Рішення № 137760802, 26.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2788/26

провадження № 2/208/3614/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р., прокурора Іщенко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Адельшин М.Б. в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне некомерційне товариство «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину), -

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третьої особи.

Керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Адельшин М.Б. в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпропетровської обласної ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне некомерційне товариство «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину).

У своєму позові позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 34045 гривень 20 копійки, які зарахувати до Державного бюджету України на р/р UА978999980313080115000026011, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський району/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Дніпропетровської обласної ради, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 8520 гривень 12 копійок, які зарахувати до обласного бюджету на р/р UA928999980314080544000004001, отримувач ГУК у Дн-кій області/Дн-ка об/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 листопада 2022 року у справі №208/6301/21 (кримінальне провадження №12020040160001566) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст.75 КПК України звільнено останнього від призначеного судом покарання та встановлено іспитовий строк 3 роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 10.12.2020 року, приблизно о 16.30 годин, у темний час доби, при включеному міському електроосвітленні, по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини дороги, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 здійснював рух по вулиці Республіканська в м. Кам`янське з боку проспекту Аношкіна в напрямку вулиці Широка по автодорозі, що має двосторонню організацію руху, по одній смузі руху у кожному напрямку.

При русі в районі будинку № 9 по вулиці Республіканській в м. Кам`янське, та при наближенні до Т-образного перехрестя з провулком Цегельним, водій ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину дороги по перехрестю вищевказаних вулиць зліва направо відносно транспортного засобу, що за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки згідно Правил дорожнього руху, на перехресті вважається нерегульованим пішохідним переходом та визначається шириною тротуарів чи узбіч.

В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_1 передбачались регламентом вимог п. п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 18.1 ПДР України, згідно до яких:

п. 1.3: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

п. 1.5: Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3: (б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.18.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»

В порушення вимог п.18.1 ПДР України, ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати вимоги зазначених Правил, проявляючи злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бездіяльності, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не впевнився у відсутності на ньому пішоходів, не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки вказаного транспортного засобу, а також застосування своєчасного екстреного гальмування, у результаті чого, у лівій смузі для руху за напрямком від проспекту Аношкіна до вулиці Широка, на проїзній частині вулиці Республіканська в м. Кам`янське, поблизу буд. 9 по вулиці Республіканська, скоїв наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO», на пішохода ОСОБА_2 ..

Порушення вимог п.18.1 ПДР України водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: сполученої тупої травми тіла, яка супроводжувалась тупою травмою грудної клітини з множинними переломами ребер, тупою травмою черевної порожнини з ушкодженням тонкого кишковика, множинними переломами кісток кінцівок, відкритою черепно-мозковою травмою з переломом кісток черепу, крововиливами під оболонки, у речовину мозку, супроводжувалася розвитком продуктивного арахноменінгіту та ускладнилось набряком мозку які відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя, та знаходяться у причинному зв`язку з настанням смерті.

Внаслідок отримання зазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_2 була госпіталізована до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», яка після надання екстреної допомоги була направлена до КНТ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» задля подальшої спеціалізованої допомоги.

Згідно листа КНТ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» витрати на лікування ОСОБА_2 за період з 10.12.2020 по 21.01.2021 складають 42565 грн 32 коп., з них: 34045 грн. 20 коп. за рахунок Національної служби здоров`я України та 8520 грн. 12 коп. за рахунок коштів обласного бюджету.

Як вбачається з вироку суду від 28.01.2025 у даному кримінальному провадженні цивільний позов про стягнення витрат, спрямованих на лікування потерпілого від злочину ніким заявлено не було.

Приймаючи до уваги те, що КНТ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» та НСЗУ понесені витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 внаслідок вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення на загальну суму 42565 грн. 32 коп., якого вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 листопада 2022 року у справі №208/6301/21 (кримінальне провадження №12020040160001566) засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України, вказані витрати підлягають відшкодуванню (стягненню) з винної особи ОСОБА_1 ..

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позові, проти заочного розгляду справи не заперечував. Представники Національної служби здоров`я України та Дніпропетровської обласної ради в судове засідання не з`явились, надали клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представників, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради» в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини не явки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

2. Процесуальні дії по справі.

20 березня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі № 208/6301/21 (кримінальне провадження № 12020040160001566) ОСОБА_1 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст.75 КПК України звільнено останнього від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 3 роки.

Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі № 208/6301/21 набрав законної сили 26.07.2023 року.

В результаті дій відповідача ОСОБА_1 у потерпілої ОСОБА_2 згідно висновку експерта № 316-Е від 31.03.2021 року та № 316-Е-2 від 14.07.2021 року виявлені ушкодження у вигляді - тупа травма грудної клітини: переломи у вигляді кістяних мозолів 2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер по задньо-пахвинній лінії праворуч, 8,9,10-го ребер по лопатковій лінії праворуч та 5,6,7.8,9,-го ребер по середньо-ключичній лінії ліворуч; тупа травма черевної порожнини: десерозировання ділянки тонкої кішки, закритий перелом ліктьового відростка ліктьової кістки. Закритий багато уламковий перелом обох кісток лівого передпліччя у нижній третині. Закритий внутрішньо суглобовий перелом обох кісток правої гомілки з відривом латерального виростка в/гомілкової кістки у верхній третині. Рубець на тильній поверхні правої кисті, в проекції 2-ї п`ясної кістки, довжиною 1,5 см. Відкрита черепно-мозкова травма:гостра субдуральна гематома зліва, геморальні забої в лівій лобній частці, лінійний перелом лівої скроневої кістки, в правій потиличній ділянці вертикально розташований хвилястий рубець.

