Рішення № 137756157, 15.06.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1859/25

2/729/181/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Кузюри В.О.

за участі секретаря Ященко Л.В.

представника відповідчів Жбанова К.Р. який приймає участь в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмен» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання,-

В С Т А Н О В И В:

17.11.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмен» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за прострочення грошового зобовязання , судових витрат .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ОСОБА_1 (далі Відповідач ) та ВАТ КБ «НАДРА» укладено кредитний договір № 190/П/РП/2007-840 від 10.07.2007 на підставі якого ВАТ КБ «НАДРА» (далі - Позивач) надав Відповідачу кредитні кошти на суму 117 359 доларів США 00 центів. ОСОБА_2 виступила поручителем в даному договорі , уклавши договір поруки.

У зв`язку з невиконанням основного зобов`язання за вказаним кредитним договором ПАТ КБ «НАДРА» звернулося до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовною заявою про стягнення заборгованості, з Відповідачів.

Рішенням Новозавдського районного суду міста Чернігова від 21 жовтня 2010 року по справі № 2-3788/10 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Відповідачів задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 220 500 (один мільйон двісті двадцять тисяч п`ятсот) гривень 91 коп.

Далі, 05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 190/П/РП/2007-840 від 10.07.2007 року укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення.

30 вересня 2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений Договір №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 190/П/РП/2007-840 від 10.07.2007 року укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16.09.2021 у справі № 2-3788/10 замінено сторону стягувача з Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Позивач вказує, що відповідачі судове рішення не виконали, кошти позивачу не повернули, та це не припиняє правовідносини між сторонами цього договору, та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України.

Внаслідок прострочення відповідачами сплати заборгованості за кредитним договором№ 190/П/РП/2007-840 від 10.07.2007, у них утворилась заборгованість перед ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» відповідно до розрахунку інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 1 220 500 грн. 91 коп., за період з 01.05.2017 року по 23.02.2022 року (дата розрахунку до введення Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану) розмір нарахованих інфляційних витрат і 3% річних на суму боргу становить 75 2137 грн. 76 коп, що складається з:-Інфляційне збільшення - 575 683,55 грн.; -3% річних - 176 454,21 грн.

Оскільки, судове рішення про стягнення з боржника коштів не виконувалось досить тривали час, враховуючи, що таке прострочення є триваючим правопорушенням, кредитор - позивач вправі вимагати стягнення з боржника відповідача в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та 3 % процентів річних за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання аж до повного його виконання.

Посилаючись на викладене, а також з огляду на те, що відповідачі продовжують неправомірно користуватись грошовими коштами, і продовжують ухилятись від виконання зобов`язань по поверненню коштів, позивач вимушений в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, звернутись із даним позовом до суду та просить Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь інфляційні витрати та 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.05.2017 по 23.02.2022 року у розмірі 752 137 (сімсот п`ятдесят дві тисячі сто тридцять сім) грн.

11.03.2026 року ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» зменшило розмір позовних вимог , просило стягнути з відповідачів 41065 грн.40 коп. та частину сплаченого судового збору -9025грн.70 коп.

Відповідачами надано відзиви на позовну заяву а саме від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 03.02.2026 року, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 від 03.02.2026 року відповідно до яких проти позову заперечують та просять відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що застосування статті 625 ЦК України є можливим виключно за умови існування грошового зобов`язання, вимога за яким зберігає здатність до судового та, як похідну, примусового захисту. Інфляційні втрати та три проценти річних мають акцесорний характер, залежать від основного грошового зобов`язання та поділяють його правову долю, а відтак втрата можливості судового захисту основної вимоги автоматично унеможливлює і судовий захист додаткових вимог. Кредитор, отримавши судове рішення про стягнення заборгованості, пропустив встановлений законом строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а суд остаточно відмовив у його поновленні. За таких обставин право на примусове виконання судового рішення було вичерпано, що свідчить про трансформацію відповідного грошового зобов`язання у натуральне. Внаслідок цього зобов`язання зберегло лише можливість добровільного виконання, яке, однак, не може бути забезпечене засобами судового примусу.

Посилання Позивача на правову концепцію триваючого правопорушення є необґрунтованим, оскільки у спірних правовідносинах відсутня ключова передумова для її застосування безперервна можливість судового та примусового захисту порушеного права. Пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та відмова суду у його поновленні переривають стан юридично значущого прострочення, виключаючи можливість кваліфікації невиконання зобов`язання як триваючого правопорушення.

Допущення можливості нарахування інфляційних втрат та 3% річних після остаточної втрати права на примусове виконання судового рішення суперечило б інституту позовної та виконавчої давності, принципу правової визначеності та загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості,добросовісності й розумності. Такий підхід фактично створював би для кредитора безстроковий механізм формування нових грошових вимог за відсутності можливості та наміру домогтися виконання основного зобов`язання, що є несумісним із компенсаційною природою відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. За наведених обставин вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних є юридично необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

03.02.2026 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив в якій вона просить позовні вимоги задовольним в повному обсязі, оскільки відповідачами не спростовано позовні вимоги.

26.03.2026 року від представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло клопотанння про стягнення з ТОВ «Брайт Інвестмент» витрат на професійну правничу дпомогу в сумі 20000,00 грн кожному відповідачу.

26.03.2026 року представником відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано заперечення в якому просить відмовити у позові в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, до суду 18.05.2026 року направила заяву про розгляд без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити з обставин викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти наданого позову заперечив, посилаючись на ті обставини які зазначив у відзивах та запереченні, а також просив врахувати позицію викладену в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 року у справі № 754/511/23 .

Залухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (далі Відповідач ) та ВАТ КБ «НАДРА» укладено кредитний договір № 190/П/РП/2007-840 від 10.07.2007 на підставі якого ВАТ КБ «НАДРА» (далі - Позивач) надав Відповідачу кредитні кошти на суму 117 359 доларів США 00 центів.

У зв`язку з невиконанням основного зобов`язання за вказаним кредитним договором ПАТ КБ «НАДРА» звернулося до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовною заявою про стягнення заборгованості, з Відповідачів.

Рішенням Новозавдського районного суду міста Чернігова від 21 жовтня 2010 року по справі № 2-3788/10 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Відповідачів задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 220 500 (один мільйон двісті двадцять тисяч п`ятсот) гривень 91 коп.

Далі, 05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 190/П/РП/2007-840 від 10.07.2007 року укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення.

30 вересня 2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений Договір №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 190/П/РП/2007-840 від 10.07.2007 року укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16.09.2021 у справі № 2-3788/10 замінено сторону стягувача з Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», в задоволенні заяви ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про поновлення строку для пред"явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката виконавчого листа - відмовлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 року в справі № 754/511/23 сформулювала висновок щодо застосування частини другої ст.625 ЦК України у ситуаціях , коли право на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу є остаточно втраченим у зв"язку з закінченням строку пред"явлення виконавчого документа та відмовою суду у поновленні такого строку , то відсутні правові підстави для стягнення можливого похідного зобов"язання , передбаченого ст.625 ЦК України .

Також Велика Палата Верховного Суду вснувала , що буде складатися нерозумна ситуація , за якою після втрати права на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу і припинення можливості його реалізації , зокрема у зв"язку з пропускомм строку пред"явлення виконавчого документа для виконання і відмови поновленні цього строку судом за обставин неможливості виконання захисту основної вимоги ( про стягнення основної суми боргу)кредитор зберігатиме можливість постійно подавати вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат , нарахованих на невиконувану вимогу , що суперечитиме принципу правової визначеності .

Фактичні обставини цієї справи, за яких ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16.09.2021 у справі № 2-3788/10 замінено сторону стягувача з Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», взадоволенні заяви ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про поновлення строку для предявлення виконавчого документу до виконанняя та видачу дублікатв виконавчого листа -відмовлено, свідчать, що основна вимога позивача, яка виникла на підставі рішення суду, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, а тому між сторонами виникло натуральне зобов`язання, до якого не можуть бути застосовані положення ст.625 ЦК України.

Отже, факт не перебування виконавчого листа за основним борговим зобов`язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності з відмовою судом у задоволенні заяви позивача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню лише за грошовим зобов`язанням, яке підлягає виконанню.

У зв`язку із цим вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат не ґрунтуються на вимогах закону, а відтак є безпідставними.

Належить зазначити, що сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.

При цьому суд враховує не лише право стягувача, а й права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд, оскільки має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років міг розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення.

Таким чином, встановивши відсутність обов`язку відповідача перед позивачем у грошовому зобов`язанні за договором позики від 10.07.2007 року у зв`язку зі спливом часового проміжку, наданого законом для пред`явлення виконавчого листа до виконання, очевидним є відсутність правової підстави для стягнення з відповідача на користь позивача можливого похідного зобов`язання, передбаченого ст.625 ЦК України.

Ураховуючи встановлені у справі фактичні обставини та норми чинного законодавства України в сукупності із правовими висновками Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх безпідставністю.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

Щодо клопотання представника відпоідачів щодо про стягнення з ТОВ «Брайт Інвестмент» витрат на професійну правничу дпомогу в сумі 20000,00 грн кожному відповіідачу, то дане клопотання підлягає задоволенню .

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У силу вимог частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірнимі з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_5 правничої допомоги під час розгляду даної справи в суді підтверджується копією договору про надання правничої допомоги №05-01/26 від 05.01.2026 року, та додаткову угоду №05-01/26 від 05.01.2026 року, укладеного між ОСОБА_5 та адвокатським об`єднанням " Адвокацька група сприягння бізнесу". На виконання вимог ч.3 ст.137 ЦПК України, представником позивача надано рахунок на оплату №02/06 до Договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06 травня 2025 року, у якому сторони погодили, що виконавцем надано послугу правової допомоги у справі № 729/1859/25; платіжну інструкцію №896124363 від 10.02.2026 року, згідно якої ОСОБА_5 на рахунок отримувача адвокатського об`єднання "Адвокацька група сприягння бізнесу" перерахував 20000,00 грн.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_2 правничої допомоги під час розгляду даної справи в суді підтверджується копією договору про надання правничої допомоги №06-01/26 від 06.01.2026 року, та додаткову угоду №06-01/26 від 06.01.2026 року, укладеного між ОСОБА_6 та адвокатським об`єднанням " Адвокацька група сприягння бізнесу".

На виконання вимог ч.3 ст.137 ЦПК України, представником позивача надано рахунок на оплату №02/06 до Договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06 травня 2025 року, у якому сторони погодили, що виконавцем надано послугу правової допомоги у справі № 729/1859/25; платіжну інструкцію №8090430773 від 10.02.2026 року, згідно якої Ущаповською Людмилою Володимирівною на рахунок отримувача адвокатського об`єднання "Адвокацька група сприягння бізнесу" перерахував 20000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача , у разі відмови в позові - на позивачає.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу позивачем, суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, відсутність заперечень відповідача з приводу витрат на професійну правничу допомогу, відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. кожному.

У зв`язку з викладеним, клопотання представника відповідачів про відшкодування відповідачем понесених витрат на професійну правничу допомогу, підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 270, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмен» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення грошового зобовязання відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" код ЄДРПОУ 43115064, юридична адреса: 49019, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання проживання: АДРЕСА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" код ЄДРПОУ 43115064, юридична адреса: 49019, м. Дніпро, вул.Січових Стрільців, 9 на користь ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Позивач : товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент", 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Січових Стрільців ,9, ЄДРПОУ 43115064.

Відповідач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач : ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 .

Суддя В.О. Кузюра

Повний текст складено 25.06.2026 року