Рішення № 137759918, 29.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1323/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників

за позовом Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради, 49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, 6, код ЄДРПОУ 03341763

до Прудкого Дениса Анатолійовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення заборгованості у розмірі 49 279,12грн.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Прудкого Дениса Анатолійовича про стягнення 49 279,12грн., з яких: 44 289,82грн. - заборгованість з орендної плати за період з 07.08.2024р. по 17.11.2025р., 4 544,54грн. - пеня, 444,76грн. - 3% річних.

Позивач вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору оренди №193-ДАП/24 від 07.08.2024р. в частині своєчасної та повної оплати.

Ухвалою суду від 25.03.2026р. витребувано у Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи Прудкого Дениса Анатолійовича.

21.04.2026р. через канцелярію суду надійшла відповідь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Ухвалою суду від 24.04.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялася ухвала суду від 24.04.2026 на адресу відповідача, що була надана листом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 24.04.2026 був повернутий працівниками поштового зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 180 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 29.05.2026, оскільки 15.05.2026 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов`язано надати відповідача відзив на позов.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Станом на момент винесення рішення відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024р. між департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (надалі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Прудким Денисом Анатолійовичем, ( НОМЕР_1 ), що діяв на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань від 29.07.2013р. (за договором - Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра №193-ДАП/24.

Відповідно до розділу 1 договору оренди, з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове, платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення № 49 а загальною площею 43,3 кв.м, а ганок, розташоване на першому поверсі 5-ти поверхового будинку, за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 129, літ. А5, що перебуває на балансі Комунального підприємства «Міські активи» Дніпропетровської міської ради (за договором - балансоутримувач), під розміщення суб`єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики в галузі стоматології .

Пунктом 2.1. визначено, що передача об`єкта оренди в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта оренди залишається Дніпровська міська територіальна громада, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно з п. 2.2. Договору Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання Сторонами цього договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади.

У пункті 2.3.-2.4. сторони визначили, що складання акта приймання-передачі об`єкта оренди та акта повернення об`єкта оренди покладається на Балансоутримувача. Балансоутримувач несе ризик за випадкове знищення або пошкодження об`єкта оренди.

Згідно пункту 3.2 договору, розмір орендної плати визначений за результатами аукціону №LLP001-UA-20240718-90311 становить 20 000,00 гривень, без ПДВ, за липень місяць 2024 рік. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується Орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з серпня місяця 2024 року.

Відповідно до пункту 3.3 цього договору орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач щомісячно надає рахунок та акт виконаних робіт та надання орендних послуг, в якому зазначає:

- 70 % від загальної суми орендної плати - до бюджету Дніпровської міської територіальної громади;

- 30 % від загальної суми орендної плати - до балансоутримувача об`єкта оренди.

Згідно пункту 3.4 орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків провадження господарської діяльності Орендаря. Орендна плата сплачується Орендарем за весь час використання об`єкта оренди до дати підписання акта повернення об`єкта оренди включно.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час використання об`єкта оренди до дати підписання акта повернення об`єкта оренди включно.

Згідно з п.10.1., цей Договір діє з 07 серпня 2024р. по 06 серпня 2029р. включно.

17.11.2025р. об`єкт оренди за вищевказаним договором, а саме нежитлове приміщення № 49 а - загальною площею 43,3 кв.м, а ганок, розміщене за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 129 (літ. А-5), було повернуто у відповідності до розділу 2 договору оренди, про що складено акт повернення об`єкта оренди.

Згідно акту повернення об`єкта оренди сторони погодились (пункт 2), що станом на 17.11.2025 за орендарем ФОП Прудким Денисом Анатолійовичем по договору оренди від 07.08.2024 № 193-ДАП/24 існує заборгованість перед КП «Міські активи» у розмірі 49 389,82 грн.

Однак, на момент звернення до суду Фізична особа - підприємець Прудкий Денис Анатолійович не виконує належним чином свої зобов`язання за Договором.

Згідно з розрахунком заборгованість з орендної плати (за період з 07.08.2024 по 17.11.2025) ФОП Прудкого Дениса Анатолійовича за договором оренди від 07.08.2024 № 193-ДАП/24 перед КП «Міські активи» становить 44 289,82 грн.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивач до суду з даною позовною заявою.

Законом України «Про оренду державного та комунального майна», встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором, незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно пункту 3.4 орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків провадження господарської діяльності Орендаря. Орендна плата сплачується Орендарем за весь час використання об`єкта оренди до дати підписання акта повернення об`єкта оренди включно.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за період з 07.08.2024р. по 17.11.2025р. у розмірі 44 289,82,62грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом п. 3.6. Договору визначено, що на суму заборгованості Орендаря з орендної плати, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (встановленої на дату нарахування) від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 4 544,54грн. за період прострочення з 17.11.2025 року по 11.03.2026 року.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми закону, Позивач розрахував та просить стягнути з Відповідача три проценти річних у розмірі 44,76грн. за період з 17.11.2025 року по 11.03.2026 року.

За підрахунками суду розрахунок пені та процентів річних та здійснено арифметично правильно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3 328,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Прудкого Дениса Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, 6, код ЄДРПОУ 03341763) 49 279,12грн. (сорок дев`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень 12коп.) з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 44 289,82грн., пеня у розмірі 4 544,54грн., 3% річних у розмірі 444,76грн.

Стягнути з Прудкого Дениса Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, 6, код ЄДРПОУ 03341763) судовий збір в сумі 3 328,00грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.06.2026

Суддя С.П. Панна