Виявлена сполучена тупа травма тіла відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки, що призвела до смерті (п.п. 2.1.2 та 2.1.3. Наказ № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року).

Згідно листа КНП КМР «МЛШМД» від 15.10.2025 №1314 вбачається, що до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» 10.12.2020р. на госпіталізацію поступила ОСОБА_2 , яку після надання екстреної допомоги було направлена до КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» задля подальшої спеціалізованої допомоги.

Факт лікування потерпілої ОСОБА_2 та витрат на її лікування підтверджуються довідкою калькуляції КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради.

Згідно листа КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» Дніпропетровської обласної ради витрати на лікування ОСОБА_2 за період з 10.12.2020 по 21.01.2021 складають 42565 грн 32 коп., з них: 34045 грн. 20 коп., за рахунок Національної служби здоров`я України та 8520 грн. 12 коп. за рахунок коштів обласного бюджету.

ОСОБА_1 не сплачував самостійно витрати на лікування постраждалої ОСОБА_2 ..

Як вбачається з вироку суду від 28.01.2025 у даному кримінальному провадженні цивільний позов про стягнення витрат, спрямованих на лікування потерпілої від злочину ніким заявлено не було.

4. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадкам і в порядку, що визначені законом. З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Положення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України Рішенням від 03 грудня 2025 року №6-р(ІІ)/2025, визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону №1805-III в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництв інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересі органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

При цьому, у пунктах 3 та 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України також зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону №1805-III, які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону №1805-III, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього Рішення Суд також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини (аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у пункті 68 постанови від 18.12.2025 у справі №160/4161/24).

Так, виключність звернення прокурора до суду в порядку представництва інтересів держави полягає у субсидіарному (додатковому) характері цієї функції, яка може бути реалізована лише за умови дотримання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Так, встановлюючи відсутність підстав для представництва інтересів держави, обов`язковими є висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, про те що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані належними нормами матеріального права, які узгоджуються та відповідають Конвенції та практиці ЄСПЛ.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдані за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (справа «Менчинська» проти Росії).

Тому участь прокурора у даній справі, з урахуванням вище зазначеної практики Верховного суду та Європейського Суду з прав людини є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великого числа громадян.

Таким чином, при порушенні або наявності загрози інтересам держави, бездіяльності органу державної влади чи місцевого самоврядування, компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органів прокуратури інтересів держави в особі відповідачів.

Аналогічної правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду під час розгляду 15.10.2019 справи № 903/129/18 за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області до фізичної особи - підприємця про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду. Зокрема, у постанові зазначено, що незалежно від причин неспроможності самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення сільською радою до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтересам жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людині.

Згідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. N 545 (надалі Порядку), сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку, стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Крім того, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» передбачено, що позов про стягнення таких витрат може бути пред`явлений закладом охорони здоров`я, органом Державного казначейства України або прокурором.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та в порядку, встановлених законом.

Відповідно з ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Згідно з ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 року встановлено, що поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що невідшкодування витрат, здійснених за рахунок державного та місцевого бюджетів та стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 негативно впливає на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів та інтересів територіальної громади.

5. Висновки суду.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що оскільки Національною службою здоров`я України та Дніпропетровською обласною радою були понесені витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 , з відповідача слід стягнути 34045,20 гривень на користь держави в особі Національної служби здоров`я України та 8520,12 гривень на користь держави в особі Дніпропетровської обласної ради.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

6.Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому суд вважає необхідним стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн. з відповідача на користь держави.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1166, 1191, 1206 ЦК України, ст.ст. 5,7, 19, 89, 141, 268, 272, 273, 274, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Адельшин М.Б. в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне некомерційне товариство «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину), задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 34045 (тридцять чотири тисячі сорок п`ять) грн. 20 коп., які зарахувати до Державного бюджету України на р/р UА978999980313080115000026011, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський району/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України;

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Дніпропетровської обласної ради, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 8520 (вісім тисяч п`ятсот двадцять) грн. 12 коп., які зарахувати до обласного бюджету на р/рUA928999980314080544000004001, отримувач ГУК у Дн-кій області/Дн-ка об/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути з ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач 1 - Національна служба здоров`я України, ЄДРПОУ 42032422, адреса: м.Київ, пр.Степана Бандери, 19.

Позивач 2 - Дніпропетровська обласна рада, ЄДРПОУ 23928934, адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 2.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне некомерційне товариство «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради», ЄДРПОУ 01985423, адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пл. Соборна, буд. № 14.

Суддя Похваліта С. М.