Ухвала суду № 137760212, 29.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

29 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1646/25

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

розглянув заяву (вх.№01-44/2336/26 від 15.06.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліард" ЛТД - адвоката Могильницького В. Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліард" ЛТД

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Північний офіс Держаудитслужби

про стягнення 280 370,34 грн

без повідомлення (виклику) сторін

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.06.2026 у задоволені позовних вимог Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліард" ЛТД відмовлено.

15.06.2026 через підсистему "Електронний суд" представник Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліард" ЛТД - адвокат Могильницький В. Ю. подав заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн (вх.№01-44/2336/26).

Ухвалою від 16.06.2026 Суд прийняв до розгляду вказану заяву та вирішив здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи.

19.06.2026 через підсистему "Електронний суд" позивач подав заперечення щодо заявлених витрат на правничу допомогу та клопотання про їх зменшення (вх.№7525 від 22.06.2026). В обґрунтування заперечень позивач посилається на те, що заявлена сума істотно перевищує попередній орієнтовний розрахунок, не обґрунтована належними доказами необхідності такого збільшення, є неспівмірною зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та не відповідає критеріям розумності, необхідності й пропорційності.

ОЦІНКА СУДУ

Оцінюючи заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, Суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

Згідно з положеннями частин 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу - 14 500,00 грн, до якого додано договір про надання правничої допомоги від 06.01.2026, укладений між Адвокатським бюро "Могильницький та партнери" та ТОВ фірма "Ліард" ЛТД, додаток №1 до договору.

Зі змісту договору та додатку №1 до нього вбачається, що сторони погодили вартість окремих видів правничої допомоги, зокрема складання відзиву на позовну заяву у справі №906/1646/25 вартістю 10 000,00 грн та представництво інтересів клієнта у Господарському суді Житомирської області у цій справі вартістю 1 500,00 грн за одне судове засідання.

Отже, подавши разом із першою заявою по суті спору попередній розрахунок очікуваних витрат на професійну правничу допомогу, відповідач дотримався вимог частини першої статті 124 ГПК України.

Водночас відповідно до частини третьої статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Тому саме по собі перевищення заявленої до стягнення суми 22 000,00 грн над попередньо зазначеною сумою 14 500,00 грн не є самостійною підставою для відмови у розподілі таких витрат. При цьому Суд враховує, що збільшення заявленої суми з 14 500,00 грн до 22 000,00 грн обумовлене фактичною кількістю судових засідань, у яких представник відповідача брав участь.

В матеріалах справи наявний ордер серії АМ №1177426 на надання правничої допомоги ТОВ фірма "Ліард" ЛТД на підставі Договору про надання правничої допомоги № б/н від 06.01.2026 адвокатом Могильницьким В. Ю., виданий 06.01.2026 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №638.

Разом із тим вирішальне значення для розгляду цієї заяви має дотримання відповідачем порядку та строків подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 221 ГПК України).

Отже, подання доказів судових витрат після ухвалення рішення є винятком із загального правила та пов`язується не лише з поданням відповідної заяви до закінчення судових дебатів, а й з наявністю поважних причин, які об`єктивно унеможливлювали подання таких доказів до завершення дебатів.

10.06.2026, до закінчення судових дебатів у справі, представник відповідача подав заяву, у якій повідомив, що докази на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

15.06.2026 представник відповідача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення подав докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, а саме: рахунки на оплату, платіжні інструкції та акти наданих послуг.

З поданих доказів вбачається, що на підставі виставлених рахунків відповідач здійснив оплату послуг з професійної правничої допомоги на загальну суму 22 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 07.01.2026 №854, від 27.01.2026 №861, від 09.02.2026 №868, від 11.03.2026 №877, від 31.03.2026 №887, від 16.04.2026 №890, від 27.04.2026 №895, від 25.05.2026 №903, від 29.05.2026 №910.

Також відповідач подав акти наданих послуг, відповідно до яких Адвокатське бюро "Могильницький та партнери" надало відповідачу послуги на загальну суму 22 000,00 грн, зокрема: складання проєкту відзиву на позовну заяву вартістю 10 000,00 грн згідно з актом від 08.01.2026 та представництво інтересів відповідача у судових засіданнях 26.01.2026, 09.02.2026, 11.03.2026, 31.03.2026, 15.04.2026, 27.04.2026, 25.05.2026 та 28.05.2026 по 1 500,00 грн за кожне судове засідання, що підтверджується підписаними у відповідний день судового засідання актами наданих послуг.

Отже, рахунки на оплату, платіжні інструкції та акти наданих послуг подані відповідачем 15.06.2026 разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, були складені до ухвалення рішення суду від 10.06.2026 та об`єктивно могли бути подані відповідачем до закінчення судових дебатів у справі.

При цьому представник відповідача не навів обставин, які б свідчили про наявність поважних причин неможливості подання зазначених доказів до закінчення судових дебатів.

Суд наголошує, що саме лише подання 10.06.2026 заяви про намір подати докази витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду не звільняє сторону від обов`язку обґрунтувати причини неподання таких доказів раніше, якщо ці докази вже існували та перебували у розпорядженні сторони.

У постанові від 22.04.2024 у справі №346/2744/21 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновки щодо застосування статті 246 Цивільного процесуального кодексу України (є аналогічною статті 221 ГПК України; ці норми однаково регулюють порядок подання доказів розміру понесених судових витрат, зокрема, в разі пропуску встановленого строку (до закінчення судових дебатів у справі) та наголосив:

- якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;

- у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

У справі №285/5547/21 Верховний Суд урахував, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27 грудня 2022 року, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п`яти днів після його ухвалення (03 січня 2023 року). Докази були датовані за період з 09 грудня 2021 року до 03 серпня 2022 року, тобто до моменту ухвалення рішення суду першої інстанції; погодився з позицією суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки її зміст не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

Верховний Суд неодноразово посилався на вказані висновки (постанови від 25.09.2024 у справі №910/1007/22, від 12.12.2024 у справі №911/826/23, від 28.01.2025 у справі №910/5810/24, від 16.04.2025 у справі №910/14752/23, від 08.04.2026 у справі № 902/1055/25).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що подані відповідачем після ухвалення рішення рахунки, акти наданих послуг та платіжні інструкції не підлягають врахуванню при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідач не обґрунтував поважних причин їх неподання до закінчення судових дебатів.

З огляду на викладене відсутні підстави для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн.

У зв`язку з цим доводи позивача щодо неспівмірності, завищеності та необхідності зменшення заявленої суми не підлягають окремій оцінці по суті.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліард" ЛТД про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з позивача 22 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 241, 244 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліард" ЛТД про ухвалення додаткового рішення (вх.№01-44/2336/26 від 15.06.2026) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Північно-західного господарського апеляційного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.06.2026

Суддя С. НЕСТЕРЧУК