Ухвала суду № 137758827, 25.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/12123/25

Провадження 1-кп/712/447/26

25 червня 2026 м.Черкаси

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

представника потерпілих ОСОБА_5

законного представника потерпілих ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 156-1, ч.1 ст. 156, ч.1,2 ст.155, ч. 2 ст. 301, ч.1,3,4 ст.301-1, ч.1 ст. 263 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 156-1, ч.1 ст. 156, ч.1,2 ст.155, ч. 2 ст. 301, ч.1,3,4 ст.301-1, ч.1 ст. 263 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав письмове клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу - тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі 3606 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12000768грн., з покладеннч відповідних обов`язків у разі її внесення, вказаши на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_7 матиме можливість: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Представник потерпілих, законний представник потерпілих підтримав клопотання прокурора, вказавши, також що кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_7 є специфічними, і розгляд вказаних проваджень має свої особливості.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказавши, що прокурором не наведено, яким саме чином він може чинити тиск на свідків, також не наведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, застосуваши більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказавши, що прокурор не довів ризики, які б слугували обранню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2026, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , який спливає 05.07.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, характеризуються підвищеною суспільною небезпекою.

На думку суду вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_7 про які вказує прокурор, є досить високою.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.

Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання продовження строку тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій, тому суд визнає доведеним існування ризику переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, вплив на свідків.

Відповідно 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

З урахування викладних обставин, суд вважає, що жоден більш м`який запобіжний захід, крім запобіжного заходу тримання під вартою не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Разом з цим, суд зазначає, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 параграфом 3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, при визначенні ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд одночасно з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальний стан обвинуваченого, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , цивільні позови, заявлені потерпілими на загальну суму 10008804,47грн., розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні в сумі 322520,28грн., суд вважає, що застава у розмірі 3500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Також, суд враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на обвинуваченого, але і на життя членів його родини.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотиання прокурора підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задоволити частково.

Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою строком на 2 місяці, тобто по 25 серпня 2026 включно.

Визначити заставу в розмірі 3500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 11648000грн. у випадку внесення якої покласти на ОСОБА_7 строком на 2 місяці наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не виїжджати за межі Черкаської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання ;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) з потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності їх участі в суді

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 діб

.

Головуючий: