Рішення № 137758535, 12.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17068/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю представника позивача Голубєвої З.В.

представника відповідача Мельника В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплооенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 37065,98 грн основного боргу за послуги з постачання теплової енергії, суму пені в розмірі 420,59 грн, суму інфляційних витрат в розмірі 5346,19 грн, суму трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 1379,37 грн, витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 3028 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 26 січня 2022 року комісією у складі представників ТОВ «Рівнетеплоенерго» та голови ОСББ «Соборна 15» Співака А.М. проведено обстеження системи централізованого опалення нежитлового приміщення, власником якого є ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , проммагазин «КіКі STORE». Актом обстеження від 26 січня 2022 року встановлено, що приміщення проммагазину розташоване на 1-му поверсі 4-х поверхового цегляного житлового будинку та облаштоване окремим входом, нагрівальні прилади системи централізованого опалення в приміщенні відсутні, проходять заізольовані розподільчі, транзитні трубопроводи, площа приміщення становить 102,4 кв.м, встановлений загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії тип. SHARKI. 20 вересня 2021 року ТОВ "Рівнетеплоенерго", як виконавцем послуг, на своєму сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового договору на адресу позивача від співвласника багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не надходило документів, які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин. Відповідач протягом 30 днів не повідомляв позивача про свою відмову від укладення договору (внесення змін) та заперечень або протоколу розбіжностей до нього позивач не отримав. Враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин, типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 лютого 2022 року між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та ОСОБА_1 вважається укладеним. ТОВ "Рівнетеплоенерго" надало послугу з постачання теплової енергії у нежитлове приміщення проммагазину, власником якого є ОСОБА_1 , за період з лютого 2022 року по березень 2025 року загальною вартістю послуг в розмірі 37065,98 грн. Проте, відповідач договірні зобов`язання в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 11 серпня 2025 року за ним обліковується борг за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 37065,98 грн. Загальна сума, включаючи суму основного боргу, пеню, збитки від інфляції, 3 % річних становить 44212,13 грн.

