Ухвала суду № 137757201, 25.06.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/726/26

УХВАЛА

Іменем України

"25" червня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника обвинуваченого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника обвинуваченого ОСОБА_8

потерпілих не з`явилися

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Ємільчине кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025060530000669 від 14.08.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025060530000669 від 14.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Ухвалою суду від 02.06.2026 по справі призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту терміном 60 діб. В обґрунтування клопотання зазначив, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строк дії якого закінчується 06.07.2026 року. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувалися ОСОБА_4 при обранні запобіжного заходу, не зменшилися, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків. Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заперечив проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вказав, що вину повністю визнає, від суду переховуватися не буде, однак просить суд надати можливість працювати та заробляти для утримання сім`ї, тому просив змінити запобіжний захід на більш м`який, на нічний домашній арешт.

Захисники інших обвинувачених висловили свою позицію та зазначили, що для обвинуваченого ОСОБА_4 достатнім запобіжним заходом міг бути домашній арешт у нічну пору доби.

Вислухавши сторони кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Під час досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строк дії якого закінчується 06.07.2026 року.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому, суд враховує наступне.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження процесуальних обов`язків має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку дії процесуальних обов`язків може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту враховані докази про наявність підозри, які зазначені в ухвалі суду про обґрунтованість застосування запобіжного заходу, а також характер вчиненого, особисті та соціальні обставини життя обвинуваченого та його зв`язки з суспільством. Ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, виправдовує продовження строку дії запобіжного заходу.

При цьому, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не допускав порушень застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладені на нього обов`язки в ході досудового розслідування. Судом також беруться до уваги доводи обвинуваченого в тій частині, що він, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, не має можливості працювати та заробляти кошти собі на життя та утримання сім`ї, в тому числі і неповнолітньої дитини.

За таких обставин, врахувавши позицію сторін, встановлені ризики, відсутність порушень і добросовісне виконання умов цілодобового домашнього арешту, з метою забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання частково з застосуванням до обвинуваченого домашнього арешту в нічний час доби у період часу з 22.00 год до 06.00 год, а також продовження строку покладених на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , у період доби з 22 год до 06 год щоденно на 60 днів, а саме до 23 серпня 2026 року (включно).

На обвинуваченого ОСОБА_4 покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожним викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками по даній справі;

- не виїжджати за межі України без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов`язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків встановити до 23 серпня 2026 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 29 червня 2026 року

Суддя ОСОБА_1