Рішення № 137757194, 29.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6653/26

Категорія 35

2/295/3903/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді - Полонця С.М.,

секретаря с/з Горелова М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» про зобов`язання відповідача припинити дії, скасування незаконно виставлених рахунків за послуги та стягнення шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який у подальшому уточнив та в остаточному варіанті просить зобо`язати відповідача невідкладно припинити дії, які порушують його право, анулювати (скасувати) незаконно і безпідставно виставлені рахунки за послуги, які ніколи не надавалися та стягнути з відповідача свідомо і умисно нанесену шкоду здоров`ю позивача в розмірі 300000,00 грн. При цьому, посилається на те, що відповідач незаконно, без наявності чинного договору, виставляє позивачу рахунки на оплату послуг за нібито вивезене з його обійстя ТПВ, хоча такі послуги не надаються і жодних зобов`язань позивач перед відповідачем не має. Зважаючи на незаконне, довготривале, безпідставне вимагання шахрайським способом коштів позивача за ненадані послуги, відмову в добровільному порядку анулювати (скасувати) незаконні рахунки, відмову припинити паплюження кредитної історії позивача (роками) і завдання шкоди здоров`ю позивача, враховуючи погрози, які він отримував по телефону та в незаконних, безпідставних рахунках, просить стягнути з відповідача умисно нанесену йому шкоду в розмірі 300000,00 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.04.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 22.05.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.06.2026 року заяву позивача про збільшення ціни позову, повернуто заявнику.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11.06.2026 року заяву позивача задоволено частково. Прийнято до провадження заяву позивача про збільшення ціни позову. В решті вимог відмовлено.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15.06.2026 року заяву позивача про роз`яснення судового рішення, залишено без задоволення.

Відповідач надав відзив на позовне заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю 2 групи та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Ґрін Бін Україна» виставлено ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рахунки за послуги з управління побутовими відходами за лютий та березень 2026 року, згідно яких заборгованість до сплати на 01.04.2026 року становить 7662,00 грн.

Позивач протягом 2025-2026 років звертався до відповідача із заявами про анулювання незаконно виставлених, на його думку, рахунків за послуги, яких не було.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» офіційно визначене виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на певній території м. Житомира згідно рішення Житомирської міської ради від 10.11.2020 року № 2069 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території м. Житомира», яке розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Житомирської міської ради, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту - Закон) у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, який укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Законом зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 7).

Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житловокомунальні послуги» індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

На дату укладання Договору був чинним та врегульовував відносини сторін Договору Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 року.

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про управління відходами», що набрав чинності 09.07.2023 року. Цим законом введено оновлену термінологію у сфері управління відходами та визначення «послугу з поводження з побутовими відходами» по всім пов`язаним нормативно-правовим актам замінено на «послугу з управління побутовими відходами».

Статтею 5 Закону № 2189 визначено, що управління побутовими відходами належить до житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 7 Закону № 2189 споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Стаття 8 Закону № 2189 передбачає право виконавця комунальної послуги припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі та право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Статтею 9 Закону № 2189 передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житловокомунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору; дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2189, послуга з управління побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України «Про управління відходами» та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у строк, встановлений для його виконання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно частини першої статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частини перша та друга статті 625 ЦК України визначають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

У частині першій статті 903 ЦК України закріплено, що вразі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Відтак, зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Судом встановлено, що на підставі вищевказаного договору приєднання на ім`я ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , тобто вказана особа є користувачем житлово-комунальних послуг, що надаються відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, станом на 10.06.2026 року за вищевказаним споживачем рахується заборгованість в розмірі 8108,94 грн., що підтверджується довідкою на особовий рахунок.

Позивач ОСОБА_1 , як дієздатна особа, яка проживає та зареєстрована у житлі споживача ОСОБА_2 , користується нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами, в тому числі послугою з управління побутовими відходами та несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати таких послуг.

Таким чином споживачі, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , приєдналися в силу закону до публічного договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 10.11.2020 року, який опублікований на офіційному сайті Житомирської міської ради.

Отже, твердження позивача про відсутність договірних зобов`язань щодо управління побутовими відходами за адресою його місця проживання: АДРЕСА_1 , є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до предмету договору виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі - послуги), на підставі рішення Житомирської міської ради від 11.11.2020 року №2069 та відповідно до Типових Правил благоустрою території населеного пункту.

Відповідно до частини третьої 3 статті 25 Закону і п. 6 Договору критеріями якості надання послуг з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з управління побутовими відходами та інших вимог законодавства. Розрахунковим періодом є календарний місяць, при цьому визначальною є сума, що зазначена в квитанції. У разі застосування щомісячної оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж протягом останнього дня, що настає за розрахунковим (п.п. 15, 16 Договору).

Для внесення плати за надані послуги, відповідач щомісячно направляє ОСОБА_2 рахунок на оплату з розрахунком суми, що підлягає сплаті. Також в рахунку вказується сума заборгованості, якщо така є в наявності.

Відповідачем обов`язки по Договору виконуються належним чином та в повному обсязі, послуги надаються належної якості, а ОСОБА_2 отримує данні послуги.

Від ОСОБА_1 надходили письмові звернення на адресу відповідача про відмову від отримання послуги з управління побутовими відходами, а також щодо підстав нарахування за отримані комунальні послуги з управління відходами.

На отримані листи позивача відповідачем надавалися обґрунтовані відповіді з посиланням на норми чинного законодавства та рішення органів місцевого самоврядування.

Так у листах-відповідях від 10.01.2025 року (вих. № 43/1) та від 12.12.2025 року (вих. № 656) відповідач офіційно пропонував позивачу укласти індивідуальний договір про надання послуг з управління побутовими відходами.

Проте позивач надіслані пропозиції (оферти) проігнорував, до цього часу за місцезнаходженням відповідача не з`явився, та не виявив бажання на укладення індивідуального договору.

Згідно із пунктом 6 ч. 1 статті 7 Закону споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Проте, а ні позивачем на адресу відповідача не надавалися документи та докази, які б підтверджували відповідно до вимог вищевказаного положення про тимчасову відсутність в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, виставлення відповідачем рахунків на ім`я споживача ОСОБА_2 на оплату послуг з управління побутовими відходами, не порушує права позивача, а тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача їх анулювати або скасувати.

Твердження позивача про заподіяння йому діями відповідача шкоди, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не надав жодного підтверджувального документа (доказів) на обґрунтування факту наявності у позивача збитків чи моральних страждань, а також доказів щодо наявності безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заявленою позивачем шкодою в розмірі 300000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Зазначений розподіл тягаря доказування та обов`язкові умови для стягнення збитків чітко сформульовані у сталій судовій практиці.

Зокрема, у Постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 зазначено, що зобов`язання про компенсацію шкоди виникає лише за умов одночасної наявності: 1) шкоди; 2) протиправності поведінки особи; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; 4) вини.

При цьому, Верховний Суд підкреслив, що саме позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок.

Крім того, як вказано у Постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №197/1330/14-ц, причинно-наслідковий зв`язок полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин, а проста послідовність подій не може братися до уваги.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази, які б підтверджували факт настання збитків/страждань позивача, а також те, що вони виникли саме внаслідок дій відповідача, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно зі ст. 77, 78 ЦПК України, докази повинні бути належними та допустимими.

Самі лише доводи позивача про наявність погроз, що не підкріплені жодними фактичними даними (як-от: письмовими доказами, аудіо- чи відеозаписами, матеріалами звернень до правоохоронних органів або вироками/постановами суду), є суто суб`єктивними припущеннями позивача.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про завдання відповідачем шкоди здоров`ю позивача в розмірі 300000,00 грн. є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» про зобов`язання відповідача припинити дії, скасування незаконно виставлених рахунків за послуги та стягнення шкоди, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна»; місце знаходження: 10014, м. Житомир, вул. Басейна, 3; код ЄДРПОУ 42280155.

Суддя: С.М. Полонець