Ухвала суду № 137756998, 15.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18655/25

Провадження № 2-с/161/74/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Смокович М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу та повороту виконання судового наказу від 12 вересня 2025 року, виданого за заявою стягувача: Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» про видачу судового наказу про стягнення боргу за послугу поводження з побутовими відходами з боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2025 року, Луцьким міськрайонним судом Волинської області за заявою стягувача: Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 7201 грн. 04 коп. заборгованості за послугу поводження з побутовими відходами та 332 грн. 80 коп. судового збору.

26.05.2026 року боржник звернувся в суд із заявою про скасування судового наказу. Просить суд скасувати судовий наказ у справі № 161/18655/25 від 12 вересня 2025 року, оскільки вимоги стягувача є спірними, а також допустити поворот його виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Частиною першою статті 170 ЦПК України визначено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що строк на подання заяви про скасування судового наказу не пропущений.

Підстав для повернення заяви про скасування судового наказу судом не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України в разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З врахуванням вищевикладеного, у зв`язку з надходженням до суду заяви боржника про скасування судового наказу, його слід скасувати, а стягувачу - роз`яснити його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, якщо підстави для звернення до суду не перестали існувати.

Частиною 3 ст. 171 ЦПК України також визначено, що в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 444 ЦПК України вбачається, що умовою повороту виконання рішення суду, є його добровільне або примусове виконання та подальше його скасування.

Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення.

Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням.

З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватись шляхом подання заяви про поворот виконання (такі випадки передбачені ст. 444 ЦПК України).

Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. ЦПК України встановлено декілька варіантів вирішення судом питання щодо повороту виконання.

Питання щодо повороту виконання вирішують: 1) суд апеляційної чи касаційної інстанції при ухваленні нового рішення або постановленні ухвали; 2) суд першої інстанції, який розглядав справу, у судовому рішенні (при поверненні справи на новий розгляд після скасування рішення). У випадках, коли зазначені суди з будь-яких причин не вирішили питання щодо повороту виконання рішення, у відповідача (боржника у виконавчому провадженні) є можливість вирішити це питання шляхом подання заяви про поворот виконання.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

В порядку повороту виконання відповідачеві повертається все стягнуте з нього за скасованим рішенням (гроші, певні речі) у повному обсязі.

Поворот виконання допустимий лише у обсязі безпідставно отриманого за скасованим рішенням.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 року у справі № 13-рп/2011, поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003, «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).

Тобто, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності обов`язкових умов: отримання позивачем від відповідача в порядку виконання рішення майна чи грошових коштів; виконане рішення скасоване вищестоящим судом повністю або змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

Як встановлено судом, на підставі судового наказу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.09.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. відкрито виконавче провадження № 80842371, з приводу примусовго стягнення з ОСОБА_6 7201,04 грн. заборгованості за послугу поводження з побутовими відходами, 60,56 грн. понесених судових витрат, а також пов`язаних з примусовим виконанням судового наказу.

25.04.2026 року в рамках даного виконавчого провадження ОСОБА_5 було сплачено суму боргу у розмірі у розмірі 8298,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № СР3А-393С-С44С від 25.04.2026 року.

Із наведеного слідує, що стягнуті з ОСОБА_5 на користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» кошти в загальному розмірі 7261,60 грн., з яких 7201,04 грн. заборгованість за послугу поводження з побутовими відходами, 60,56 грн. судовий збір, підлягають відшкодуванню боржнику за рахунок стягувача, оскільки правова підстава для набуття Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» вказаних коштів відпала.

В іншій частині заява задоволенню не підягає, так як суду не було надано доказів виконання судового наказу в частині сплати на користь стягувача судового збору у розмірі 242,24 грн. Судом не приймається до уваги докази сплати ОСОБА_2 боргу у розмірі 1097,36 грн., так як дана оплата проводилася останньою у виконавчому провадженні № 80843849, тоді як доказів, що дане виконавче провадження було відкрито з примусового виконання спірного судового наказу надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 170, 171 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу та поворот його виконання задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ від 12 вересня 2025 року у справі №161/18655/25, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області за заявою стягувача: Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» про видачу судового наказу про стягнення боргу за послугу поводження з побутовими відходами з боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в розмірі 7201 (сім тисяч двісті одну) грн. 04 коп., а також понесені судові витрати у розмірі 302 (триста дві) грн. 80 коп., по 60 (шістдесят) грн. 56 коп. з кожного.

Допустити поворот виконання судового наказу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2025 року в цивільній справі № 161/18655/25 шляхом стягнення з Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» на користь ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 7261 (сім тисяч двісті шістдесят одну) грн. 60 коп.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Ухвала суду в частині задоволення заявлених вимог щодо скасування судового наказу оскарженню не підлягає.

Ухвала в частині вимог про поворот виконання судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її проголошення суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 24.06.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович