Рішення № 137759910, 29.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2278/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Бібляка Андрія Ілліча, с. Кальнишівка, Вінницький район, Вінницька область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Кам`янський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Фізична особа - підприємець Бібляк Андрій Ілліч (далі-позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-відповідач) заборгованість за договором про закупівлю товару № 702/13/640ВО від 30.10.2025 у розмірі 124 900,00 грн.

Ухвалою від 24.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

30.04.2026 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив.

Відповідно до ч.5. ст.. 165 ГПК України, копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Суд не приймає даний відзив до розгляду, оскільки відповідачем не надано доказів направлення його позивачу.

07.05.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що Договір № 702/13/640ВО про закупівлю товару було укладено між сторонами 30 жовтня 2025 року та ініціатором його укладення було саме ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», а тому, укладаючи даний договір, покупець повинен був проаналізувати та оцінити всі ризики укладення договору, зокрема фінансові.

Позивач вказує, що свої зобов`язання по оплаті отриманого товару, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» мало виконати в строк не пізніше 09.01.2026 року, натомість у відзиві наявне твердження, що зміни у графіку та режимі роботи відповідача розпочались з 17.03.2026 року та існували по 31.03.2026 року, що вкотре свідчить про неспроможність доводів відповідача щодо наявності підстав для відмови у задоволені позовних вимог.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи викладене, зважаючи на перебування судді Назаренко Н.Г. з 24.06.2026 по 26.06.2026 у відпустці, 29.06.2026 здійснено розгляд справи по суті в межах розумного строку.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару № 702/13/640ВО від 30.10.2025 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

30.04.2026 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив, який суд не приймає до розгляду, оскільки відповідачем не надано доказів направлення його позивачу.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини укладання договору закупівлю товару № 702/13/640ВО від 30.10.2025, наявність чи відсутність заборгованості за поставлений товар.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Державним підприємством Східний гірничо-збагачувальний комбінат (далі покупець) та Фізичною особою - підприємцем Бібляком Андрієм Іллічем (далі постачальник) укладено договір № 702/13/640ВО від 30.10.2025 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п.1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такий Товар.

Постачальник зобов`язується поставити Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії, код ДК 021:2015-3315 (Півмаски (байонет) та фільтри) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації №1, якає невід`ємною частиною договору. (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації №1 становить 124 900,00 грн, без ПДВ (платник єдиного податку).

Згідно з розділом 4 договору товар, який поставляється відповідно до договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.

Покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів.

Відповідно до п. 5.1 договору, поставка товару здійснюється партіями. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках, підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару протягом 14-ти календарних днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказану в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов`язковим).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP (склад Покупця, Інгульська шахта ДП «СхідГЗК», с. Неопалимівка, Кропивницький район, Кіровоградська олбласть) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

Відповідно до п. 5.3 договору, при поставці партії товару постачальник надає паспорт виробника товару; рахунок фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортні документи.

Датою поставки Товару та переходу права власності на Товар буде вважатися дата фактичної поставки Товару на склад Покупця. (п. 5.4. договору).

Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору, Покупець зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар.

Згідно п.п. 11.1 та 11.3 Договору він набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2025р., а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідно до підписаної Специфікації №1 сторони погодили поставку товару на загальну суму 124 900,00 грн без ПДВ..

На виконання умов Договору та на підставі заявки відповідача (а.с. 9-10) позивач поставив йому товар на загальну суму 124 900,00 грн, що підтверджується видатковою накладною 1342 від 07.11.2025.

Відповідач вартість поставленого товару в розмірі 124 900,00 грн. не сплатив.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати за отриманий товар позивач направляв відповідачу претензію про сплату заборгованості№1-0204/26 від 02.04.2026.

Несплата відповідачем заборгованості в розмірі 124 900,00 грн. грн. стала причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 124 900,00 грн підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем боргу за поставлений товар у розмірі 124 900,00 грн., як і не заперечується її наявність, отже, вимога про стягнення основного боргу у розмірі 124 900,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи - підприємця Бібляка Андрія Ілліча до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, буд. 2; код ЄДРПОУ 14309787) на користь Фізичної особи - підприємця Бібляка Андрія Ілліча ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 124 900,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано - 29.06.2026.

Суддя Н.Г. Назаренко