17, 20, 31-33, 46).
Крім того, позивач ОСОБА_1 з 12.10.1998 по 02.09.1999 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ; з 13.09.1999 по 15.07.2004 за адресою: АДРЕСА_6 ; з 13.11.2004 по 02.03.2007 за адресою: АДРЕСА_7 , та в приватизації за вказаними адресами участі не брав (а.с.45,46,47).
З відповіді виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 22 серпня 2025 року за вих.№36 встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 22.06.1981 по 24.09.1998 проживав за адресою: АДРЕСА_8 , та за вказаною адресою зареєстрований з 29.04.1998; на території Межиріцької сільської ради позивач ОСОБА_1 житло не приватизував, житлових чеків не використовував (а.с.44).
З відповіді виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 22 серпня 2025 року за вих.№34 встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 05.10.1983 по 15.05.2001 проживала за адресою: АДРЕСА_9 , та на території Межиріцької сільської ради житло не приватизувала, житлових чеків не використовувала (а.с.48).
З відповіді виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 22 серпня 2025 року за вих.№35 встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 15.05.2001 по 22.02.2007 була зареєстрована разом із донькою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_9 , та на території Межиріцької сільської ради житло не приватизувала, житлових чеків не використовувала (а.с.48 зворотна сторона).
Власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є третя особа Дніпровська міська рада (а.с.36).
05 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, яку також підписали позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про оформлення передачі в приватну спільну часткову власність квартири, яку він займає разом з членами сім`ї на умовах найму (а.с.34).
З відповіді Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 16 грудня 2025 за вих.№ 3/16-6318 встановлено, що Департаментом житлового господарства Дніпропетровської міської ради позивачу ОСОБА_1 відмовлено у наданні адміністративної послуги з підстави ненадання необхідних документів у повному обсязі, а саме в поданому пакеті документів: 1) надано копію ордера, виданого ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від 25.08.2010 №000004 на відокремлене жиле приміщення на підставі листа з місця роботи на строк дії договору від 19.12.2006 №08. Подано пакет документів на ізольовану квартиру АДРЕСА_1 , що суперечить ордеру в частині статусу займаного приміщення; 2) згоди на збір та обробку персональних даних (Закон України «Про захист персональних даних») ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 оформлені неналежним чином у частині зазначення адреси; 3) відсутні відомості про реєстрацію та документи, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 з 01.01.1993 по 12.10.1998, з 15.07.2004 по 13.11.2004, ОСОБА_2 з 01.01.1993 по 15.05.2001 (а.с.35).
У Фонду державного майна України відсутня інформація стосовно участі позивачів в приватизації державного майна (а.с.39).
Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Згідно із частиною одинадцятою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
У частині десятій статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", частина друга статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду").
Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року N 396 (далі - Положення N 396 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Пунктом 18 Положення N 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.
Така правова позиція, зокрема, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі N 200/18858/16-ц (провадження N 14-165цс18).
В судовому засіданні встановлено, що позивачі проживають у спірній квартирі на законних підставах, надані суду докази про реєстрації всіх членів сім`ї, а також відомості про реєстрацію та документи, що підтверджують невикористання чеків для приватизації державного житлового фонду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" саме на органи приватизації покладено обов`язок дотримуватись виконання законодавства під час проведення приватизації громадянами житла.
Судом враховується, що позивачі не повинні нести відповідальність за недоліки, які має зазначений ордер №000004, оскільки зазначена відповідальність лежить саме на особі, яка видавала ордер.
Проте, всупереч вказаним вимогам закону, відповідач у своєму рішенні не зазначив, якою саме правовою нормою передбачено підставу для відмови мешканцям квартири у приватизації займаного ними житла з вказаної вище підстави.
Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям житлових приміщень у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача від 16 грудня 2025 за вих.№ 3/16-6318 про відмову у приватизації позивачам спірної квартири прийняте без урахування норм законодавства, а тому є неправомірним.
Відповідно до висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 483/731/19 (провадження № 61-1845св20), такий спосіб захисту в разі порушення права під час приватизації майна, як визнання безпідставної відмови органу приватизації передати у приватну власність таке майно з державного житлового фонду з покладенням обов`язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення є належним.
Верховний Суд також зауважував, що якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення (пункт 64 постанови Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 128/1534/21).
Інші, можливі, підстави для відмови позивачам у приватизації спірної квартири судом у межах розгляду пред`явлених позовних вимог не оцінюються.
Таким чином, пред`явлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», Дніпровська міська рада про визнання відмови в приватизації неправомірною, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 16 грудня 2025 за вих.№ 3/16-6318 у приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , неправомірною.
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на приватизацію житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ордеру №000004 від 25.08.2010, виданого ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова».
Зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради здійснити заходи щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 16, ідентифікаційний код 38114671.
Третя особа: Дніпровська міська рада, місцезнаходження: проспект Дмитра Яворницького, будинок, 75, ідентифікаційний код 26510514.
Третя особа: Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Криворізька, буд.1, ідентифікаційний код 14308368.
Головуючий
Судове рішення № 137760931, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 29.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 204/352/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: