Ухвала суду № 137757488, 26.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3078/24

2/357/2136/26

У Х В А Л А

26 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участі секретаря - Кича М.В.,

представника позивача - Рашкової В.В.,

представника відповідача - Саєнко О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву адвоката Саєнко Олександра Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Орєхова Олега Івановича у цивільній справі № 357/3078/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою судді від 28 березня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищевказаній справі. Вказаною ухвалою вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Після повернення справи з експертної установи та відновлення провадження, ухвалою суду від 23.04.2026 закрито підготовче засідання у даній справі та призначено розгляд справи по суті на 08.06.2026.

В судовому засіданні 08.06.2026 за клопотанням представника відповідача, адвоката Саєнка Олександра Дмитровича було оголошено перерву до 26.06.2026.

26.06.2026 судом отримано від адвоката Саєнка Олександра Дмитровича заяву про відвід судді, документ сформовано в системі «Електронний суд» 26.06.2026, зареєстровано за вх. № 41864.

Заява адвоката Саєнка Олександра Дмитровича про відвід судді обґрунтована тим, що на його суб`єктивну думку, головуючий суддя Орєхов О.І. при розгляді даної справи виявляє упередженість до однієї зі сторін справи та застосовує подвійні стандарти щодо учасників судового процесу. Застосовування подвійних стандартів та порушення принципу рівності сторін. Раніше у даній справі представник позивача - адвокат Рашкова В.В. звернулася до суду з клопотанням про повернення зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого зсідання ( з метою призначення посмертної судово-психіатріальної експертизи ). Головуючий суддя Орєхов О.І. задовольнити її клопотання, чим забезпечив вказане право позивача на забезпечення позову. Під час ухвалення такого рішення, суддя керувався практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини. В свою чергу, звертаючись у судовому засіданні 08.06.2026 представником відповідача про повернення до стадії підготовчого засідання для реалізації процесуальних прав відповідача, головуючий суддя відмовив в цьому, зазначивши, що стадія підготовчого засідання вже минула. Таким чином, суддя створив фактично для сторони позивача умови для збору доказів, повернувшись до стадії підготовчого засідання, а сторону відповідача позбавив аналогічного права. Вищезазначеними діями на суб`єктивну думку відповідача та представника відповідача, суд демонструє небажання досліджувати дану справу по суті, що вже свідчить про наявність сформованого упередженого ставлення на користь позивача. Крім того, ухвалою від 29.10.2024 призначено судову-психіатричну експертизу, яку довірено не державній спеціалізованій установі, а комунальній установі, що також викликає обґрунтований сумнів у його неупередженості та об`єктивності. Тому, просив прийняти до розгляду заяву про відвід судді та відвести головуючого судді Орєхова Олега Івановича від розгляду справи № 357/3078/24.

В судовому засіданні 26.06.2026 представник відповідача - адвокат Саєнко О.Д. підтримав заяву про відвід судді, надавши при цьому, пояснення аналогічні викладеним у заяві про відвід.

Представник позивача - адвокат Рашкова В.В. заперечувала проти заява про відвід, просила відмовити в її задоволенні, оскільки незгода з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу. Крім того зазначила, що суд під час розгляду даної справи не здійснив жодного порушення. Звернула увагу, що ухвала суду про призначення судово-психіатричної експертизи не була оскаржена стороною відповідача.

Третя особа Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора в судове засідання представника не направила, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Заяв та клопотань з боку третьої особи на адресу суду не надходило.

Тому, судом вирішено про можливість проведення судового засідання за відсутності третьої особи та можливість розгляду заяви сторони відповідача про відвід судді.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відвід головуючого судді, з урахуванням наданих пояснень з боку учасників справи, дійшов таких висновків.

Суд, при вирішенні даної заяви, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу ( ч.ч. 1, 2 , 3 ст. 40 ЦПК України ).

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Тобто, пряма чи побічна заінтересованість судді в результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору в нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.

Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

В українському законодавстві гарантії компетентності, незалежності і неупередженості суддів встановлюються Конституцією України, Законом України «Про статус суддів» та Законом України «Про судоустрій України».

Відповідно до ст. 124, ст.126 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Положенням ч. 4 ст. 10 ЦПК України також передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 17.10.2015р.) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади, як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.

Суд враховує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - КЗПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п. 1). Як зазначається у п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету ОСОБА_6 Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухвалених 17.11.2010, зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом» (п. 11).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, у контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Також, у пунктах 28-32 рішення у справі «Газета «Україна - центр» проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. Аналогічна позиція висловлена ЄСПЛ й у пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пункті 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа № 800/592/17) та від 01.10.2018 (справа № 9901/673/18).

Так, підставою для відводу судді сторона відповідача вказує на те, що суд відмовив в задоволенні заяви про перехід до стадії підготовчого засідання, хоча у 2024 році за аналогічним клопотанням сторони позивача, повертався до цієї стадії. Також, призначаючи у даній справі експертизу в жовтні 2024 року, експертизу було довірено не державній спеціалізованій установі, а комунальній установі.

Стосовно зазначених посилань сторони відповідача, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тобто, як відмова стороні відповідача у задоволенні клопотання так і призначення експертизи є процесуальними рішеннями судді.

Водночас, призначена судом ухвалою від 29.10.2024 судово-психіатрична експертиза, не була оскаржена стороною відповідача.

Тому, жодних обставин, які могли б вплинути на неупередженість судді не існує, а ті обставини, на які посилається сторона відповідача у заяві про відвід, аж ніяк не може свідчити про упередженість та зацікавленість судді при розгляді цивільної справи № 357/3078/24.

Тому суд дійшов висновку, що заява адвоката Саєнко Олександра Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Орєхова Олега Івановича у цивільній справі № 357/3078/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати заяву адвоката Саєнко Олександра Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Орєхова Олега Івановича у цивільній справі № 357/3078/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, необґрунтованою та відмовити в її задоволенні.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

СуддяО. І. Орєхов