Ухвалою від 17 вересня 2025 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку і, незалежно від наявності самостійного входу до нежитлового приміщення та відсутності виходу до місць загального користування, зобов`язана брати участь в оплаті витрат на загальнобудинкові потреби опалення. Загальна площа будинку обрахована товариством на підставі наявних у нього технічних паспортів та первинних документів від власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Обов`язок повідомляти про зміну площі приміщення покладається на споживвачів. Товариство щороку звертається до голів ОСББ з метою звірки площі приміщень багатоквартирних будинків, але у разі відсутності такої інфорації нарахування проводяться з огляду на наявні в товаристві відомості щодо загальних площ приміщень будинку. Позивачем розрахунки проведені з урахуванням загальної площі будинку 3438,10 кв.м. Лист ОСББ "Соборна-15", в якому загальна площа будинку зазначена 3438,80 кв.м, отриманий лише в лютому 2026 року. Різниця між площами 0,7 кв.м виникла з причини несвоєчасного подання виконавцю послуги інформації щодо площі будинку. Термі зберігання архівних даних у тепловому лічильнику має певний період часу, однак до позову долучені довідки про кількість використаної енергії за весь період заборгованості. Тепловий лічильник знаходиться у багатоквартирному будинку і перебуває у відомстві ОСББ "Соборна-15", ТОВ "Рівнетеплоенерго" прямого доступу до нього не має. Відповідач отримувала рахунки та знала про наявність заборгованості, оскільки зверталась за роз`ясненнями щодо нарахування оплати за послуги теплопостачання до ТОВ "Рівнетеплоенерго" в жовтні та листопаді 2022 року і отримувала відповіді. Рахунки на оплату послуг направляються споживачам звичайними поштовими відправленнями, які не підлягають реєстрації, а тому у позивача не може бути доказів їх направлення відповідачу.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 дійсно є власницею приміщення магазину з кафетерієм (нежитлове приміщення), загальною площею 102,4 кв.м, по АДРЕСА_1 . Будинок приєднаний до мереж постачання теплової енергії та має загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії. Рішень співвласників багатоквартирного будинку про розподіл обсягу спожитої теплової енергії для кожної окремої частину будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги, матеріали справи не містять. Матеріали справи містять рахунки про надання послуги з постачання теплової енергії з лютого 2022 року по березень 2025 року. Проте, в справі відсутні докази надіслання відповідачу зазначених рахунків не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу на паперовому носії. Не отримувала жодного рахунку, який був долучений до позовної заяви. Самі по собі рахунки про надання послуги з постачання теплової енергії є єдиними документами, на підставі яких відповідач могла проводити розрахунки, а, зважаючи на їх складність та необхідність мати у своєму розпорядження дані, яких у неї не було, відсутність рахунків призвела до фактичної неможливості самостійного здійснення платежів. Належне їй приміщення не має виходу до місць загального користування та не пов`язане з ними жодним чином, а тому фактично не отримувала від позивача жодної послуги, так як здійснювала нагрівання приміщення власними силами. Відповідач не вчинила жодної дії, направленої на акцептування типового договору, послуги від позивача не отримувала, рахунки на оплату послуг їй не надсилалися, жодних платежів нею не здійснювалося. Сума, заявлена позивачем до стягнення, складається з обсягу спожитої у будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення. З розрахунку заборгованості за теплопостачання вбачається, що позивач здійснював обрахунок обсягу спожитої у будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення за такою формулою: показник будинку за місяць х 25%/загальну площу х площу приміщення відповідача. Позивач для обрахунку МЗК брав за основу загальну площу будинку (з урахуванням всіх приміщень, в тому числі тих, які не використовують централізовану систему опалення, а користуються автономними системами опалення), яка становить з березня 2022 року 3438,1 кв.м. Водночас, жодних первинних документів, на підставі яких позивач визначив загальну площу будинку для розрахунку МЗК, матеріали справи не містять. З наданого позивачем розрахунку заборгованості за теплопостачання також вбачається, що загальна площа будинку змінилася з 3345,6 кв.м до 3438,1 кв.м (з березня 2022 року). Проте, на яких правових підставах відбулася така зміна площі позивач в позові не вказав і відповідача про це не повідомляв жодним чином. Натомість, як вбачається з протоколу № 2 установчих зборів ОСББ Соборна-15, загальна площа будинку складає 2145,5 кв.м, що суттєво різниться із тією площею будинку, розрахунок по якій проводив позивач, тому розрахунок суми заборгованості позивача є сумнівним та таким,, правильність якого не підтверджена належними доказами, а саме первинними документами, на підставі яких позивач здійснив обрахунок загальної площі будинку. Архівні дані показників лічильника надані не за весь період, за який позивач здійснив нарахування заборгованості.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 296293559 від 25 січня 2022 року, ОСОБА_1 є власником приміщення, магазин з кафетерієм, загальною площею 102,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 08 грудня 2016 року.

26 січня 2022 року комісією у складі представників ТОВ «Рівнетеплоенерго» інженера інспектора служби теплового господарства Стасюка М.О., заступника начальника района № 3 Степановича О.О., голови ОСББ «Соборна-15» Співака А.М. проведено обстеження системи централізованого опалення нежитлового приміщення, власником якого є ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 проммагазин «КіКі STORE», в результаті якого встановлено, що приміщення проммагазину розташоване на 1-му поверсі 4-х поверхового цегляного житлового будинку, облаштоване окремим входом, нагрівальні прилади системи централізованого опалення в приміщенні відсутні, проходять заізольовані розподільчі, транзитні трубопроводи; встановлений загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії SHARKI, про що свідчить акт обстеження від 26 січня 2022 року.

20 вересня 2021 року на сайті ТОВ "Рівнетеплоенерго" розміщено публікацію "Нові правила постачання тепла" з текстом публічного договору приєднання.

За наданим позивачем розрахунком заборгованості за теплопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_1 , заборгованість відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії для задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01 лютого 2022 року до 31 травня 2025 року станом на 11 серпня 2025 року становить 37065,98 грн. В розрахунку заборгованості загальна площа будинку для розрахунку МЗК вказана 3345,6 кв.м, з 03.2022 - 3438,10 кв.м.

Вказана в розрахунку кількість використаної теплової енергії підтверджується довідками про кількість використаної теплової енергії ж/ АДРЕСА_1 за період з 01 лютого 2022 року до 31 травня 2025 року.

Листом № 04-05/2654/2657 від 16 листопада 2022 року у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 20 жовтня 2022 року позивач повідомив відповідача про зміни в правилах постачання теплової енергії, порядок укладення публічного договору приєднання, порядок нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії (МЗК), наявність заборгованості за період лютий-квітень 2022 року в сумі 4795,16 грн.

Листом № 02-05/44 від 05 січня 2023 року у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 25 листопада 2022 року позивач повторно роз`яснив відповідачу порядок укладення публічного договору приєднання та направив копію акта обстеження від 12 грудня 2022 року.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, і яке, згідно ст. 11 ЦК України, виникає в тому числі і з договорів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст.611 ЦК України).

Надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється відповідно до положень Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги", який введений в дію з 01 травня 2019 року.

Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач(співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором (ч.4 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.

За положенням ч.7 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила).

Відповідно до п.13 Правил, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14Закону України Про житлово-комунальні послуги. З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

За п.14 Правил, відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) здійснюється за рішенням співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому Мінрегіоном. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку визначається система подальшого забезпечення такого будинку теплопостачанням з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Рішення співвласників багатоквартирного будинку приймається відповідно до вимог Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку. Відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається. Відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

В п.24 Правил передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другоюстатті 9 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком (п.24 Правил).

Розподіл обсягів спожитої у будівлі послуги здійснює виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, що здійснює розподіл обсягів послуги відповідно до обраної моделі договірних відносин (п.27 Правил).

Відповідно до п.38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загально-будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відповідач є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, а отже, відповідно до п.5 ч.1 ст.1, ч.2 ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є співвласником багатоквартирного будинку.

Як співвласник багатоквартирного будинку, відповідач зобов`язана пропорційно до її частки у праві власності забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги (ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України"Про житлово-комунальні послуги".

Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08 вересня 2021 року внесені зміни до постанови КМУ від 21 серпня 2018 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», зокрема передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Відомості про обрання співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 моделі договірних відносин та укладення з виконавцем послуги з теплопостачання відповідного договору у справі відсутні.

20 вересня 2021 року на офіційному сайті ТОВ «Рівнетеплоенерго» розміщений типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії у рубриці новини, публікація «Нові правила постачання тепла» (https://rivneteploenergo.com/novi-pravyla-postachannja-tepla/).

Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті позивача співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з ТОВ «Рівнетеплоенерго», між сторонами у справі укладений індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, відповідно до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Доводи представника відповідача про те, що відповідач не вчиняла дій, які свідчать про приєднання до публічного договору, суд до уваги не приймає. Відповідач з 08 грудня 2016 року є співвласником нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а отже, як співвласник багатоквартирного будинку, отримує послугу з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення. Отримання послуги підтверджує факт приєднання споживача (відповідача) до умов індивідуального договору про надання комунальної послуги.

За умовами типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022), цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Пунктом 11 укладеного між сторонами індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунків відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.

Таким чином, з 01 лютого 2022 року нарахування споживачу ОСОБА_1 плати за спожиту теплову енергію здійснюється позивачем відповідно до умов укладеного між сторонами, шляхом приєднання споживача до публічного договору, типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії з урахуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору.

Разом з тим, закріплена в ЦК України свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до ст.627 ЦК України при укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, однак договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Тобто, при укладенні договору про надання житлово-комунальних послуг свобода договору обмежується чинним законодавством, що регулює відносини, які виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачу послуги з постачання теплової енергії, доказів на спростування зазначеної обставини суду не надано.

Кількість використаної теплової енергії на опалення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 підтверджується довідками про кількість використаної теплової енергії ж/ АДРЕСА_1 за період з 01 лютого 2022 року до 31 травня 2025 року. Довідки містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку, встановленому законом, а тому є належними та допустимими доказами на підтвердження вказаних обставин.

Доводи представника відповідача про недостовірні відомості щодо опалювальної площі будинку суд до уваги не бере. Наданий відповідачем протокол № 2 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" від 20 грудня 2016 року в частині зазначеної в ньому загальної площі будинку 2145,50 кв.м очевидно є не актуальним.

Суд також звертає увагу, що ТОВ "Рівнетеплоенерго", як виконавець послуги з постачання теплової енергії, не зобов`язаний виготовляти проект (технічний паспорт) на будинок чи здійснювати енергоаудит для підтвердження дійсної площі житлового будинку та його складових. У разі відсутності інформації про дійсну загальну площу багатоквартирного будинку від споживачів/співвласників/об`єднання співвласників багатоквартирного будинку позивач вправі проводити нарахування на підставі наявних у нього технічних характеристик приміщень будинку, переданих йому органом місцевого самоврядування чи попереднім виконавцем послуг з постачання теплової енергії. При цьому, відповідач не позбавлена можливості звернутися до позивача з вимогою перерахувати заборгованість за наявності належних доказів дійсної опалювальної площі будинку.

Доводи представника відповідача щодо фактичної неможливість відповідача через відсутність рахунків самостійно здійснювати платежі за надані послуги не заслуговують на увагу. Відповідач була обізнана з підставою нарахування оплати за послуги з постачання теплової енергії та про наявність заборгованості, про що позивач повідомив відповідача у відповіддях на її звернення. Відповідач не була позбавлена можливості отримувати від виконавця послуги детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку; отримувати інформацію про проведені виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги. При цьому, відсутність рахунку про надання житлово-комунальної послуги не звільняє споживача від обов`язку з оплати наданої послуги.

Відповідач, отримавши за період з 01 лютого 2022 року по 31 травня 2025 року послуги з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення належної якості, зобов`язана була оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів.

Станом на 11 серпня 2025 року за відповідачем обліковується заборгованість за договором на постачання теплової енергії в сумі 37065,98 грн. Розрахунок заборгованості здійснений позивачем відповідно до Методики розподілу та відповідачем не спростований. Докази сплати відповідачем коштів у справі відсутні.

Враховуючи невиконання відповідачем обов`язку зі сплати заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується належними та допустимими доказами, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 37065,98 грн.

За розрахунком позивача, пеня за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2025 року становить 420,59 грн, інфляційні втрати за період з 01 січня 2024 року по 31 липня 2025 року - 5346,19 грн, три проценти річних від простроченої суми за період з 01 січня 2024 року по 01 серпня 2025 року - 1379,37 грн.

Суд не погоджується з розрахунком пені, оскільки він здійснений позивачем поза межами річної позовної давності до вимог про стягнення неустойки (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України). З урахуванням річного періоду (з 31 березня 2024 року до 31 березня 2025 року) пеня становить 176,48 грн, а отже, позов належить задовольнити частково.

За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2997,72 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 37065 (тридцять сім тисяч шістдесят п`ять) грн 98 коп, пеню в сумі 176 (сто сімдесят шість) грн 48 коп, інфляційні втрати в сумі 5346 (п`ять тисяч триста сорок шість) грн 19 коп, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1379 (одна тисяча триста сімдесят дев`ять) грн 37 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 2997 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн 72 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: 33027, м.Рівне, вул.Данила Галицького, буд.27; код ЄДРПОУ 36598008;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя