Рішення № 137758427, 23.06.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/893/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

секретаря судових засідань Пінчук О.М.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Висоцька сільська рада про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду та просить встановити факт постійного проживання його разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Свої вимоги мотивує тим, що він є братом померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Його брат незадовго до смерті часто хворів та потребував постійного догляду. Через це, в останні роки його життя, він змушений був проживати разом з братом у його будинку в АДРЕСА_1 , який належав його батьку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після якого він прийняв, але не оформив. Він доглядав за братом і коли він помер, то поховав його.

Після смерті брата залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями. На вказаний будинок ніхто крім нього не претендує.

Однак, з огляду на певну сукупність об`єктивних причин, він не зареєструвався за адресою його фактичного проживання, через що, коли звернувся до нотаріуса за отриманням спадщини, то приватний нотаріус Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Тарасюк О.Г. відкрив спадкову справу за №73655337, однак відмовив йому у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, мотивуючи відмову неможливістю встановити факт спільного проживання зі спадкодавцем та пропуском строку для прийняття спадщини.

Тому він вимушений звернутися до суду із даною заявою, щоб встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини з метою оформлення права на спадкове майно.

У судовому засідання заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав та просив задоволити.

Представник заінтересованої особи Висоцької сільської ради в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви в.о.сільського голови Гури Л.Ф., остання просить дану справу розглянути без участі представника сільської ради за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявника не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат заявника ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Родинність відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 та який належав його батьку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після смерті якого він прийняв, але не оформив.

Згідно довідки №265 від 14 квітня 2026 року, виданої відділом "Центр надання адміністративних послуг" Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області (а.с.10) померлий ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 з 10 червня 1956 року по 22 лютого 2020року. Разом з ним проживав без реєстрації брат ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Так, згідно із ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У судовому засіданні встановлено, що спадкоємці попередніх черг після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Згідно п.п. 4.12 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини, про що зазначається у змісті п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З п.п. 3.20 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

У судовому засіданні встановлено та наявні у матеріалах справи докази підтверджують в повному обсязі той факт, що заявник ОСОБА_1 проживав із спадкодавцем ОСОБА_2 в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 та вів з ним спільне господарство.

Факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 із братом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ведення з ним спільного господарства, зокрема підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також підтвердили, що померлий ОСОБА_2 до смерті хворів постійно і дійсно потребував постійного догляду, у зв`язку з чим його брат ОСОБА_1 його і доглядав.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення, в тому числі і постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається з постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Тарасюка О.Г. від 14 лютого 2025 року (а.с.7) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі ст. 1262 ЦК України, після смерті його брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (який належав його батьку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після смерті якого він прийняв, але не оформляв).

У вказаній постанові нотаріусом роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Нотаріусом встановлено, що ОСОБА_1 не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подав заяви до нотаріальної контори у шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини для заявника має юридичні наслідки, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, у суду наявні законні підстави встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 13, 81, 89, 259, 263-265, 294, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Висоцька сільська рада про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 29 червня 2026 року.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.