Ухвала суду № 137757822, 17.06.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

УХВАЛА

"17" червня 2026 р. Справа № 381/3220/26

Провадження № 1-кп/370/66/26

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

при розгляді у судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області кримінального провадження № 12026110000000511 від 25.05.2026, за яким

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 17.02.2026 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 17.02.2026, який в подальшому неодноразово продовжувався.

15.06.2026 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026110000000511 від 25.05.2026 надійшов до Макарівського районного суду Київської області.

Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України не перестали існувати та не зменшились, а застосування інших запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування ОСОБА_4 від суду обґрунтовується тим, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_4 є тяжкими, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані йому злочини для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Враховуючи ці обставини і тяжкість вчинених ним злочинів, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрюваний знаючи про фактичне місце проживання свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві покази або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема іншим перешкоджати кримінальному провадженню, прокурор обґрунтовує тим, що такий ризик може бути вираженим у створенні обвинуваченим штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками злочинів, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, то даний ризик обґрунтовується тим, що кількість інкримінованих злочинів вказує на стійку схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, а відтак без продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що заявлений ризик існує.

В обґрунтування неможливості обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу прокурор вказав, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов`язків. Також, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про осіб, які заслуговують на довіру, тому запобіжний захід у вигляді особистої поруки обрати неможливо. Запобіжний захід у вигляді застави також не забезпечить покладених на обвинуваченого обов`язків, оскільки його майновий стан невідомий, а також відсутні будь-які заставодавці, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, у судовому засіданні проти запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту заперечували, вважали, що запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби буде цілком достатньо для того щоб обвинувачений виконував свої процесуальні обов`язки в кримінальному провадженні і прокурором не доведено неможливість застосування до нього такого запобіжного заходу.

В обґрунтування таких заперечень захисник вказав, що в клопотанні не наведено доказів та обґрунтування реальної можливості незаконного впливу обвинуваченого на процес доказування у даному кримінальному провадженні, не вказано будь-які дії вчиненні ним, які б свідчили про його можливе подальше переховування від органів досудового розслідування та/або суду, або про його наміри незаконно вплинути на свідків у даному кримінальному провадженні, що дає підстави для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в розумінні Європейського суду з прав людини є альтернативним найсуворішому запобіжному заходу - триманню під вартою. Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення та може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності в клопотанні об`єктивно нічим не обґрунтовується, окрім необґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, та припущення щодо можливого уникнення підозрюваним покарання з огляду на тяжкість злочину. Наявність факту кримінального провадження само по собі не може бути підставою та мотивом для переховування від слідства та суду, про що неодноразово зазначалось в рішеннях ЄСПЧ (в тому числі рішення у справах - «Пірузян проти Арменії» від 26.09.2012, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).

ОСОБА_4 раніше не судимий. Постійно проживає разом із сім`єю в с. Бишів Фастівського району, де позитивно характеризується. Має малолітню дочку. Вказане свідчить про міцні соціальні зв`язки та максимально нівелює ризик переховування від слідства та суду. Немає жодних підстав вважати, що ОСОБА_4 може впливати на свідків. В цій частині клопотання голослівне і не підтверджено жодними доказами.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід обґрунтований тим, що ОСОБА_4 може створити штучні докази або підбурити інших осіб до надання показів на свою користь. Ніякого обґрунтування чи деталізації не наведено.

Захисник звертав увагу, що за весь період цілодобового домашнього арешту з 17.02,2026 року ОСОБА_4 виконував усі покладені на нього слідчим суддею обов`язки і не вживав будь яких заходів, які були б направлені на ухилення від їх виконання.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, суд керується наступним.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого.

Обґрунтованість підозри обвинуваченого, обґрунтовується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, відомості щодо яких містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а тому враховуючи принцип змагальності судового процесу та судову практику ЄСПЛ з цього приводу, суд приходить до висновку про обґрунтованість підозри, у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що ризики, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу не перестали існувати та не зменшились.

Так, суд погоджується, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування ОСОБА_4 від суду, оскільки злочини, які інкримінуються обвинуваченому є тяжкими, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані йому злочини для уникнення покарання може переховуватися від суду, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконний влив на свідків у даному кримінальному провадженні, суд зауважує, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання судом показань. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також суд, погоджується, що наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки кількість інкримінованих кримінальних правопорушень вказує на схильність обвинуваченого до вчинення протиправних діянь.

Разом з тим, суд не погоджується з наявністю ризику, передбаченого ч.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який, на думку прокурора, полягає у створенні обвинуваченим штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками злочинів, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій, вважає недоведеним його наявності.

Обставини, які існували при обранні запобіжного заходу не змінилися, ризики не відпали та не зменшилися.

Натомість, наданими у судовому засіданні стороною захисту поясненнями не спростовується наявність встановлених вище ризиків, суд не вбачає можливості для обрання більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого.

На думку суду, запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе запобігти вищевказаним встановленим ризикам. Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам.

Застосування відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту відповідає вимогам ст. 183 КПК України.

Відтак, строк дії запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування щодо обвинуваченого у виді цілодобового домашнього арешту, слід продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-179, 183, 194-196, 331, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, на строк 60 днів, тобто до 15 серпня 2026 року включно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом вказаного строку:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним викликом;

-перебувати цілодобово за місцем фактичного проживання АДРЕСА_2 ;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання та номеру телефону;

-не відлучатися з місця проживання з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду (за винятком отримання невідкладної медичної допомоги, необхідності перебування в укритті під час повітряної тривоги та інших виключних випадках);

-заборонити спілкуватися зі свідками в даному кримінальному провадженні

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною до 15 серпня 2026 року.

Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ч. 5 ст.181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 18.06.2026 о 14.30 год.

Суддя ОСОБА_1