Рішення № 137759890, 29.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1821/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсплюс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 114 994,43 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсплюс" (далі - відповідач) заборгованість за договором про постачання електричної енергії № 1402 від 27.08.2008 у розмірі 114 994,43 грн.

Рішенням від 10.06.2026 позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсплюс" про стягнення заборгованості у розмірі 114 994,43 грн. задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсплюс" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 114 984,43 грн. основного боргу, 2662,40 грн. судового збору.

11.06.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсплюс" на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Ухвалою від 16.06.2026 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення. Вирішено розглядати заяву без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Запропоновано відповідачу подати до суду письмові пояснення щодо заяви позивача про стягнення витрат на оплату професійної правової допомоги. До письмових пояснень, у разі їх подання, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

16.06.2026 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними в ній матеріалами.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на перебування судді Назаренко Н.Г. з 24.06.2026 по 26.06.2026 у відпустці, судом прийнято додаткове рішення у справі 29.06.2026 в межах розумного строку.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.

У заяві позивач зазначає, що для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" уклало з Адвокатським об`єднанням «Перший радник» договір про надання правничої допомоги № № 624-ДнЕМ-РП від 01.01.2026.

Факт надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «Перший радник» Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» у судовій справі № 904/1821/26 в Господарському суді Дніпропетровської області підтверджується звітом № 31/904/1821/26-ДнЕМ від 10.06.2026, підписаним повноважними представниками Сторін цифровим електронним підписом за допомогою сервісу «Вчасно» та складає 10 000,00 грн.

Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у запереченнях зазначає, що розмір правничої допомоги у сумі 10 000,00 грн. завищеним, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки дана справа не є складною, розглядається у спрощеному провадженні, не потребувала вивчення великого обсягу матеріалів, а предмет спору є типовим. Технічна робота, поїздка до суду тощо це послуги, які не є правничою допомогою.

Відповідач вважає, що в даному випадку заявником не доведено належними та допустимими доказами необхідність і співмірність заявлених до відшкодування витрат. Подані документи не підтверджують фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи, кількість витраченого часу та необхідність здійснення саме таких витрат у заявленому розмірі.

За таких обставин вважає заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для їх відшкодування, просить зменшити їх розмір до співмірного та розумного рівня.

Тому, враховуючи вищевикладене, Відповідач не вбачає підстав для відшкодування витрат Позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (клієнт) уклало з Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (адвокатське об`єднання) договір про надання правничої допомоги № № 624-ДнЕМ-РП від 01.01.2026.

Згідно п. 1.1. договору, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту відповідно до умов цього Договору платну професійну правничу допомогу, визначену у пункті 1.2. цього Договору (надалі - «Правнича допомога»), а Клієнт зобов`язується прийняти Правничу допомогу та оплатити її у порядку та у строки, погоджені Сторонами у цьому Договорі.

Адвокатське об`єднання звітує за результатами виконання доручення Клієнта і надання Правничої допомоги, надаючи на погодження Клієнту Звіт про надання правничої допомоги (надалі - «Звіт»). (п. 3.1. договору).

У відповідності до п. 3.2. договору звіт складається та підписується Адвокатським об`єднанням за результатом надання Правничої допомоги, але в будь-якому випадку не пізніше першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому було надано Правничу допомогу та/або припинено її надання та/або змінено умови надання Правничої допомоги.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що звіт має містити детальний опис наданої Правничої допомоги та здійснених витрат, необхідних для надання Правничої допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений Адвокатським об`єднанням на надання Правничої допомоги, вартість наданої Правничої допомоги.

Згідно п.3.4. договору звіт в день його складання направляється Адвокатським об`єднанням Клієнту.

В п 3.5. договору сторони передбачили, що клієнт зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання Звіту погодити надану Адвокатським об`єднанням Правничу допомогу за цим Договором шляхом підписання отриманого Звіту або направити мотивовану відмову від погодження наданої Правничої допомоги за відповідним Звітом з переліком виявлених недоліків і строком їх усунення.

Звіт про надання правничої допомоги може бути оформлений Сторонами у вигляді електронного документу (далі - Електронні документи) з обов`язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) повноважного представника Сторони. (п. 3.6. договору).

Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення електронних документів здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

КЕП підтверджуються з використанням посиленого сертифіката ключа, отриманого в акредитованому центрі сертифікації ключів.

Накладання КЕП, обмін Первинними документами, зазначеними в п. 3.1. цієї Додаткової угоди, здійснюється Сторонами за допомогою комп`ютерної програми Вчасно/M.E.Doc «Мій електронний документ» (надалі Програма).

Відправлення, доставка, отримання, підписання або здійснення інших дій з Первинними документами підтверджується за допомогою Програми.

Електронні документи, підписані за допомогою КЕП за правовим статусом прирівнюються до документів у письмовій формі, оформлених та підписаних належним чином.

Електронні документі зберігаються у кожної Сторони, затвердженим у неї способом, та є доступними для обох Сторін.

Роздруківки/копії електронних документів, підписані за допомогою КЕП можуть бути засвідчені уповноваженим представником Сторони за правилами засвідчення вірності копій документів та бути підтвердженням виконання договору Сторонами. (п.п. 3.9-3.15 договору).

Згідно п. 4.1. договору розмір винагороди Адвокатського об`єднання за надання Правничої допомоги за дорученням Клієнта, визначається Сторонами окремо за кожним дорученням Клієнта та зазначається у Звітах про надання Правничої допомоги.

Загальна вартість Правничої допомоги за цим Договором складається із вартості наданої Правничої допомоги за кожним дорученням Клієнта та орієнтовно не повинна перевищувати 569 650,00 грн без ПДВ (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок), крім того ПДВ 20% 113 930,00 грн. (сто тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять гривень 00 копійок), всього 683 580,00 грн з ПДВ (шістсот вісімдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок).(п. 4.2. договору).

В п. 4.3. договору встановлено, що всі додаткові витрати, пов`язані із наданням Правничої допомоги, включаються до Звіту і компенсуються Адвокатському об`єднанню Клієнтом.

Оплата наданої Правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється Клієнтом за фактом їх надання (понесення) Адвокатським об`єднанням за відповідним дорученням Клієнта протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах стягнутої на користь Клієнта суми. (п. 4.4. договору).

Згідно п. 5.1. договору, цей Договір є укладеним з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін, у тому числі, з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Договір може бути скріплений печатками Сторін. Договір діє до 31.12.2026. (включно), але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Сторони дійшли до угоди, що, відповідно до ст. 631 Цивільного Кодексу України, дія цього Договору поширюється на відносини Сторін, що почались з 01.01.2026 року.

Сторони домовилися, що реквізитами Договору є його номер та дата, що зазначені у верхньому правому куті першої сторінки Договору в форматі: «дата.місяць.рік».

Цей Договір може бути підписаний на папері, у такому випадку він оформлюється в 2 (двох) ідентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із Сторін.

Сторони також 10.06.2026 уклали звіт про надання правничої допомоги № № 31/904/1821/26-ДнЕМ за Договором про надання правничої допомоги № 624-ДнЕМ-РП від 01.01.2026, згідно якого на виконання Договору про надання правничої допомоги № 624-ДнЕМ-РП від 01.01.2026 Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» (далі «Адвокатське об`єднання») надано Правничу допомогу під час розгляду справи № 904/1821/26 в господарському суді Дніпропетровської області, а саме:

1. Підготовка позовної заяви на 10 аркушах (витрачено 10 год.)

2. Підготовка пояснень у справі на 2 аркушах (витрачено 2 год.)

Загальний розмір винагороди Адвокатського об`єднання за надану Правничу допомогу на підставі цього звіту про надання правничої допомоги становить 10 000,00 грн.

За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України від 23.01.2014, Горковлюк та Кагановський проти України від 04.10.2018).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення документів, підготовку позову як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. відповідає принципу співмірності та розумності, є співрозмірною з часом, витраченим на їх надання.

Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки в них не зазначено, в чому полягає неспівмірність заявлених до відшкодування витрат. Крім того, відповідач взагалі не погоджується зі стягненням з нього витрат на правову допомогу без зазначення обґрунтованих підстав для цього.

Враховуючи викладене, суд задовольняє заяву позивача та покладає на відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерсплюс" (49000, м. Дніпро, вул. Соборна, будинок 5, офіс 3, код ЄДРПОУ 32701804) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код 23359034) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне додаткове рішення складено та підписано 29.06.2026.

Суддя Н.Г. Назаренко